У грудні стало очевидним, що ЗСУ розгорнули процес формування на окупованому лівому березі Херсонської області буферної зони, де російським окупантам було максимально некомфортно перебувати.Це досягалося за допомогою регулярного вогневого тиску на позиції та об’єкти РОВ, за допомогою переваги правого берега над лівим, а також більшої дальності та точності артилерії ЗСУ. У свою чергу російські окупанти можуть здійснювати лише терористичні атаки на громадянське населення.
Фактично, з грудня 2022 року угруповання РОВ здійснювало поступальне відведення своїх підрозділів із даної зони, з метою мінімізації втрат. У свою чергу, саме по собі дане угруповання має одну з найгірших комплектацій підрозділів РОВ у всій зоні БД.
Тобто що ми маємо в результаті? Зрештою ми можемо спостерігати, як другий місяць поспіль на лівому березі Херсонської області РОВ терплять. Наполегливо, болісно, але зазнають втрат і не завжди отримуючи їх компенсацію, як за особовим складом, так і за технікою, оскільки основна маса вирушає під Бахмут.
Схожа ситуація була на правому березі, і навіть краще, адже там намагалися в нападах конвульсій наситити масою мобіків. В іншому ж, все один на один, за винятком логістики. Хоча сказати, що логістика на Лівобережжі не під прицілом – неправильно.
Я не здивуюся, якщо лівим берегом командування РОВ прийматиме чергове “непросте рішення”, але поки про це рано говорити. Але все до цього йде, і ЗСУ цей процес прискорюють, регулярно підганяючи окупантів до правильних висновків.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко, ІС
