"Якби загиблої риби були тонни, і вона залишалася в воді та розкладалася, то це спричинило б негативні екологічні наслідки. Але зараз риби було відносно небагато, тому негативні наслідки через це навряд чи можливі", — сказав Кутіщев.
За його словами, зараз дослідження стану води в пониззі Дніпра не проводиться. До війни це робили щороку — моніторили екологічний та гідробіологічний режим від Каховської греблі до міста Очаків.
"Під час таких експедицій зазвичай проводили гідрохімічні та гідробіологічні аналізи води, визначали її екологічний стан, вивчали іхтіофауну. Але у 2022 році експедиційні виїзди припинились, вся робота була сконцентрована на рибовідтворювальних заводах Херсонщини для удосконалення технології отримання високоякісного рибопосадкового матеріалу для зариблення акваторій пониззя Дніпра й акваторій", — згадує вчений.
Завідувач кафедри каже, що поточного року також навряд чи вдасться виїхати на воду для таких досліджень, бо це дуже небезпечно. Він наводить приклад — у жовтні рибалки Станіслава у свої сітки зловили плавучу міну. Тепер в цьому районі не рибалять.
"Неофіційно. Рибалки-любителі говорять, посилаючись на свої спостереження, що риби в річці стало більше. Пояснюють тим, що браконьєрів не було. Просто боялися виходити на воду", — каже Кутіщев.
Історичний факт: популяція осетра суттєво скоротилася ще за царських часів, коли чорну ікру ложками їли. І відродилася у період Другої світової війни, коли весь риболовецький флот був залучений на потреби військових.
Вчений каже, як би двозначно не звучало, але військова ситуація, яка дуже скорочує кількість охочих ловити рибу, позитивно впливає на рибні запаси.
"Природні ресурси здатні до високих темпів самовідновлення через мінімальний промисловий прес", — пояснює Кутіщев.
Раки, як делікатесна високоцінна продукція, також завжди відчували на собі великий прес браконьєрства, говорить вчений. За його словами, офіційні дані динаміки промислового вилову водних живих ресурсів у пониззі Дніпра в середньому за рік не перевищують 500-700 кілограмів. Але з огляду на ринковий попит, наявність обсягів раків у продажі, це не відповідає дійсності.
Невеселий торішній жарт про відгодованих раків у Дніпрі через велику кількість потонулих ворогів не має під собою вагомих підстав.
Вчений каже, що цьогоріч популяція раків також відновиться, бо торік їх через небезпеку не ловили у великих масштабах. Розвінчує він міф і про відгодованих, через велику кількість потонулих ворогів, раків.
"Дійсно раки є санітарами водойм і не нехтують органічною речовиною, яка розкладається, вони є неактивними хижаками, рибу догнати не можуть. Живляться раки в основному донними організмами, серед яких молюски, личинки хірономід, водна рослинність тощо, цієї їжі для них вдосталь. Звісно, рак відчуває трупний запах, він для нього є надзвичайно привабливим, але в цій неактивній здобичі є найбільш цінне — тваринний білок. Але говорити про те, що відновлюємо популяцію раків за рахунок трупів у воді, не можна", — каже Кутіщев.
Всі біоресурси, які зараз відпочивають від промислового видобутку, відновлюються.
За словами вченого, промислового вилову риби зараз немає. Порибалити виходять тільки сміливці з вудками.
"Майже рік у пониззі Дніпра промисловики не виходили на воду. І поки з лівого берега окупантів не відкинуть, промислу не буде. Тож у гідробіонтів це період природного самовідновлення. Весь час окупації я був у Херсоні і майже щодня ходив рибалити — на набережну за судаком або до силікатного заводу за таранею. Рибалок там завжди дуже рясно. І деякі, особливо жадібні, ловили просто на вудку з берега по 30-40 кілограмів! За три години я 10 кілограмів тарані спокійно ловив. Усі рибалки відзначають, що тарані цьогоріч дуже багато. Особливо жадібні по мішку й більше наловлювали", — розповів Кутіщев.
Суспільне Херсон