Про це кореспондентам Суспільного розповів командир саперного взводу 190-го батальйону 123-ї бригади територіальної оборони Сергій Коряка.
Сапери виїжджають на локацію зранку. Насамперед бригада заїжджає на місця, помічені напередодні ввечері. Перевіряють територію ще раз, дивляться, що могли не помітити.
"Ми бачимо вибухонебезпечні предмети, ідентифікувати їх не буду, бо воно вже там і постріли, і міни. Весь взвод збирає вибухонебезпечні предмети обабіч дороги, щоб був безпечний проїзд. Але на місці знешкодити їх неможливо через те, що вони недоступні у воді лежали. Голіруч мій старший сапер витягував, я йому допомагав", — розповідає Сергій Коряка.
Сапери перевіряють територію біля узбережжя села Олександрівка. Фото: Вікторія Андрушків/Суспільне Миколаїв
У селі Олександрівка на узбіччях згоріла військова техніка, а також цивільні автівки, які російські війська розстрілювали, коли місцеві жителі намагалися виїхати з окупованого села.
Місцевим жителям повертатися в село військові не дозволяють, бо на території села, крім снарядів, які не здетонували, росіяни залишили по собі й мінні поля.
"Поставлені мінні загородження. Гребля перерита для того, щоб пустити техніку по другій стороні. Для того, якщо техніка буде вночі йти, вони ж, звісно, накидані в траві, щоб в будь-якому випадку якусь зачепити. Дуже небезпечно, розраховано на піхоту", — говорить Микола.
Після підриву сапери оглядають місце вибуху, щоб всі предмети здетонували.
Крім відкритих територій, сапери знаходять вибухівку і в приватних будинках, на подвір'ях, дорогах, на території школи, дитячого садочка тощо.
Вулиці Олександрівки після обстрілів: згорілі авто на узбіччях. Фото: Вікторія Андрушків/Суспільне Миколаїв
Протягом дня фахівцям вдається відпрацьовувати різні по площі території, в залежності від кількості вибухонебезпечних предметів на ділянці, іноді це 100 метрів узбережжя, а іноді одна вулиця.
Суспільний Миколаїв