
— Від моєї хати майже нічого не залишилось, каже один із мешканців, — потрапляють вже четвертий раз, прилетіло вдень о 12 годині. Трошки був я поцарапаний та в крові, але обійшлося. До Бериславської лікарні їздив, бо маю проблеми з очима. Мені вистачає гуманітарної допомоги, усе дають: і воду, і хліб, і консерви. Привозять кожного дня чи через день. Ночую в себе у підвалі, тому що хата розбита, її немає.
Чоловік розповідає, що воду дають за донати, хто скільки може дає 20, 50, 100 грн. У селі є глибинний насос, його власник качає воду. Мешканці села приходять і набирають технічну воду. А питну отримують в баклажках, як гуманітарну допомогу.
За слів очевидців, населення залишилося менше 1000 осіб. До війни тут мешкало 3890 осіб. “Військові нас не перевіряють, бо все населення записано у списках гуманітарної допомоги. Мародери під’їжджають на машинах, грузять з хат речі і виїжджають. Кажуть, що продають все це на ринках Миколаєва. Колаборанти років по 40 бігають по селу, грабують і продають”, — каже один з очевидців.

“Настрій у мене нормальний. Хати немає, зато я живий. Рідні виїхали — хто в Україні живе, а хто в Росії”.

Novakahovka.city