Підприємниця, що мала свій невеликий продуктовий магазин у Генічеську розповіла історію своєї евакуації до Німеччини через Крим. З міркувань безпеки жінка попросила не називати своє ім’я. Історію жінка розповіла виданню «Радо Свобода».
Рішення про евакуацію
«Ми з чоловіком підприємці, мали продуктовий магазин. Коли місто вже було окуповане, я кожен день йшла на роботу, спілкувалася з людьми і це мене хоч трохи рятувало від величезної кількості думок. Розум дуже довго не сприймав нову дійсність», — розповіла свої відчуття жінка.Рішення виїжджати її сім?я прийняла в травні. Підштовхнули до цього, в тому числі численні переслідування проукраїнського населення з боку окупантів.
«Сильно на це вплинули події, які відбувалися в місті. Звісно, у порівнянні з іншими населеними пунктами, які знаходяться на лінії вогню, у Генічеську спокійно. Але тут йде інша війна – це війна з проукраїнським населенням, активістами, патріотами, учасниками АТО», — розповідає геничанка.Людей забирають до підвалу місцевого училища №17, де окупанти організували місця утримання полонених та катівні, розповідають жителі Генічеська. Людей забирають з власних домівок або з блокпостів. Одного дня туди потрапила подруга нашої співрозмовниці.
У Німеччину через Крим та Росію
«Куди їхати, ми одразу знали. В березні у Німеччину виїхала наша донька, там живуть наші друзі. Вирішили їхати через Крим, бо через Херсонську область у напрямку Запорізької або Миколаївської областей не було «зелених коридорів». Тим паче вже декілька знайомих поїхали з Генічеська саме через Крим», — говорить жінка.Жителька Генічеська розказала, що виїхати вдалося лише з другої спроби.
«На КПВВ «Чонгар» був великий затор, автомобілі довго не пропускали. Іншим разом на кордоні з Кримом (адміністративна межа між Херсонщиною та Кримським півостровом – ред.) прикордонники та співробітники ФСБ затримали чоловіка на 8 годин. Там знаходяться «фільтраційні» табори, де перевіряють документи, ставлять питання, перевіряють телефон», — розповідає біженка.
Дорога Крим-росія-Литва
Відчуття у родини від поїздки у родини були дуже змішані. Нині територія Криму мало схожа на курортний регіон.«Проїжджаючи півострів, бачили багато військової техніки, усюди намальовані букви «V» та «Z», плакати з військовою пропагандою, звучать воєнні пісні. Нині ця територія мало схожа на курортний регіон. В Краснодарському краї ситуація змінюється кардинально. Мені здається, що вони взагалі не знають, що таке війна. Але багато людей вірить, що в Україні йде якась «спецоперація» і нас «звільняють від нацистів, які захопили владу», — ділиться спогадами українка.
Перетинаючи кордон з Латвією, родину затримали майже на ніч
«Забрали документи, а чоловіка до «фільтраційного» табору. Вже зовсім інше відношення було з боку латвійських прикордонників. Надавали допомогу у всьому: з документами, в побутових питаннях, швидше намагалися всіх пропустити. Та й люди тут посміхаються один одному», — розповіла жінка.
У Латвії майже на кордоні знаходиться волонтерський центр, розповіла геничанка. За її словами, в центрі надають допомогу, є місця для ночівлі, можна отримати їжу та одяг. Подібні центри є і в Німеччині.
Життя в Німеччині
«Наразі ми живемо у своїх друзів в Німеччині, бо ще не отримуємо соціальної допомоги. Тільки нещодавно подали документи. Вони нам виділили кімнату, а сам будинок я називаю – гуртожитком, адже тут постійно проживає близько 10 переселенців з України», — розказує геничанка.Родина живе у місті Фельберт федеральної землі Північна Рейн-Вестфалія, там наразі проживає близько 800 українських біженців. Багато людей з Харкова та Херсонської області, а ось кияни потроху починають повертатися.
У Німеччині родина допомагає іншим українцям облаштовувати житло, перевозити речі, збирати меблі, волонтерять в місцевій церкві, де був створений центр допомоги українцям.
Геническ.City