"Херсон має дуже багато схожого з Чернівцями – спальні райони, де панельні будинки. Після ударів градів чи артилерії на залишках арматури часто висіли бетонні конструкції, які не впали", – розповідає рятувальник.
Вадим каже, такі конструкції – небезпечні для людей, які можуть залишатися у будинках. Для їхнього демонтажу залучають спецтехніку та крани. Водночас рятувальники часто працюють під обстрілами.
"Бувало, що готуємося обстежувати місце обстрілу й починається новий обстріл. Іноді він настільки потужний, що ми присідали, бо сипались рештки бетону. Я спілкувався з хлопцями, як працювали в Ізюмі на Харківщині та на Донеччині. Можливо, Херсон не такий розвалений, але руйнувань вистачає", – каже Куртиш.
На фото рятувальники демонтують аварійні конструкції на будинку у Херсоні. Фото з архіву Вадима Куртиша.
Через постійні обстріли рятувальники мають одягати додатковий захист – бронежилет та каску. За словами Вадима, це не зручно під час роботи, але цього вимагає техніка безпеки в зоні бойових дій."Складно працювати в бронезахисті на висоті, але маю слідувати цим правилам. Коли працюєш під обстрілами, то не контролюєш цей процес. Прилетіти може з будь-якої сторони. Від тебе мало що залежить — це лотерея", – розповідає рятувальник.
Джерело: Вадим Куртиш.
Вадим пригадує, як росіяни обстріляли місцевий водоканал, тоді загинула людина. Загін рятувальників розбирав аварійні конструкції, які могли впасти та нашкодити людям. Каже, чіткого графіка роботи не було. Під час потужних обстрілів, рятувальники зупиняли роботи та йшли в укриття."Такі обстріли були два-три дні. Ми навіть бачили всі прильоти. В цілях безпеки, перечікували їх. Коли обстріли були довгими, просто завершували роботи", – каже Вадим.
На фото Вадим Куртиш з загоном рятувальників. Фото з архіву Куриша.
"Проблем в спілкуванні з населенням не було. Коли після завдань ми заїжджали в місцеві магазини, нас пропускали попри великі черги людей. Ми там стомлені й брудні, валимося з ніг, але коли люди нас бачили, то кликали заходити"
radioera.com.ua