Про це чоловік написав у мережі фейсбук.
За словами автора, ще під час російської імперії багато німецьких назв на Херсонщині перейменували указом імператора після того, як росія почала війну з кайзерівською Німеччиною в 1914 році.
«Те, що не спотворила імперська влада, спотворила радянсько-імперська. Тож Дорнбурґ став аморфним «Чкалове», названим на честь маловідомого нині персонажа російської пропаганди 1930-х років, який жодного стосунку не має ані до села, ані до району, ані до області», – пише Батурін.
Однак, журналіст вважає, що не всі нинішні назви німецьких (або тих, які здебільшого вважаються німецькими) поселень варті перейменування.
«Навряд чи треба чіпати назву Асканія-Нова (колишній Новий Анґальт), Костирку (Катериненталь), Тополине (Ніколайталь), Нову Каховку (розташоване раніше на її місці село Ключове відносять теж до німецьких поселень), Калинівське Бериславського району (Велика Сейдеменуха, а з 1927 р – Калініндорф), Зміївка», - зазначає чоловік.
Натомість деякі з інших німецьких поселень, на думку журналіста, варто було б перейменувати, повернувши їм історичну назву. Серед них:
- Ґнаденфельд (нині Благодатне, Високопілля),
- Кронау (Високопілля),
- Ґроссфюрстенланд, Ґеорґсталь (Георгіївка),
- Фюрстенфельд (Князівка),
- Тіге (Кочубеївка),
- Ней Крон (Кочубеївка, на Горностаївщині),
- Марієнфельд (Маринське),
- Зандфельд (Новобратське),
- Шенталь, Ейгенталь (Ольгине),
- Ней-Карлсруе (Ольгине, на Горностаївщині),
- Ландау (нині Потьомкине),
- Альтонау (Пригір'я)
- Розенорт (Розівка),
- Блюменорт (Світлівка),
- Розалієнфельд (католицьке село Федорівка Зеленопідської громади, відоме як «Роза» з назви колгоспу імені Рози Люксембурґ),
- Ґофенталь (Щасливе).