Українці очікують взимку покращення ситуації на фронті, але погіршення в економіці, - результати опитування

Очікування щодо зими

• За очікуваннями половини опитаних ситуація загалом в Україні цієї зими залишиться незмінною (51%). Ще 25% очікують взимку на покращення, 21% - погіршення. Більш позитивні прогнози стосовно ситуації загалом переважають серед жителів центральних регіонів, старших людей та бідних: серед них приблизно третина вірять у покращення. 
• Українці очікують взимку покращення ситуації на фронті, але погіршення в економіці. Очікування стосовно ситуації на фронті є найбільш оптимістичними: у покращення вірять 46%. За песимістичними очікуваннями лідирує економіка: 34% респондентів очікують на погіршення у цій сфері, 43% - не чекають жодних змін. Сфера енергетики оцінюється як така, що покращиться (17%) або залишиться без змін (43%).  
• Молодь віком 18-35 є порівняно більш критичною в оцінці ситуації на фронті – у її покращення вірить 38%, тоді як серед старших людей віком 51+ у позитивний розвиток подій вірить 52%. 
• Найбільше на погіршення ситуації в економіці очікують кияни (49%). Загалом чим молодші та забезпеченіші респонденти, тим вища серед них частка людей з негативними очікуваннями стосовно економіки.
• Однак коли мова йде про зміни особистого стан справ взимку, тут негативних очікувань більше серед бідніших: серед забезпечених громадян частка тих, хто очікує погіршення свого становища, складає 7%, тоді як серед бідних – 28%.  Загалом серед усіх у особистому становищі 64% респондентів очікують відсутності змін, 16% – покращення, 17% – погіршення.  
• На основі очікувань щодо зими було проведено кластерний аналіз та визначено серед респондентів декілька категорій. За своїми очікуваннями ситуації цієї зими респонденти поділяються на три групи: песимісти (25%), оптимісти (21%) та ті, хто не визначився зі своїми очікуваннями (54%). Найбільша частка оптимістів спостерігається серед жителів центральних областей, сіл та людей віком 51+. Водночас жителі Києва та молодь (18-35 років) є найбільш песимістично налаштованими. 
• Порівняльні оцінки потенційної ситуації з енергопостачанням цієї зими є позитивними: опитані вважають, що ситуація буде кращою порівняно з минулим роком (41%) або ж буде такою ж як минулого року (49%). Водночас серед жителів прифронтових та деокупованих територій 54% в обох категоріях вважає, що їх ситуація з електропостачанням буде така ж сама, як і минулого року, тоді як центрально-західні регіони мають більше оптимістичних очікувань і думають, що ситуація буде кращою. 

Підготовка до зими

• Майже 75% українців готувалися до можливих проблем з енергопостачанням взимку. Серед найбільш популярних заходів підготовки придбання ліхтариків та батарейок, підготовка запасів їжі, купівля акумуляторів та генераторів, а також підготовка запасів питної води – кожен з названих заходів зробили більше половини опитаних. 
• Найбільш інтенсивно готувалися до проблем з енергопостачанням мешканці Києва, а також люди молодого та середнього віку, більш забезпечені. Мешканці міст дещо частіше за інших придбали ліхтарики та батарейки, а також зробили запаси питної води, тоді як мешканці сіл частіше купували генератори.
• На інтенсивність підготовки до проблем з енергопостачанням впливають і настрої щодо того, з якими проблемами зіткнеться Україна взимку: песимісти в очікуванні складнощів докладають більше зусиль для підготовки до зими, ніж оптимісти.
• 72% опитаних вказали, що у їхньому населеному пункті є “Пункт незламності”. Водночас у сільській місцевості майже 40% мешканців зазначили, що їхньому населеному пункті “Пункт незламності” відсутній. Найбільше таких пунктів у Києві, а також на деокупованих та прифронтових територіях. Серед тих респондентів, які мають “Пункт незламності” у своєму населеному пункті, 13% користувалися ним минулої зими: 3% часто, 10% рідко.
• Більшість українців (74%) у випадку відсутності електроенергії протягом тижня не планують покидати своє житло. Водночас майже чверть українців у цьому випадку планують переїхати в інше місце: 11% в межах населеному пункті, 8% – в інший населеному пункті, 3% – у тимчасове місце проживання (школа, тощо), 2% – за кордон. Найчастіше переміщення обмежується тим же населеним пунктом, в якому респондент зараз проживає. Найчастіше готові до переїзду мешканці Києва, загалом мешканці міст, більш забезпечені, молодші. 

Життя під час війни

• 60% вважають, що під час війни потрібно суттєво себе обмежувати в розвагах і покупках, і за два роки війни ці показники практично ніяк не змінились. 36% думають навпаки – що потрібно намагатися жити повноцінним життям під час війни. Таку думку частіше поділяють мешканці Києва та деокупованих територій. А з тим, що необхідно себе обмежувати найбільше погоджуються мешканці західних областей. Це питання найбільш розділило респондентів за віком та доходами: молодші й забезпечені значно більше хочуть жити повноцінним життям ніж старші і бідніші, серед яких більшість підтримує самообмеження. 
• Кожен другий в Україні сьогодні не будує ніяких планів наперед взагалі. За останній рік кількість українців, які планують своє життя на тривалий термін (декілька років), знизилась з 19% до 12%.  Ще близько 15% планують життя на півроку-рік, 22% – не більш ніж на кілька місяців. Планують своє життя на більш тривалий термін мешканці Києва, люди молодого та середнього віку, а також заможніші громадяни.
• Майже 80% українців почувають себе безпечно у своєму населеному пункті. Найменш безпечно відчувають себе мешканці прифронтових та деокупованих регіонів, а також люди середнього і старшого віку, мешканці міст і менш забезпечені громадяни.

Оцінка загроз

• Близько третини українців оцінюють загрозу ракетного удару по їхньому населеному пункту як високу. Найбільше таких серед мешканців Києва (57%), а також прифронтових та деокупованих територій (близько 42%). Натомість військові дії на території свого населеного пункту вважають дуже ймовірними лише 10%, але серед деокупованих і прифронтових областей так вважають до 20%. 
• Половина (51%) українців вважають, що завжди необхідно оголошувати повітряну тривогу під час злетів МіГів потенційних носіїв “кинджалів”. Близько 40% українців зазначають про доцільність диференціації тривог в залежності від ситуації та реальності загрози. Кількість українців, які взагалі виступають проти оголошення тривог, не перевищує 5%. Найменшою підтримкою ця норма користується серед мешканців Києва: 59% з них вважають, що тривогу у такому випадку потрібно оголошувати не завжди, а залежно від ситуації. 

Соціальна згуртованість

• Опитані вважають, що минулого року українці були згуртованішими ніж зараз, однак майбутню і поточну ситуацію оцінюють однаково. Якщо, оцінюючи минулий рік, 87% вважають, що нація була згуртована, то станом на зараз таку оцінку надали 64%, і в майбутньому році очікується цей показник на рівні 59%. Натомість 34% респондентів вважають, що наразі українці не є згуртованими, тоді як лише 11% вказали, що українці не були згуртованими минулого року.
• Оцінюючи поточний момент та майбутній 2024 рік, майже половина респондентів обирали відповідь “згуртовані” або “скоріше згуртовані”  в усіх регіональних, вікових та фінансових групах, однак в цілому молодші бачать менше згуртованості населення ніж старші.