Після вчорашнього повідомлення про те, що саме цей росіянин причетний до вбивств мирних мешканців, Дмитра Жаркіх впізнали наші читачі, а автор згадав, що знайомий з рідною тіткою російського військового та пам?ятає його батька, який довгий час жив в Херсоні.
Поранений 24 грудня 2022 року мешканець ХерсонаЙого батько Валерій Жаркіх народився в Миколаєві, але жив і навчався в Херсоні. В 1968 році Валерій закінчив Херсонський метеорологічний технікум, після чого виїхав до Москви.
Там у 1977 році Валерій Жаркіх закінчив філософський факультет МГУ. З 1978 по 1991 рік він працював у Феодосії, мандрував по СРСР та займався науковою роботою. Саме тому Дмитро, або Мітєнька, як називали і називають його досі у родині, і має кримське походження.
Звідти він постійно приїздив у Херсон, де на вулиці Соборній, 25 у квартирі 9 жили його бабуся і дідусь, та в Олешки, де жила його рідна тітка Ольга Шкроб.
Десь на початку 90-х він заснував Херсонську обласну громадську організацію “Дворянське зібрання Херсонської губернії”.
У січні 1994 року Валерій Жаркіх став керівником ГО “Спілка нащадників російського дворянства – дворянського зібрання Херсонської губернії“. На той час було модно знаходити у себе дворянські корені. Вже тоді всіх цих дворян, які несподівано вигадали собі подвійні прізвища, титули і шляхетне походження, вважали фріками та міськими божевільними.
Більше 10 років Валерій Жаркіх займався справами дворянськими. У сховищах Національної бібліотеки України імені Вернадського зберігаються п?ять брошур його авторства, видані у 2010 році, з серії “Архів Херсонських міських дворянських зборів”. Це були його промови, листування та виступи. Де він все це виголошував, і головне, хто читав ці брошури, невідомо.
Як і невідомо, хто фінансував цю діяльність.
Відомо, що у 1995 році йому вручили медаль “Російського дворянського зібрання” на №18.
Наприкінці 90-х цю російську організацію перейменували на “Союз потомків російського дворянства – Россійське дворянське собраніє”.
Очевидно, що створені в багатьох країнах СРСР “зібрання” були якимось чином пов?язані із московськими дворянами.
Київське дворянське собраніє, яке створило навіть ГО “Орден лицарів тамплієрів”, довгий час очолював заступник керуючого справами Національної академії наук України Олександр Попов. Цей діяч відверто співпрацював з рядом проросійських структур Києва, зокрема з ГО “Союз вірних козаків” під керівництвом Олексія Селіванова та з ГО “Союз руського народу” м. Києва.
Це була, та і зараз є, провладна організація фріків, які підтримували у 2014 році анексію Криму та війну в Україні.
Яка роль херсонського дворянина Валерія Жаркіх у діяльності проросійських організацій Херсона, сказати важко, але він та його сестра ніколи не приховували своїх проросійських поглядів.
У першому номері наукового журналу “Константи”, який видавав соціолог Володимир Коробов, публікували промову Жаркіх на першому з?їзді російського дворянства.
На той момент вона вже мешкала в Олешках, займалася довгий час археологією. Працювала заввіділу Інспекції охорони пам’яток Херсонської ОДА. Вона неодноразово їздила до Мітєнькі в Пітєр, а той приїздив сюди.
У 2014 році Мітєнька Жаркіх у складі окупаційних військ Росії брав участь в анексії Криму, чим тітка дуже пишалася.
Пізніше воював на Донбасі.
Вона навіть розповідала російським пропагандистам, що очікує, коли голодні олешківці почнуть брати гуманітарку від окупантів.
Мост