Жінки плетуть маскувальні сітки в прихистку «Переправи». Фото з сайту організації
Центр журналістських розслідувань продовжує виявляти пособників російських загарбників у Криму, які отримують гроші від «Фонду президентських грантів» на проекти на окупованих територіях. У першій частині розслідування ми розповіли про проекти, які отримали організації дружини гауляйтера Криму – Олени Аксенової, пропагандистки Олени Іваніченко, а ще раніше – про мілітаристський проект «Юний оператор БПЛА» відділення ДОСААФ у Севастополі.З початком вторгнення Росії в Україну у 2022 року за путінськими плюшками потяглися так звані волонтери, що взялися «допомагати» українцям після їхнього «освобождения» на нових окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
«Центр з підтримки незахищених прошарків населення «Переправа» отримав вже три гранти від Путіна на майже 7 млн рублів. Ця ялтинська організація була створена для реабілітації наркоманів та алкоголіків. Тепер же з добрими намірами забирає з вулиць безхатьків, яких «реабілітують» працею на воєнні потреби Росії. Вони шиють труси та шапки для учасників «СВО», плетуть маскувальні сітки, виготовляють буржуйки.
«Безоплатно за час проекту в м. Ялта буде пошито та передано для Російської армії шорт (трусів) 500 шт., шапок 500 шт.», – сказано в описі проекту «Переправа Прихисток».
Проект передбачав «допомогу» мешканцям Херсонської області та відкриття філіалу в Генічеську. Його першим керівником стала колаборантка Яворська Ольга Олександрівна. У лютому 2023 року вона зареєструвалась в російському держреєстрі як індивідуальний підприємець з видом діяльності торгівля косметичними і товарами гігієни. Яворська також вступила до російської партії «Справедливая Россия-Патриоты – За правду» і навіть стала членом керівного органу відділення, відкритого на ТОТ Херсонської області.
Заступником кураторки філіалу стала Кунцак Вікторія Олександрівна (дата народження 18.07.1972р.). За даними «Бази зрадників Херсона», ця колаборантка приїхала до Генічеська із Харкова, де очолювала житловий кооператив.
Якщо це так, то можливо, Кунцак приїхала на окуповану частину Херсонщини в обозі окупаційного «губернатора» Андрія Алєксєєнка, якого пеерекинули в Генічеськ після звільнення Харківської області. Колаборантка, зокрема, роздає російську «гуманітарку» мешканцям окупованої частини Херсонщини.
Колаборантки Ольга Яворська (друга ліворуч) та Вікторія Кунцак (крайня праворуч) з російськими окупантами. Фото: t.me/Kherson_kolaborantНа сайті «Переправы» нещодавно зникла інформація про Яворську і Кунцак, натомість з’явились дані про відділення в селі Азовському (до перейменування – Фрунзе) Генічеського району. Його керівником вказана Лапуга Олександра Петрівна.
У 2017 році Олександра Лапуга розмістила анкету на сайті ACMODASI – російському онлайн сервісі з проведення кастингів і прослуховувань акторів, моделей і співаків, назвавшись 30-річною акторкою-початківцем із Сімферополя.
Олександра Лапуга, кураторка відділення АНО «Переправа» в с. Азовське Генічеського району. Фото з сайту «Переправа»«Переправа» має кілька філій в Криму. Останній грант на 4 млн організація отримала на створення «Прихистку» в Алушті. Серед категорій названі біженці, а географію проекту поширено на «освобожденные территории».
«Даний проект для ресоціалізації безхатьків передбачає, в першу чергу, роботу з документами або отримання громадянства РФ. У багатьох випадках це достатньо довготривалий та трудомісткий процес <…> це колишні громадяни України», – пишуть автори проекту. У наступному році організація планує відкрити прихисток у курортній Алупці, на який просить у фонду Путіна майже 5 мільйонів рублів.
Очолює «Переправу» мешканець Ялти Шуринов Юрій Валерійович. До 2018-го близько року був індивідуальним підприємцем, а потім подався в політику. Став членом «молодіжного парламенту при Госсовєтє Криму», а в травні 2020-го очолив «Міжнародний молодіжний центр (ММЦ) спортивно-патріотичного виховання та творчого розвитку «Переправа». В листопаді того ж року Шуринов заснував ТОВ «Переправа» з обслуговування приміщень.
У 2022 році Шуринов стає ще й заступником голови «громадської ради Ялти» і тоді ж його призначають керівником дитячо-юнацького центру творчості «Крилья» – колишньої громадської організації з боротьби з наркоманією та алкоголізмом. Всі три організації зареєстровані, вочевидь, за домашньою адресою Шуринова в Ялті на вул. Грибоєдова, 3, кв.44.
Юрій Шуринов (праворуч), очільник «Центру підтримки «Переправа». Фото: соцмережіГрант на «допомогу» мешканцям Херсонщини отримав ще один кримський «волонтер» Євген Андрійович Пічугин та його «Команда возможностей». У цього персонажа багатий послужний список. 38-річний Пічугин – уродженець Красноперекопська, заступник директора «Асоціації підприємців Криму», член так званої «громадської палати Криму» та «громадської ради при мінінформі Криму». В 2014-му був нагороджений медаллю «За захист Криму», а в 2023-му – годинником від Сергія Аксенова, має купу грамот та листів подяки, зокрема, від Міноборони РФ та голови Слідчого комітету Росії Бастрикіна «за підтримку солдатів та доставку на фронт гуманітарних вантажів».
Як повідомляв ЦЖР, Пічугін став одним із перших «волонтерів», хто почав їздити із Криму на нові окуповані території і допомагати російським військовим. Вже у квітні 2022 року він звітував, що його команда закупила на чотири мільйони рублів квадрокоптери («очень востребованная штука для разведки»), тепловізори, оптичні далекоміри, спальники.
У жовтні 2022 року проект Пічугина під гучною назвою «Програма допомоги, захисту та просвітництва населення звільнених територій м. Херсона та Херсонської області» отримав від фонду Путіна 4 млн рублів.
Окрім роздачі «гуманітарної допомоги» людям, яких російська навала позбавила нормального життя і забезпечення, проект передбачав роботу з дітьми для виправлення у них «русофобських позицій»: «Для відродження «Русского мира» на приєднаній території має проводитись робота з дітьми <…> Проведення майстер-класів з малювання, зустрічей з використанням арт-терапевтичних методик для розширення знань та стабілізації психоемоційного стану».
Цільовою групою проекту Пічугин назвав дітей та підлітків віком від 5 до 20 років. Бо незламні українські діти вказали «арт-терапевту» відомий напрямок.
«Виходячи з власного досвіду, який було отримано під час проведення заходів з дітьми з кінця квітня 2022 до середини липня 2022 року, була виявлена тенденція до малювання «руського корабля», прапора України на своїх малюнках, під час гри застосовувались гасла «бий русню», «хто не скаче, той москаль», – жалівся Пічугин Путіну, просячи грошей на «перевиховання» херсонських дітей.
Євген Пічугін в окупованому Сімферополі. Фото з соцмереж
Перевиховувати українських дітей взявся й кримський колаборант, екс-депутат ВР Криму і давній соратник Медведчука Олег Олександрович Слюсаренко, обвинувачений у державній зраді і посяганні на територіальну цілісність України за сприяння РФ в окупації Криму і організацію «референдуму» у 2014 році.
Сепаратист Слюсаренко наколядував у фонді Путіна 2 млн на проведення «ХVI Союзного патриотического лагеря-форума «Молодая Гвардия. Крым. Донузлав – 2022» та 2,5 млн – на «Союзний народно-патриотический проект «Наша Великая Родина».
Табір на березі озера Донузлаву виник ще у 2007 році, коли проросійські активісти, зокрема, й Слюсаренко провели там акцію проти проведення міжнародних військово-морських навчань «Сі Бриз». Тож наметовий табір «молодогвардійців» добре вписався в антинатівську істерію. Фактично цей форум став ще одним мілітаристсько-пропагандистським майданчиком: політінформація від депутатів Держдуми РФ, гра у війнушки та «можем повторити».
Учасники табору «Молодая Гвардия. Крым. Донузлав – 2022». Фото з соцмережУ 2022-му табір на Донузлаві проходив за підтримки КПРФ та лідера російських комуністів Геннадія Зюганова особисто. А вже невдовзі Слюсаренко очолив відділення Компартії в окупованій Запорізькій області. Звідти він і запропонував свій другий проект – автопробіг по Росії «Наша Великая Родина». Звісно, Слюсаренко не забув про «нові території» і пообіцяв проїхатись переможним автопробігом так званими «ЛНР» та «ДНР», а також по Запорізькій та Херсонській областях. Для старту маршу призначили окупований Мелітополь. Помахавши червоним прапором, учасники проекту промивали мізки школярам та студентам про великий Союз, «дідів-прадідів» та, звісно, про необхідність «спецоперації».
Олег Слюсаренко на мітингу в росіському Архангельську. Фото: Ірина Глушкова
Жирний шматок путінського пирога для допомоги «врятованим» українцям урвав «Спеціальний гуманітарний центр Кримської митрополії» за умовчанням – РПЦ. Проекту надали 9,5 млн рублів на «допомогу» мешканцям «ЛНР», «ДНР», Херсонської та Запорізької областей та біженцям звідти. Окремим пунктом проекту прописане забезпечення «воїнів російської армії, учасників СВО продуктами, одягом, буржуйками, спальниками».
Попівський гумцентр був створений в квітні 2023 року «для допомоги нужденним у зоні СВО та біженцям». Керує центром 44-річний сімферополець Дмитро Юрійович Кротков, настоятель храму при главку МНС Росії у Криму. У «Кримській єпархії Московського патріархату» Кротков очолює військовий відділ із взаємодії зі Збройними силами, правоохоронними органами, кримінально-виправними закладами, МНС та іншими силовими структурами РФ у Криму.
На грудях цього попа поряд із хрестом бренчать медальки «За захист Криму» від Сергія Аксенова, «За повернення Криму» та «За віру і служіння Вітчизні» від Міноборони РФ, «За бойові заслуги» від «ПДВ-ДШБ ЛНР», «За сприяння» від Ради ветеранів підрозділів спецпризначення, медаль від МНС РФ «Учасник надзвичайних гуманітарних операцій», знак прикордонної служби ФСБ Балаклави. А замість скуф’ї Кротков може надягти червоний берет, бо він ще й почесний член «Братства крапових беретів – Беркут».
Дмитро Кротков (ліворуч). Фото з соцмереж
Цей «добрий самарянин» возив «гуманітарку» спочатку в «ЛДНР», а з початком «СВО» – на окуповані Херсонщину та Запоріжчину. Про «теплий» прийом його «гумконвою» мешканцями окупованого Каланчака він розповів «РИА-новости»: «Прийшли місцеві, чоловік тридцять. Підготовлені. З вожаком. З криками «Слава Україні» оточили машини, йшли на провокації, хотіли крові».
Цікаво, що за путінським грантом подався не сам орденоносний піп і не Кримська єпархія, а чомусь «Духовно-просвітницький центр святого великого князя Владимира» під керівництвом севастопольського «благочинного» Халюти Сєргєя Міхайловіча. Цей скандально відомий піп служить у Володимирському соборі в Херсонесі і мріє прибрати до рук весь Херсонес Таврійський, внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Для досягнення своєї мрії Халюта завжди тримав ніс за вітром, дружив з потрібними людьми. В 2012 році агітував за кандидата в депутати ВР України Павла Лебедєва. Припливши в «рідну гавань», піп та ексміністр оборони України закорешились іще більше. Не менш цікава дружба Халюти з байкером Хірургом. Щороку зброд «нічних вовків» приїздить до Володимирського собору, розмашисто хрестяться, обіймаються з «благочинним» та отримують його благословення на своє біснувате шоу.
Перевиборчий білборд Павла Лебедєва з Сергієм Халютою у Севастополі, 2012 рік. Фото: ЧЕСНОМожна припустити, що друзяки замовили слівце за Халюту, коли в 2015-му тодішній «губернатор» Севастополя Сергій Міняйло призначив його на омріяний пост директора музею-заповідника. Щоправда, в тому кріслі Халюта протримався лише три дні. Після обурення колективу та громадськості його зняли. Але своєї мрії піп не зрікся й періодично закидає ідею «повернення Херсонесу церкві». Нині він керує чотирма парафіями в Севастополі. А між службами пише проекти на отримання грантів. Богоугодна же ж справа.
Майже 5 млн фонд Путіна надав Севастопольському відділенню Російського Червоного хреста на «допомогу» вимушеним українським переселенцям-інвалідам. Автори цього проекту так само, як і інші, розписують страждання українців від кровожерливих ЗСУ. Але яскраво оговорилися, назвавши «СВО» «спецоперацію з денаціоналізації України».
Подбав» путінський фонд й про дітей з особливостями розвитку. Більше 3 млн отримав проект з підтримки родин, що виховують таких дітей та опинилися в складній ситуації. Цікаво, чого б це? Далі автори проекту – благодійний фонд «Особый взгляд» пояснює, що то за родини: «Нині це родини, що проживають на звільнених територіях, та вимушено переселені на територію РФ».
Окремо відзначимо проект під назвою «СВОшного» гасла «Своих не бросаем» благодійного фонду «Серце Севастополя». Майже 2 млн йому надали на «допомогу» 50 родинам евакуйованих в Севастополь з Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Керує фондом з 2018 року Макеєва Анастасія Володимирівна. І ця персона заслуговує нашої найбільшої уваги.
Мати трьох дітей Анастасія Макеєва – не лише волонтер, а й снайпер з позивним «Лаванда». З 2014 року возить гуманітарку на Донбас та воює там, а з початком «спецоперації» стала волонтерити і воювати в зоні «СВО». У квітні 2022 року севастопольські ресурси облетіла звістка: Макеєва отримала поранення в живіт в Маріуполі, коли евакуювала тамтешніх дітей (тобто, депортувала). В листопаді 2022-го «дівчина з передової» разом із своєю матір’ю вибивала сльозу глядачів на шоу Малахова. Розказали, як доньці довелося залишити дітей на бабцю, щоб «кришити нацистів».
«Війна – це така ж робота, як і материнство. Це теж робота. Немає ніякого вибору, я не маю права просто відсиджуватися», – сказала Макеєва в телепередачі.
Анастасія Макеєва (праворуч) на шоу «Малахов» на каналі «Россия 1». Фото: скрін із відеоА в серпні цього року снайперка, як влучно підмітили її «фанати» в одному з севастопольських форумів, «розчехлила говномет». На своїй сторінці в соцмережі Макеєва вибухнула автобіографічним постом. Описуючи своє бурхливе життя, вона розповіла про сімейні негаразди, численні борги, великий безвідсотковий кредит від «благодійника», та «як ледь не спилась остаточно». Поїздки в «ДНР» в цьому пості згадуються лише з травня 2022 року. А участь у війні – ще пізніше, і зовсім з непатріотичною мотивацією.
«Не буду говорити, де і звідки заходила, від якої контори і де працювала, але одне можу сказати – пішла я за гроші та від відчаю. Де ви майже 300 тисяч за місяць заробите?», – пише Макеєва.
Про «поранення» – жодної згадки. Ні у Малахова, ні в пості. Одкровення «снайперки» викликали неабиякий резонанс серед севастопольских форумчан. «Подвиги» Макеєвої тут розклали по полицях ті, хто знає її особисто. Пишуть, як вона пиляла та пропивала благодійні внески, як «8 років на передовій» не стикуються з народженням дітей, а «поранення» було банальною ліпосакцією. Ну, то таке діло – обмовити дівчину може кожен. Проте всілякі гламурно-пластичні шняги дівчина полюбляє і демонструє їх. Підтяжки та кігтьо-війо-губні атрибути «левиці» наявні.
Віталій Шайхутдинов та Анастасія Макеєва. Фото зі сторінки Анастасії Макеєвої у соцмережі
На війні Макеєва не лише заробила славу та гроші, а ще й знайшла своє щастя. Вона називає тепер своїм чоловіком майора Віталія Ільгизовича Шайхутдинова. Імовірно, він – боєць ПВК «Вагнер». З її нового посту витікає, що чоловік з Уралу. Влітку 2023-го був нагороджений медалями «За відвагу» та «За воїнську доблість». А нещодавно Макеєва-Шайхутдинова написала, що більше не має стосунку до БФ Волонтери «Серце Севастополя», бо через суд почалось визнання його банкрутом. Втім, ніяких змін у реєстраційних даних фонду наразі немає. Отакі «волонтери» отримують десятки мільйонів рублів, прикриваючись добрими справами – за гроші від фонду Путіна «рятувати» українців, яких Путін зробив безхатьками та біженцями.