Про це під час спілкування з херсонськими журналістами розповіла локальна координаторка World Central Kitchen Катерина Лимаренко.
“Дуже пощастило, що окупація в цих селеах не тривала до зими, тому що люди кажуть, що зиму вони б не пережили, адже всі їхні запаси харчів вже скінчились. І якщо раніше ці села жили за рахунок продажу худоби та птиці, то через окупацю свійських тварин майже не залишилось. Велику частину худоби відібрали окупанти, а те, що залишилось, – дозволило людям вижити… Але всі кажуь, що дуже боялися зими, адже запасів вже не залишилось і зиму вони б не пережили”, – зазначила координаторка WCK.
Причиною такої ситуації стали постійні обстріли та агресивні дії з боку окупантів. Ці фактори завадили місцевим виростити городину, що є традиційно основою раціону на півдні України.
“Херсонська область завжди забезпечувала Україну овочами і ми вважали, що місцеве населення цього року зможе забезпечити городиною хоча б себе. Та коли ми до них приїзджаємо – вони просять у першу чергу овочі. Дуже велика потреба в овочах. Люди не змогли виростити нічого… Були дуже сильні обстріли і місцеві боялись займатись городами. Тому і просять дуже капусти, картоплі, буряка. Зараз цими “борщовими” наборами ми їх намагаємось забезпечити”, – розповіла Катерина Лимаренко.За словами пані Катерини, крім овочів, у звільнених селах є велика потреба у хлібі, адже більшість людей, що тут живуть, не бачили його більше півроку.
“Деякі з цих людей не бачили хліб по 6-7 місяців і коли ми його їм доставляєм, вони плачуть і цілують його. Про це складно розповідати… В голові досі не вкладається, як таке може відбуватись у наш час…” – коментує ситацію Лимаренко.
Щодо тих територій, що залишаються під контролем росіян, то ситуація тут є також складною. Окупанти не дозволяють українським волонтерам забезпечити місцеве населення харчами, але й самі не поспішають цим займатися. Хоча подекуди в окупованих селах і з’являються магазини, що ведуть торгівлю російським товаром, ситуацію це мало виправляє.
IPC-Херсон