На тлі успішного просування ЗСУ на півдні України аналітики все більше говорять про близьку перспективу звільнення Херсона.Financial Times вважає ймовірним такий розвиток подій вже наступного тижня.
Водночас російські гауляйтери у Херсоні оприлюднили плутані заяви про «евакуацію».
Радіо НВ розпитало колишнього співробітника Служби безпеки України та консультанта Комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони Івана Ступака, коли варто очікувати звільнення Херсона, яким воно може бути і чому ЗСУ треба бути обережними під час деокупації міста.
— Гауляйтери почали заявляти, що потрібна евакуація для мирного населення, тому що є ризик обстрілів з боку ЗСУ. Росія їм одразу спокійно публічно відповіла, що нехай виїжджають ті, хто хоче виїхати. Я не можу зробити однозначний висновок, що це означає. Чи справді є перспектива, що ЗСУ можуть звільнити Херсон дуже скоро? Чи якісь вибухи, атаки у Херсоні планує Росія?
— Давайте будемо дуже обережними, тому що російська окупаційна машина, спецслужби, як би ми до них не ставилися — свинособаки чи ще щось, — вміють воювати, працювати. Якби вони [зовсім не вміли], то війна б закінчилася 27?28 лютого. А вони навчаються: на власному досвіді, на українському досвіді.
Тому всі ці історії, що ми можемо вийти, «треба евакуюватися», — можливо, так воно і є. А, можливо, як варіант, це такі хитрощі від росіян, щоб спровокувати активніше [діяти] наших військових. «Все, росіяни виходять, побігли звільняти Херсон», а там може бути пастка. Можливі провокації з обстрілом цивільних. Коли вони вишикуються в колони, коли вони будуть начебто виїжджати з Херсона, росіяни їх обстріляють, а скажуть, що це «укробандерівці обстріляли», як це було в Запорізькій області на пункті перетину лінії розмежування. Тобто це також може бути підстава.
Треба бути дуже обережними з цими викрутасами від росіян.
— А ви беретеся робити прогнози щодо Херсонщини? Наскільки там активно просуваються ЗСУ?
— Щодо прогнозів. Нас дуже прохали помовчати.
Наші військові просуваються. Ми їх не підганяємо, немає установки, як було в радянські часи, що треба до якоїсь річниці звільнити щось. Ні. Вони рухаються за своїм планом. Максимальні позиції, яких хоче досягнути наша армія, це зберегти життя нашим військовим, нашим цивільним, нашу інфраструктуру. Тому максимально обмежується [ймовірність зіткнення] стінка на стінку, міських боїв.
Ми побачили це в Харківській області, коли [ЗСУ] почали брати в оточення росіян, де вони зробили укріпрайони, вирили траншеї, [окупанти] почали кидати свої озброєння і накивали п’ятами лісом чи городами. Тобто така тактика є.
— Як себе взагалі почувають російські військові на Херсонщині? Наскільки сильно вони там закріпилися?
— Давайте поясню, без вмикання «режиму Арестовича» — два-три тижні.
Дійсно, дуже важко [росіянам]. Ззовні на них тиснуть ЗСУ, стискають. А з середини їх розтискають наші партизани, партизанський рух.
Якщо раніше вони заходили в Крим, Донецьк, Луганськ, давайте прямо казати, у них була підтримка — виходили люди, з сльозами на очах казали «нарешті ми вас дочекалися», росіяни не очікували якогось партизанського руху (так, були окремі акції, але масштабного руху не було), то тут (у Херсоні — ред.) взагалі все інакше.
Всі вісім місяців, які Херсон перебуває під окупацією, постійно когось вбивають. Ми чуємо тільки про більш-менш відомих колаборантів, а скільки російських військових випадково загинули від цеглини, яка впала на голову, впав десь у каналізаційний люк, задихнувся. Вся ця робота здійснюється нашими партизанами.
Через це росіяни не можуть просто спокійно проходити по вулиці, вони постійно повинні оглядатися. Це перше. По-друге, ці листівки постійно розклеюють, вони у постійному напруженні.
HIMARSи під'їхали влітку — почали досягати тих територій, які постійно були безпечною хмаринкою, де можна було відпочити. [Зараз] немає на території Херсонської області, вже майже не залишилося місць, де можна відпочити від партизанів, від обстрілів наших військових і HIMARSів. Треба умовно брати мапу, з лінійкою відміряти 80 км і [їхати туди], де HIMARS точно не дістане.
Російське командування ще місяць тому звалило з Херсона, сказало «ви тут тримайтеся» і переїхало на лівий берег, щоб бути у більшій безпеці.Тобто зараз їм дуже важко. І я схиляюся до думки, що у них є плани залишити Херсон і сказати, що «не так нам це було і потрібно, там було агресивне середовище, укробандерівці всюди, тому ми вирішили відійти далі і зайняти більш вигідні рубежі». Це можливо.
Але я бачу, що Кремль стримується [від цього] виключно з політичних мотивів. Це єдиний великий здобуток Кремля, [російського диктатора Володимира] Путіна за вісім місяців війни.
НВ