Повномасштабне вторгнення Росії в Україну застало його у Херсоні й змінило життя назавжди. Раніше бджоляр та охоронець, тепер — головний сержант танкового взводу роти вогневої підтримки. Історія херсонця Анатолія на псевдо"Білий" опублікована на сторінці у Facebook 206 батальйону територіальної оборони ЗСУ."До батальйону потрапив, коли підрозділ виконував бойове завдання на Херсонщині. Я жив у Херсоні, а пасіка знаходилась в окупованому ворогом Правдиному. Мій товариш, який вже служив у 206 батальйоні порадив приєднатися і я залюбки долучився до підрозділу: якщо не я, то хто має захищати Батьківщину?", — говорить боєць.
Бойового досвіду в Анатолія не було. До війни він працював у підрозділі відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці. Також Анатолій — пасічник, мав власний бізнес на Херсонщині та очолював Спілки пасічників Білозерського та Олешківського районів.
"Я мав велику пасіку до 120 бджолиних родин, а зараз, після звільнення окупованої території, тестю вдалося врятувати залишки бізнесу. Тепер він дбає про моїх бджіл, допоки я не повернуся з перемогою", — каже військовий.
Згадує, що адаптація у військовому середовищі відбулась швидко: він навчався і розвивав навички. Разом з побратимами виконували завдання на Харківщині, потім на Бахмутському напрямку. Після того відновлювались і тепер відправляються на передову.
"Від початку агресії ми стали значно підготовленішими. Встанемо пліч-о-пліч, як вріжемо ворогам, щоб бігли підтюпцем з нашої землі й не будемо чекати – тиснутимемо до кінця. Гнати, гнати, гнати...", — каже "Білий"
Суспільне Херсон