Як розповіла Суспільному, після евакуації певний час не розуміла, що робити далі.
До початку повномасштабної війни у її родини був бізнес із 13 аптек на території Херсонської області, який розвивали близько десяти років. Всі аптеки нині на окупованих територіях, та чи вціліли орендовані приміщення, переселенка, каже, не знає. У центрі Херсона в Ольги Осипенко залишилося власне житло.
У Херсоні її родина провела в окупації шість тижнів: із півторарічною донькою місяць жили під сходами у будинку сестри. Каже: там було найбезпечніше місце, тому з дому виходили вкрай рідко.
«Двічі на тиждень по їжу. І назад в хату. Страшно було. Скрізь окупанти ходять, на ринку ходять, спілкуються, до тебе прислухаються. Було дуже незручно. Було страшно за дитину, тому що вона маленька», – каже жінка.
Із бізнесом, що залишився в окупації, Ольга Осипенко попрощалася. Каже: найголовніше – це життя та хороші люди, які зустрічаються на шляху. Одна з таких – переселенка з Миколаєва Ольга Енгель. Зараз жінка працює завідувачкою в аптеці Ольги Осипенко. З червня живе у Луцьку, тут шукала роботу.
Волинські Новини