Рідні хотіли, щоб він став стоматологом, а його душа лежала до іншого, тож став хірургом. Коли ж проходив інтернатуру, – зацікавився проктологією, розповів лікар Дмитро Пивовар. Він переїхав до Черкас з окупованого Херсона.Як знаходить спільну мову з пацієнтами на новому місці та чи має професійні прикмети, Суспільне розпитало лікаря напередодні Дня медика, який відзначають 19 червня.
Із травня – пан Дмитро працює на новому місці. Із Херсонської міської лікарні потрапив до Черкаської обласної. Розповів, що з окупації виїхав разом із вагітною дружиною.
"У Херсоні я працював лікарем-хірургом, лікарем-проктологом у міській лікарні. Після початку бойових дій продовжували працювати, надавати допомогу людям, іноді пораненим", – додав медик.
Бути лікарем хотів змалечку, а от зі спеціальністю ще вагався. Рідні наполягали на стоматології, та у Дмитра були свої плани:"Всі діти в дитинстві, хлопчики, мріють стати космонавтами. Більшість студентів медичних інститутів – хірургами. Навчався я дуже добре і в кінцевому результаті вдалося стати хірургом".
За плечима – дев'ять років навчання, сім – робочого стажу. Крім хірургії, опанував проктологію:
"Потрібно себе тримати в тонусі, навчатися. Їжджу по різних конференціях, якщо є така можливість поїхати подивитися, повчитися".
У роботі лікар покладається лише на свої вміння і в забобони не вірить:
"У хірургів бувають звички, що спочатку там ліву печатку одягати, потім праву. Чи спочатку ліву частину живота обробляти антисептиком, потім праву. Ну в мене такого немає".
Лікарів-проктологів не балують увагою, жартує, хоча дарма. Вони борються із щонайменше двадцятьома патологіями:
"Ті люди, які не розбираються в медицині, то думають, що проктолог займається якимсь цим, і може комусь смішно. А професія досить цікава і в людей повагою користується".
Чуйний та веселий – так характеризують лікаря його колеги та пацієнти. Зі слів завідувача проктологічного відділення Олега Стратійчука, медик із серйозним ставленням до роботи:"Молодий фахівець, але деякі невідомі питання він не сам вирішує, не шукає в інтернеті. В першу чергу, підходить до старших колег, запитує. Порядний та має почуття гумору".
Тож втішає хворих не лише лікуванням, а і добрим словом:
"Не обов’язково гладити пацієнта по тому місцю, яке лікує проктолог. Можна просто сказати, що все буд нормально, все буде добре і людині вже від цього стає краще".
Для одужання робить усе можливе, втім пацієнтам теж "сачкувати" не радить:"Є люди, які з дуже тяжких ситуацій виходять при правильному налаштуванні, коли вони говорять «все буде добре», я вірю в це. І коли вже не віриться, що людина може вижити, вона виживає. А буває, що ситуація не складна, проста, а людина: «я не хочу, я не буду», і їй стає гірше".
Що відомо
День медичного працівника відзначають кожного року в третю неділю червня. Його встановлено Указом президента України №281/94 від 03.06.1994 "на підтримку ініціативи працівників установ і закладів охорони здоров'я".
Суспільне: Черкаси
