"Як би розмінували, то хоч зараз помчався б в поле"
Історія фермерського господарства в ПотьомкиномуСело Потьомкине на Херсонщині від березня і до кінця червня минулого року було під окупацією росіян. Потому у селі тривали щоденні обстріли. Частина військових РФ жила на фермі, розповідає її власник Олег Ушкало. Після себе, каже, ті залишили знищену пшеницю в ангарі, пограбовану та побиту техніку.
"Ми готуємося, техніку ремонтуємо. Трактор Т-150 зробили, скло лишилося вставити, уже завели його", — розповідає Ушкало.
Ремонтувати трактори Олегу допомагав тракторист Артем: "Я з дитинства мріяв бути трактористом, подобається мені. Як би розмінували, хоч зараз помчався б в поле".
Попри бажання, вийти працювати селяни не можуть через заміновані поля. Останні місяці частіше з’являються повідомлення про травмування людей на полях через міни, є і летальні випадки. Зокрема, поблизу села Добрянка на Херсонщині, обробляючи поля, загинули двоє людей. У Херсонській ОВА тоді зазначили, що територія поля не була обстежена на вибухівку. Про такі випадки розповідає й Олег Ушкало.
Фермер Олег Ушкало. Фото: Суспільне
"Люди підірвалися у сусідньому селі, фермер сам думав розмінувати, пройшов з міношукачем. Ходимо, обстежуємо територію. Останні знахідки: касетка не розірвалася, з НУРСа вертольота бойова частина. То я вже до кучки поклав. Намітив стрічкою, сапери приїдуть — заберуть. Без акта розмінування на поле ми не підемо", — розповідає чоловік.
За словами Олега, розмінувати потрібно 1200 гектарів орендованої землі. Зробити це необхідно якомога раніше, оскільки до кінця квітня планують посіяти соняшник, на початку червня — просо, поки триватиме сезон дощів.
"Надіємося нам розмінують поля. Поле — це для нас усе. Ми ж відповідальні за 150 пайовиків. Ми ж зобов’язані цим людям орендну плату заплатити", — говорить Ушкало.
"Було важко з розмінуванням, старалися своїми силами"
Історія фермерського господарства в НововоронцовціУ Нововоронцовці Херсонської області знаходилися позиції українських військових. Досі на території села місцеві знаходять розірвані та нерозірвані боєприпаси, та попри це все ж виходять працювати, аби розпочати посівну. "Тут стояли українські, а за селом уже стояли, як ми їх усі зараз називаємо "орки"", — розповідає місцевий орендар Андрій Літвінов.
За словами аграрія, минулого року на полі посіяли озиму пшеницю, та зібрати її не вдалося через постійні обстріли: "Ніхто навіть не їздив на поля, тому що були постійні обстріли до серпня-вересня, і воно вже до цього часу багато погоріло, пропало".
Фермер Андрій Літвінов. Фото: Суспільне
Цьогоріч, розповідає чоловік, усе ж вирішили вийти працювати. 250 гектарів землі Андрію допомогли оглянути сапери, на це знадобилося чотири дні.
"Було дуже важко з розмінуванням, старалися своїми силами, щось трошки допомагали сапери. Вони розміновували біля лінії електропередач, я звернувся до них, і вони у свій вільний час допомогли розмінувати. Знайшли близько 300 зарядів", — розповідає Андрій.
Та навіть після огляду на полі все ще знаходять вибухонебезпечні предмети. Працівники їх маркують і викликають надзвичайників для знешкодження.
Рештки російських снарядів на полях Нововоронцовки. Фото: Суспільне
"Так, як наш регіон аграрний, для більшості людей, які працюють на землі, це 100% їхнього доходу, зайнятості й зайнятості тих людей, які в них працюють на полях. І весь бюджет у нас будується на доходах від землі", — говорить Андрій Літвінов.
***
Попередньо в Україні на наявність вибухівки потрібно оглянути близько двох з половиною мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь.
800 тисяч з яких пріоритетні, щоб розпочати весняно-посівні роботи. Про це Суспільному розповів перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький. За його словами для масового розмінування потрібна спеціальна техніка, яку мають надати міжнародні партнери.
До того часу виходити на поля небезпечно. У Мінагрополітики планують до кінця березня на Миколаївщині, Херсонщині та Харківщині очистити та засіяти третину із замінованих полів.
"Зокрема херсонські аграрії зможуть засіяти на звільнених територіях правого берега Дніпра близько 30% площі сільськогосподарських земель", — говорить Тарас Висоцький.