Російська армія захопила територію Херсонщини в перші дні повномасштабного вторгнення, а прикордонні населені пункти – в перші години. Одним із них стала Чаплинка, що межує з Кримом.
Що відбувалося та відбувається в громаді, з’ясовували журналісти “Вгору”.
«Заселяються цілими родинами»
Окупація Чаплинки мало чим відрізняється від окупації інших населених пунктів Лівобережжя Херсонщини. Так, жителі селища виходили на мітинги, протестували, чинили всілякий опір загарбникам, рвали триколори, писали гасла «Слава ЗСУ» на асфальті й обмальовували дерева синьо-жовтими кольорами. Згодом багато активістів поплатилися за свою діяльність здоров’ям, а деякі – навіть життям.
Мітинги у Чаплинці
«У приміщенні райвідділу поліції великий підвал облаштували під катівню. Він був повністю переповнений людьми, – розповідає співрозмовник «Вгору» на умовах анонімності».
Це підтверджує голова Чаплинської селищної військової адміністрації В’ячеслав Мирошниченко. За його словами, оскільки населений пункт раніше був райцентром, у ньому є приміщення, які окупанти пристосували для ув’язнення викрадених українських громадян. Відповідальні за це співробітники ФСБ і військові.
Репресії та обшуки відбуваються за списками: на адресу заїжджає група із 10-15 солдатів і вигрібає з будинку все. «У тих, хто виїхав, усе майно забирають, – пояснює співрозмовник «Вгору». – Зараз націоналізують кіоски, різні споруди нібито «у державну власність». Також постійно перевіряють порожні будинки. У ті, де немає мешканців, росіяни заселяються цілими родинами».
Аби не наражатися на небезпеку, багато місцевих жителів виїхали з Чаплинки. Проте, звичайно, знайшлися й ті, хто пішов на співпрацю з окупаційною владою, обійнявши посади в тих чи інших установах.
Частина посадовців зрадили присязі
Опитані співрозмовники оцінюють кількість зрадників серед посадових осіб і депутатів із Чаплинки як незначну. Основна маса їх прагнула влади та грошей, але не змогла реалізувати свої амбіції до окупації селища. «Наприкінці весни й протягом літа 2022 року спостерігався пік російської пропаганди. І колаборанти повірили в себе, – пригадує експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. – Росіяни розповідали, що Україна слабка й більше ніколи не повернеться до Чаплинки, а тому треба пристосовуватися до нових реалій. І на частину посадовців це подіяло».
Не останню роль у процесі їхнього вибору, на переконання джерел «Вгору», зіграла й позиція селищного голови Олексія Фаустова.
Дізнавшись про повномасштабне вторгнення, він хоча й не залишив громаду, але своєю поведінкою дещо здивував односельців. «Фаустов спочатку оголосив, що йде з посади, а наступного дня передумав, чим остаточно дезорієнтував колег», – коментує Сергій Данилов.
Зміну свого рішення селищний голова аргументував тим, що не може кинути земляків у скрутну годину. Повноваження він пообіцяв передати наступнику, якщо знайдеться гідна кандидатура на цю посаду. Чекати довелося недовго: у середині травня російські пропагандистські медіа опублікували сюжет, у якому Фаустов проводить «транзит влади» самопроголошеному т. зв. голові військово-цивільної адміністрації Чаплинки Атому Мірібяну (про нього – трохи згодом).
«Транзит влади» від Фаустова до Мірібяна
Що це було, досі залишається загадкою. За свідченням Сергія Данилова, у всіх активістів, які змогли вибратися з селища, є підстави вважати, що Олексій Фаустов співпрацював з окупантами. Однак, очевидно, у правоохоронних органів об’єктивних доказів такого співробітництва наразі немає. До того ж наразі селищний голова перебуває на території України.
«По-перше, якби я співпрацював з окупантами – залишався б у Чаплинці й досі, але я виїхав минулого року. Раніше не міг, бо треба було підлікувати 80-літню лежачу матір, підготувати її до переїзду. По-друге, виїхав я офіційно через Василівку, не через Крим», – відкидає звинувачення Олексій Фаустов.
Олексій Фаустов
Також він наголошує на тому, що пройшов усі перевірки правоохоронців, у тому числі з використанням поліграфа. Мовляв, наразі щодо нього немає жодних відкритих кримінальних проваджень. А всі інші розмови називає «домислами політичних недоброзичливців».
Що стосується інших, то відверте здивування в колег викликав кейс Наталі Яцюк, яка обійняла посаду т. зв. директорки школи №1 у Чаплинці. До повномасштабного вторгнення РФ вона працювала в навчальному закладі вчителькою з фізичного виховання. Утім, швидко «перевзулася» й переорієнтувала освітній процес на нові програми – окупантські.
Наталя Яцюк
Яцюк із радістю позувала в пропагандистських відеороликах, де розповідала, як чудово стало працювати після захоплення селища. Мовляв, після трирічної паузи діти нарешті повернулися до денного навчання! Дії жінки прокуратура Херсонщини уважно проаналізувала й на початку травня оголосила її в розшук, принагідно повідомивши про підозру в колабораційній діяльності.
Тож деяка частина посадовців у Чаплинці все ж таки зрадила своїй присязі. «Хтось із них не отримав бажану посаду раніше, інші – вважали несправедливим ставлення до себе, – пояснюють співрозмовники «Вгору». – Це вічно «другі номери», які не змогли реалізувати себе». Проте їхня кількість, як стверджує голова Чаплинської селищної військової адміністрації В’ячеслав Мирошниченко, «не є критичною взагалі».
Справи колаборантів уже скеровані до суду
Отже, хто такий Атом Мірібян, який обійняв посаду окупаційного голови військово-цивільної адміністрації Чаплинки? Він відвідував школу в Чаплинці, але останнім часом у селищі не проживав, адже мав посвідку на проживання у Російській Федерації. Повернувся чоловік уже після повномасштабного вторгнення.
Атом Мірібян
« 34-річний Атом Мірібян притягався до кримінальної відповідальності за розбій, – стверджує співрозмовник нашого видання». На своїй новій «посаді» чоловік попрацював нетривалий час, встигнувши роздати декілька інтерв’ю пропагандистським телеканалам і більше нічим не запам’ятавшись.
Український паспорт і посвідка на проживання у РФ Атома Мірібяна
Київський районний суд міста Одеси 24 травня цього року визнав Атома Мірібяна винним у колабораційній діяльності та заочно засудив його на 10 років із конфіскацією всього належного майна та забороною обіймати посади в органах влади строком на 15 років. Про місце його перебування невідомо з минулого літа. Місцеві подейкують, що «ексголова ВЦА» втік до Сполучених Штатів Америки, де проживає його батько.
Олександр Хлюстов
Наступником Мірібяна окупанти призначили його «заступника» Олександра Хлюстова. Він – 41-річний громадянин Росії, колишній військовий. На цій посаді займався забезпеченням незаконного обігу російського рубля, вводив комендантську годину, відкрив у Чаплинці «гуманітарний центр» партії «Єдина Росія», забороняв «Укрпошті» виплачувати пенсії місцевим пенсіонерам і всіляко допомагав окупантам. Наприкінці березня Служба безпеки України оголосила Хлюстову про підозру. За навмисні дії для зміни кордонів нашої держави гауляйтеру загрожує до 10 років в’язниці, зараз його справу також розглядає Київський районний суд міста Одеси.
Олександр Хлюстов
У цьому ж суді розглядається провадження стосовно т. зв. керівника окупаційної поліції Чаплинки. Про це кореспонденту «Вгору» повідомив начальник Каховської окружної прокуратури Павло Камінський. За інформацією з відкритих джерел, мова про Ігоря Широкого. Це 54-річний пенсіонер МВС свого часу служив у військово-морських силах СРСР.
Ігор Широкий
«Наприкінці травня 2022 року він погодився на пропозицію представників окупаційної влади та обійняв посаду начальника в незаконному правоохоронному органі, проводив підбір працівників, організовував його діяльність та проводив прийом громадян», – повідомляється на офіційному сайті прокуратури. Отже, рішення суду щодо цього підозрюваного з Чаплинки також не забариться.
Готові розбудовувати після деокупації
Тепер у телемарафоні часто розповідають, що в окупантів почалися панічні настрої у зв’язку з українським контрнаступом. Мовляв, вони збирають валізи й готуються втікати в напрямку Криму та Російської Федерації. Проте наші джерела не підтверджують цю інформацію.
«Тривоги не відчувається. Чимало російських військових привезли до Чаплинки свої сім’ї на постійне проживання. Вони вже ходять селищем і розповідають, як обробляють городи у «віджатих» домівках і яка родюча в нас земля», – зізнається співрозмовниця «Вгору».
Проте експерт Сергій Данилов не розуміє оптимізму загарбників. «Незалежно від їхніх поглядів на життя, воно в них зруйноване й безрадісне, а ситуація – гнітюча, – каже він.
І не скрасять це життя деякі місцеві дівчата, які вже повиходили заміж за російських військових, сподіваючись, що поїдуть із Чаплинки разом.
А селяни тим часом змушені торгувати на базарі, аби мати хоч якісь кошти на життя. Та й тут окупанти не дають їм спокою – обклали торговців величезним податком не тільки за місце, але й на прибуток.
Утім, повернути нормальну життєдіяльність селищу українські чиновники готуються вже зараз. Як переконує голова Чаплинської СВА В’ячеслав Мирошниченко, наразі триває процес відновлення роботи всіх установ і служб, щоби після деокупації одразу взятися до роботи з розбудови відвойованих територій. «У влади є конкретний план дій, який вона готова виконувати», – запевнив посадовець.
