З перших тижнів окупації міст півдня України росіяни заявляють про переведення Херсона, Мелітополя та Бердянська на рублі та анонсують прихід до регіону банків із РФ або ОРДЛО. Але цього не відбувається: фінансова система Україна виявилася міцним горішком
Мелітопольський підприємець Роман Романенко (ім?я змінено з питань безпеки) вперше почув розмови про перехід на російські рублі в середині березня. Незадовго до цього його магазин було повністю розграбовано. У мародерстві брали участь і російські військові, стверджує Романенко. Вони повністю контролюють Мелітополь з кінця лютого.
Ставленики росіян, якими ті замінили представників української влади в окупованих містах, зокрема Херсоні та Бердянську, вже неодноразово анонсували місцевому населенню та підприємцям запуск рубля. Дати постійно змінюють, остання — з 1 травня в Херсоні.
Але ніякого масштабного запуску не відбулося. “Українська влада поки що не бачить осмисленого руху росіян до реального запуску обігу рубля на окупованій території України”, — сказав радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи заяви про “херсонську рублеву зону”. “Ми спостерігаємо тільки окремі спроби, — зазначив він. — “Рублеві теми” — це чисті спекуляції, які росіяни використовують для пропаганди”.
Російська валюта з?явилась хіба що на цінниках у деяких магазинах, як-от у захопленому АТБ у Мелітополі, її також періодично видають місцевим мешканцям як грошову допомогу. Але щоб витіснити гривню, їм потрібен контроль над банківською інфраструктурою, як це було в захоплених частинах Донецької та Луганської областей, а також у Криму в 2014 році.
Поки що цього не сталося. Станом на кінець квітня на окупованих територіях працювало близько третини відділень українських банків, розповідає на правах анонімності співрозмовник у Нацбанку. 11 травня лише в Херсоні було відкрито 19 відділень, додає він. Мер Херсона Ігор Колихаєв констатує, що робота української банківської системи в місті, особливо банкоматів, — одна з ключових умов збереження обігу гривні.
У постанові Нацбанку, прийнятій 5 травня, регулятор дає банкам право самостійно вирішувати, чи варто працювати на окупованих територіях. За словами високопосадовця в одній із держструктур, до останнього це робитимуть держбанки, перш за все “Приват” та “Ощад”. “У цьому є політична необхідність”, — каже він.
Пресслужба НБУ в письмовому коментарі підтвердила, що в таких районах банки продовжують за можливості підкріплювати відділення готівкою. Як саме це відбувається — інформація, що має статус військової таємниці, уточнює співрозмовник у Нацбанку.
Чому банківська система є такою важливою для супротиву “рублевій окупації”?
Урок історії: донецький сценарій
Вивіска “Госбанк ЛНР” на будівлі, яка до війни була відділенням Ощадбанку, — одне з перших очевидних свідчень окупації, у якій уже понад два місяці живе містечко Мілове на Луганщині. О 3:40 24 лютого до нього зайшла російська армія. Вторгнення Росії до України, за словами секретаря СНБО Олексія Данілова, розпочалось саме з цього міста.Госбанк ЛНР, Центральный банк ДНР, а також Международный расчетный банк (МРБ) з невизнаної Південної Осетії — єдині фінустанови, що працюють в окупованих з 2014 року частинах Донецької та Луганської областей.
Центральный банк ДНР у перший же рік свого існування зайняв приміщення банків, які до війни 2014 року працювали в Донецьку та навколишніх містах. Восени гібридна фінустанова рапортувала про дев?ять відділень — усі на місці колишніх донецьких банків, включно з навіть українською “дочкою” російського Сбербанку.
“Якщо в Криму наші відділення просто націоналізували, то в Донецькій і Луганській областях їх забрали силою, багато яких було розграбовано та розбито”, — розповідає співрозмовник у ПриватБанку, який побажав, щоб його ім?я не згадувалося у цій статті. Зараз ПриватБанк не контролює близько 90 відділень на територіях, які були окуповані після 24 лютого.
Захоплення банків — важлива умова повноцінної економічної окупації української території росіянами. ЦРБ ДНР та Госбанк ЛНР створювалися для переведення соцвиплат, наприклад пенсій та стипендій, у безготівкову форму. До повномасштабної війни з РФ розрахуватися у донецьких чи луганських магазинах гривнею було неможливо. Більшість жителів Донецька, за словами місцевого мешканця, який побажав зберегти анонімність, отримують зарплату з бюджетів окупованих територій на картки місцевих фінустанов.
У магазинах є POS-термінали, що залишилися від українських банків, однак вони не підключені до жодної з відомих платіжних систем, зазначає ще один співрозмовник у НБУ. “Це не “МИР”, але, ймовірно, росіяни допомогли їм з обладнанням та програмним забезпеченням”, — припускає співрозмовник.
Херсонський варіант
Мер Херсону Ігор Колихаєв не бачить ознак того, що окупанти готуються до захоплення місцевих банків. Наразі все обмежилося заявою одного з чиновників-колаборантів про прихід до регіону осетинського МРБ. У ОРДЛО він виконував функції посередника, який мав коррахунки в російських банках та давав змогу місцевому бізнесу торгувати з Росією за рублі. За словами співрозмовника з Донецька, цей банк має одне чи два відділення в місті та практично не працює з фізособами. У січні 2021 року Центробанк РФ повідомив, що кредитну установу з такою назвою було ліквідовано.Альтернативний сценарій, за якого на окуповані території можуть зайти діючі російські банки, не виключений, враховуючи фактично відкриту окупацію українських територій з боку Росії, каже один зі співрозмовників у НБУ. Про плани відновити роботу Сбербанку Росії на базі українського Ощадбанку в Мелітополі наприкінці квітня заявляв мер міста Іван Федоров. Наразі цього так і не сталося, однак, як пізніше уточнив Федоров у ефірі “5 каналу”, росіяни захопили місцеве відділення “Ощаду”.
Сбербанк, як і інші великі російські банки, досі не працює в окупованому Криму через загрозу потрапити під “кримські” санкції. На півострові присутні лише чотири невеликі фінустанови з РФ. 15 квітня в проросійських телеграм-каналах з?явилося повідомлення про відкриття відділення “Сберу” в одному з окупованих міст Запорізької області. Втім уже за кілька годин пресслужба банку офіційно спростувала цю інформацію, назвавши її “фейком”.
Міняли, готівка та захоплений АТБ
На початку березня в окупованому Мелітополі 12 днів не було зв’язку та інтернету: платіжні термінали не працювали. Через це містяни, які не встигли запастися готівкою, фактично залишалися без грошей, розповідає місцева жителька, яка попросила не називати свого імені з міркувань безпеки.Зараз ситуація покращилася, інтернет і безготівкова гривня в місцевих є, але витратити її нелегко. На рахунки бюджетників у захоплених регіонах продовжують приходити регулярні соцвиплати. У Херсонській області виплати за квітень дійшли навіть до тих громадян, які отримують їх готівкою через відділення “Укрпошти”, розповідає голова ОДА Генадій Лагута. Основні установи фінансової інфраструктури області, як-от казначейство, були евакуйовані на початку вторгнення до неокупованих міст, уточнює він.
Суттєва проблема захоплених територій — торговельні мережі не працюють тут майже від самого початку окупації, тому лише в деяких магазинах можна розрахуватися карткою. Наприкінці квітня на місці мелітопольського АТБ відкрився магазин під вивіскою “Мера” з товарами російського виробництва на полицях. Цінники — одночасно в гривнях та рублях за курсом 2,52 руб/грн (за офіційним курсом НБУ гривня коштує 4,4 рублі). Оплата — тільки готівкою.
Рублі до місцевих мешканців доходять у вигляді “допомоги”, яку окупанти готові надати в обмін на паспортні дані. Кілька таких випадків зафіксовано в Генічеську, Мелітополі та інших містах.
Альтернатива розрахункам через платіжні термінали — гривневі p2p-перекази, так можна розрахуватися в багатьох магазинах. Про збільшення їхнього обсягу в окупованих регіонах розповідав у інтерв?ю Forbes співзасновник monobank Олег Гороховський.
Ще один варіант — “міняли”, які з?явилися в перші ж дні окупації, зокрема, у Мелітополі. Спочатку вони видавали гривневу готівку в обмін на онлайн-переказ за комісію у 20% від суми. Їхні послуги популярні й зараз, каже місцева жителька, але “ринок готівкової гривні” став більш доступним: комісія стала удвічі нижчою.
Сергій ШЕВЧУК, ukrrudprom.com
