Прикордонники першими зустріли російських окупантів, які рухались з боку Криму. 24 лютого 2022 року о 4 ранку на КПВВ "Каланчак" засвистіли снайперські кулі. Потім почався артилерійський обстріл, розповіли Суспільному очевидці тих подій військовослужбовці Держприкордонслужби Микола та Іван."Приблизно хвилин за 10 почався артобстріл КПВВ та прилеглої території. Всіх цивільних ми вивели звідти, лишились там самі. Зайняли оборону на визначених рубежах", — розповів Микола, який тоді був старшим зміни.
Від вибухів прокинувся й Іван, військовослужбовець 79-го прикордонного загону. 24 лютого був його перший робочий день після відпустки. Російська армія "вкривала" Преображенку Чаплинської територіальної громади зі всього арсеналу озброєнь.
"Я зрозумів, що служба почалась в цей самий момент. Схопив у рюкзак банальні речі та документи і побіг до підрозділу. Завантажили боєкомплект і вирушили з Преображенки. Дорогою нас обстрілювали з артилерії, РСЗВ, мінометів. Але треба було переїжджати на вогневі рубежі і займати оборону", — згадує Іван з позивним "Момент".
Російська авіація вдарила по колоні, що йшла попереду. Підрозділ Івана займався евакуацією поранених.
"Прибули на місце, надали першу медичну допомогу двом тяжкопораненим і відправили на автомобілі. Потім посадили легкопоранених, серед них була жінка з осколковим пораненням і дитина 11 років з переломом руки. Доставили в Олешківську лікарню і далі рухались на Херсон", — пригадав Іван.
Від початку повномасштабного вторгнення прикордонники несуть службу у Херсонській і Миколаївській областях. Після звільнення правобережної частини Херсонщини Іван зміг побачити рідних.
"Мені пощастило, що я родом з Херсонської області і одним з перших потрапив у рідне село у Нововоронцовській громаді. Відчуття не передати словами. Як заново народився: побачив своїх рідних і нарешті заспокоївся, що вони вільні. Батько, який в окупації був 9 місяців, нарешті зміг вільно дихати", — розповів "Момент".
Після деокупації Херсона прикордонники служать у місті. Микола пригадує, як вперше приїхав до звільненого Херсона.
"Побачили страх в очах людей після того, як тут перебував окупант і сльози радості, як побачили нас. Вони раділи жовто-блакитному прапору, були дуже щасливі. І ще бачу, як змінилось місто – тут не гуляють діти… Я сподіваюсь, ми далі відженемо окупантів, і місто знову розквітне", — каже Микола.
Прикордонники мріють про одне – якнайшвидше звільнити Україну і вийти на її кордони.
"Зараз у складі підрозділу та Сил оборони стоїмо на обороні Херсона. Сподіваюсь, скоро звільнимо всю територію України і будемо продовжувати оберігати свою країну, щоб більше такого не повторилось", — сказав Іван.
Микола додає: "Я вірю, що ця війна закінчиться нашою перемогою. Ми звільнимо окуповані території і вийдемо на кордони, щоб їх захищати".
