Раніше ми робили добірку проблем міста для нового керівництва. Деякі з них вирішують, але далеко не всі. Також через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС з'явились і нові. Зауважимо, що цей топ проблем стосується виключно херсонців та української влади — аж ніяк не російських пропагандистів та колаборантів. Звісно, вони можуть скористатись цим у своїх цілях, але цілі для пропаганди вони завжди знаходять — пишемо ми про це чи ні. Ми — на своїй землі і маємо поширювати інформацію про нас, негативна вона чи позитивна, та вирішувати свої проблеми.
Поліція не ночує в Херсоні
Про це містяни скаржаться від перших днів деокупації — наша редакція також ставала свідками того, що після виклику поліція має годину-дві доїхати до місця пригоди, адже вони не в Херсоні. Перші місяці три вони просто постійно перебували поза Херсоном. Далі, коли проблему відсутності поліції в деокупованому місті, яке постійно обстрілюється, озвучили, поліціянти стали приїзжати на робочий день до Херсона: з 9.00 до 17.00.Виклики поліції приймає тернопільська поліція і передає херсонській. Херсонська готова приїхати на виклики... до 19.00. В більшості випадків, коли телефонують після цього часу, поліція приїздить зранку.
Нам також повідомляли про чергових поліцейських в деяких районах Херсона, але підкреслили, що це одиниці. Поліція навіть не приховує, що в Херсоні перебуває лише в робочий час. Якщо прийти до відділку чи викликати о 16.00, можна почути «ми вже їдемо», але це не про виїзд на виклик, а виїзд на ночівлю.
Чиновники «відірвані» від проблем херсонців
У Херсоні представники влади скаржаться на те, що працівників мало, робочих рук не вистачає. Паралельно з тим, у місті працюють чимало чиновників з інших регіонів. Херсонці скаржаться, що останні дуже часто не розуміють особливостей херсонського життя. Те саме стосується багатьох місцевих чиновників, які виїздили з окупації та приїхали додому.Наприклад, дуже часто будь-яке спілкування з чиновниками починається з фрази в бік містян: «А чому ви не виїхали?» Чи варто пояснювати, що так спілкуватись із людьми, які пережили окупацію, не стали на бік окупантів, тримаються під обстрілами та затопленням, не можна? У кожного і кожної є свої причини залишатись у місті — і люди не мають їх пояснювати: вони звертаються до чиновників з іншою метою, наприклад, отримання довідки, фіксування руйнувань тощо.
Також чиновники, які оглядають приміщення після затоплення, не розуміють, чому у людей, які живуть біля річки немає підвалів. Це мабуть вже питання до знань з географії чи логічного мислення (в цьому реченні була суб'єктивна думка журналістки).
Це лише два розповсюджені приклади — все це загалом створює низку інших проблем. Херсонці також скаржаться на те, що чиновники не поспішають розбиратись у проблемах херсонців, тобто будь-які зауваження щодо доцільності певних запитань просто ігнорують.
Комісії з обстеження житла живуть своїм життям
Херсонці, чиє житло постраждало внаслідок затоплення, скаржаться, що комісії, які мають оглянути житло і надати висновки, просто живуть окремим від херсонців життям. Ніхто не попереджає про те, коли прийде — хоча б орієнтовно. Херсонці в прямому сенсі «виловлюють» комісії, запитуючи в незнайомих перехожих, а чи вони не комісія.В той же час, херсонці не можуть лишатись і чекати на комісії у себе вдома — будинки були затоплені не просто водою, а нечистотами і навіть вибухонебезпечними предметами. Тобто жити там небезпечно і в більшості випадків просто неможливо. Відтак, люди перебувають або в іншому районі Херсона, або в іншому місті.
Є райони громади, де світла немає з листопада 2022 року
Світло і зв'язок у Херсоні періодично зникають через систематичні обстріли росіян. Також, коли росіяни відступали з Херсона, вони підірвали лінії електропередач, залишивши весь правий берег без світла. Оновили його далеко не всюди. Є громади, в яких немає світла по півроку або й з листопада 2022-го. Ми повідомляємо про це регулярно до Міської військової адміністрації — там зауважують, що немає фізичної можливості. Тобто території під постійним обстрілом.Після підтоплення деякі постраждалі райони наче забули
Підтоплення Херсона після підриву росіянами ГЕС стало справжньою катастрофою в усіх сенсах. Зрозуміло, що охопити допомогою одразу всі райони було важко, хоча Херсону допомагали і допомагають і інші громади, і донори, і благодійники, і представники інших країн.Склалась ситуація, за якої мешканці певних мікрорайонів отримували хоч якусь допомогу — фізичну, гуманітарну, а деякі — наче забули.
Відтак, в будинках річпорту та частини Дніпровського району подекуди світла немає від 6 червня 2023 року. А воду підключили лише після адресних звернень і скарг, але наразі не всюди. Це те, чим мають перейматись районні в місті ради, однак, численні офіційні звернення були проігноровані — довелось звертатись особисто та скаргами на «гарячу лінію» Кабінету Міністрів України.
Прицнипова російськомовність деяких чиновників
Херсонці після окупації стали просто тотально україномовними. Українська — це ідентифікатор «свій/чужий». Так, почути російську можна, але вже набагато менше. Також херсонці вимагають від чиновників української мови доволі часто. Хоча представники комсомолу в Херсоні теж іще є — саме вони є не просто толерантними до російського, а навіть намагаються за нього змагатись. Втім, їх не так багато.Почастішали випадки, коли чиновники в Херсоні принципово говорять російською, навіть попри зауваження. Нагадаємо, що Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» чинний і зобов'язує чиновників спілкуватись українською.
Якщо об'єднати всі скарги херсонців на чиновників, то деякі речі можна назвати свавіллям. Враховуючи на проблеми з комунікацією з поліцією, це істотна проблема.
Сморід
Те, про що пишуть доволі мало, — це сморід після затоплення. Адже, як ми і писали, затопило не лише водою, а й нечистотами різного походження. Тому в липневому спекотному Херсоні в деяких районах — дуже великий сморід, який свідчить зокрема про наявність збудників інфекцій. Жити в таких умовах неможливо, проте про допомогу з очищення не йдеться — містяни все роблять самотужки.Сподіваємось, уповноважені побачать короткий опис цих проблем і згадають, за що регулярно отримують зарплату. А ми ще поповнимо скарбничку проблем окремими статтями — у нас є, про що.
