Автослюсар із міста Олешки Іван Харенко приїхав разом із матір’ю до Запоріжжя 23 серпня по обіді. Каже: дуже пощастило — добирався на безоплатному автобусі, що надали громадські діячі, і вже за добу був у запорізькому логістичному хабі.
"Тут смачна їжа, тут добрі люди, дають житло безкоштовно на три дні. Ось гуманітарна допомога. Вперше за пів року у мене був спокійний сон. Там я спав або у підвалі, тому що були обстріли, стрілянина, були чутні бої, або на підлозі, тому що були чутні далекі обстріли, й страшно було спати у себе в спальні", - каже він.Іван каже: поки не вирішив, їхати до друга у Кропивницький, чи до хрещеного батька на Хмельниччину. Сподівається працевлаштуватися на новому місці, адже встиг отримати професійну освіту в Олешках.
"Закінчив училище на автослюсаря. Фактично, закінчив його вже коли почалася війна, на очній ставці, здавав свою дипломну роботу телефоном, тому що моє училище, а саме гуртожиток, був казармою для окупантів. Моє місце, де я міг працевлаштуватися, розграбували окупанти. Весь автосалон, який там був, пограбували, всі автівки угнали. Все обладнання, яке там було, було розтрощене, вкрадене. Повністю вся автомайстерня була знищена", - розповідає він.
Із Голопристанського району Херсонської області, разом із мамою, сестрою та бабусею, приїхав до Запоріжжя 16-річний Володимир. Каже: виїхав із окупованої території, тому що не хоче закінчувати навчання за російською освітньою програмою. Запоріжжя родина проходить транзитом — прямує на захід."Руські солдати, вони сказали, що примусово будуть заставляти йти в школу. Я — школяр. Сказали, що будуть примушувати, і ми вирішили виїхати. Мама мене вивезла", - каже він.
Навчання хлопець планує закінчувати на Вінничині. Там його матір вже знайшла житло і роботу. Змінювати українське громадянство на російське сім’я Козаків також не планує."Були питання: чому ми виїжджаємо? Чому ми не хочемо брати руські паспорта? Ми, якби, збрехали трошки, щоб вони не залишили, або ще щось. Сказали, що ми їдемо до родичів і потім вернемось. За руські паспорта сказали, що нам ще не пропонували, і ми не брали", - каже хлопець.
Іван і Володимир сподіваються повернутися додому після звільнення рідної Херсонщини від російських загарбників.
suspilne.media