На узбережжі Херсонщини підрозділи однієї з бригад Сил оборони не дають окупантам спокою ні вдень ні вночі.
— Ворог регулярно застосовує артилерію та міномети на цьому напрямку. Більшість обстрілів хаотичні й найбільше дістається цивільним населеним пунктам. Наші хлопці своєчасно виявляють позиції ворога та його спроби розгорнутись й завдають вогневого ураження з усіх наявних артилерійських засобів, — розповідає кореспонденту АрміяInform дорогою до позицій військовий на псевдо «Філін». — Але ворог боїться нашого контрнаступу, він його очікує, а це його дуже морально виснажує. З радіоперехоплень відомо, що рашисти нерідко підриваються на власних мінах, там у них низька дисципліна, яка призводить до санітарних втрат.— Усі наші позиції на березі розташовані далеко від мирних поселень, але ворог застосовує тактику відкриття вогню по будь-якому скупченню цивільних людей, про критичну інфраструктуру й звичайні будинки навіть казати не буду. Як приклад: нещодавно в одній з громад місцеві зібрались на поховання свого родича, й ворог, навіть не розбираючись, одразу завдав артилерійського удару, через що були поранені пересічні люди, — додає «Філін».
Діставшись позицій, одразу зайшли в укриття, бо до ворога кілька кілометрів через Дніпро, й захисники кажуть, що помітивши рух, русня одразу починає обстріли.
— Дуже допомагає пора року й багато зелені навкруги, тож під час спроби проникнення ворожих ДРГ орки навіть і не здогадаються, звідки кулемет по ньому влупив. Чергуємо, виявляємо місця «виходів» на тому березі й передаємо координати для відпрацювання нашій арті, — розповідає про ситуацію старший позиції на псевдо «Білий». — Противник останнім часом обстрілює нас більш інтенсивно, днями 50 обстрілів було саме по наших позиціях. Усе обійшлося без втрат.Спостереження захисники ведуть за допомогою різних засобів, чергуючи позмінно. Загалом бліндажі та укриття у хлопців виконані добротно, адже всі знають, що від цього залежить життя.
Донедавна ці вояки перебували на «спекотніших» позиціях.— Там поранені були, контузій багато. Нині теж напружено, але поки що все з цим гаразд. Позиції постійно дообладнуємо, — ділиться захисник на позивний «Ручка».
За словами командира підрозділу на позивний «Танкіст», тут у всіх спільна потужна мотивація — зробити Україну вільною якнайшвидше. До речі, цей чоловік до широкомасштабного вторгнення служив у танкових військах, але свій позивний отримав, коли, незважаючи на обстріли, зміг затрофеїти ворожий танк.
— Раніше ми забрали собі «роззуту» САУ «Акація», а з танком була історія пізніше, коли вже йшли в наступ на Херсонщині. Помітили танк підбитий, ворог його кинув, бо не зміг завести. Налагодили, завели, забрали. Обидва трофеї вже відремонтовані та повертають нажаханому ворогу борги разом з іншою нашою артою на лівому березі Дніпра як вдень, так і вночі, — каже «Танкіст».