— Ніч у цього розрахунку була напруженою, проте результативною. Зараз гармаші умовно відпочивають, адже цілі на враження можуть з’явитися будь-якої миті, — розповідає командир підрозділу на позивний «Стіч». — Багато роботи, бо підтримуємо піхоту, яка на тому березі, тож працюємо без зупину. Цілі — це жива сила, техніка, склади з БК, доти, окопи й, звісно, ворожа артилерія. Днями якраз знищили декілька гармат, які обстрілювали нашу піхоту.
Боги війни працюють 24/7, тож командири намагаються організувати бодай якийсь відпочинок для своїх підлеглих.
— Намагаємось якось змінювати розрахунки, переводити з гармати на гармату, щоб там, де менша інтенсивність стрільби, хлопці хоч трошки відпочили, — каже «Стіч».У війську харків’янин «Стіч» із жовтня 2022 року. У минулому — він абсолютно цивільна людина, за плечима хіба що військова кафедра та вища технічна освіта, яка й допомогла йому опанувати нинішню посаду.— Як казав мені мій викладач: артилерія це математика з елементами логіки, — воно так насправді й працює, — додає захисник.
Нині одна з головних перепон у роботі артилеристів — ворожі розвідувальні БПЛА, але хлопці навчилися справлятися й з цим.
— Постійно над нами «пташки» літають, тож як тільки бачимо «вікно», щоб відпрацювати, одразу насипаємо по максимуму, — розповів командир гармати М777 Артем. — Є у нас контроль по небу, побратими нам дуже допомагають щодо моніторингу повітряного простору.
Відпочити розрахунку довго не вдалося. Прийшли нові цілі — позиції піхоти ворога. Лічені хвилини, і хлопці вже розгортають гармату.
Кожен знає, як йому діяти, куди бігти й що нести. Артем ввів потрібні координати й пристрільний «кабанчик» уже полетів.
— Трохи скорегували. Зараз ще чотири один за одним полетять до ворога. А потім і ще. Понад сто снарядів щодня відсилаємо на той берег, — прокоментував Артем.
Менше ніж десять хвилин знадобилося захисникам на отримання координат, відпрацювання по цілі та повного згортання й маскування гармати. Отримали команду про ворожу «пташку» в небі. Гармаші кажуть, річ звична, тож перечекають і продовжать. Втома є, але мотивація ще більша.
— Назавжди запам’ятав слова свого сина, коли я в перший день війни виносив його на руках з підвалу. Він питав: «А що, війна вже закінчилась?». Хлопці, таке не прощається, це навіки. Я за це життя покладу, пам’ятатиму це до кінця життя, і мої діти пам’ятатимуть, — емоційно поділився «Стіч».
І, готуючи черговий постріл, «Стіч» та його побратими обіцяють, що результати українських гармашів назавжди запам’ятають рідні знищених російських окупантів, окупантів, які принесли велике горе на українську землю.
Дмитро Завтонов, АрміяInform
Фото й відео автора
