200 тисяч українських моряків опиняться на вулиці, а бюджет утратить 3 млрд грн валютної виручки? Усе – через закон №3944, який так завзято підтримують мітингами та скасуванням іспитів. Чому українці можуть щонайменше на п'ять років втратити ліцензії, кому це вигідно і як уберегти вітчизняну морську галузь від масового безробіття? Розслідував журналіст ІА «Стоп корупції ТБ» Артем Поліковський.
Україна – морська держава: за оцінками експертів, наша країна входить п’ятірки лідерів за кількістю моряків на суднах під іноземним прапором. Майже 200 тисяч українців працюють на світовому морському торговельному флоті. А до держбюджету завдяки цьому щорічно надходить понад 3 млрд грн валютної виручки. Однак через закон №3944 усе може кардинально змінитись у гірший бік.
Раз на п’ять років моряки мають збирати необхідні для роботи документи та проходити курси.
«І тут починається історія з дипломуванням моряків, яке без додаткових 3-5 тисяч доларів стало просто неможливим. На ринок вийшли сотні агентів, які носили папери «куди потрібно», та й навіть курси з ліквідації пожежі, вивчення високовольтного обладнання та навігаційних засобів, а також першої медичної допомоги замість моряка проходили. Точніше, вони й зараз це роблять. Як стверджують експерти, через такі разючі порушення Україну можуть внести в чорний список», – розповідає журналіст Артем Поліковський.Експерт аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник зазначає: така тенденція матиме жахливі наслідки для вітчизняної морської галузі.
«Коли кількість аварій на морі, спровокованих діями українських моряків буде вже критичною, коли міжнародна асоціація побачить проблеми з підготовкою, то я думаю, ми можемо дуже швидко загриміти у блеклист. А це – смерть для моряків і смерть для української економіки», – наголошує він.
«СтопКор» вже складну тему дипломування моряків. А коли журналісти вирішили ще більше заглибитись у питання, отримали чимало інсайдерської інформації від людей, котрі працюють у Міністерстві інфраструктури – органі, відповідальному за морську галузь.
Йдеться закон №3944, який так довго лобіювали мітингами.
Недосконалий та неробочий в українських реаліях, він був ухвалений Верховною Радою, через що розгорілися справжні баталії.Нагадаємо, аби підвищити кваліфікацію або влаштуватися на роботу, морякам потрібні підтверджувальні документи. Там має бути інформація про здобуті знання та складені іспити. Це стосується всіх, хто працює в торговому флоті, інакше їм моря не бачити. І щоп'ять років за це потрібно платити – не офіційно до бюджету, а в приватні кишені.
Творці законопроєкту №3944 обіцяли спрощення всіх процедур.
Якщо раніше здебільшого потрібно було складати повторні тести, то з минулого року підтвердити кваліфікацію можна робочим стажем. Необхідність складати екзамени для оновлення документів відпадає при дотриманні трьох умов:1. Доведено придатність моряка до роботи за станом здоров'я.
2. Коли наявні свідоцтва про проходження курсів підготовки.
3. Якщо інспектори Морської адміністрації засвідчили стаж роботи моряка, необхідний для підтвердження кваліфікації.
Якщо вони виконані – платити, виходить, уже немає за що? Саме цього й вимагали мітингарі впродовж двох років.
Однак в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Голодницький зауважує: не все так райдужно.«Ситуація дійсно складна. У нас більш як 150 плавзасобів з екіпажами, тобто ми відчуваємо на собі і на своєму персоналі навіть прострочення документів моряків. Щодо процедур, які діють на теперішній час: демон – у деталях. На моє переконання, в цілому керівництво Міністерства і Морської адміністрації лібералізувало ці процедури. Але є купа зацікавлених в тому, щоб не дати в повному обсязі ці процедури запустити», – пояснює він.
Тож, здавалося б, зміни – суттєві.
Утім, якщо уважно вчитатися в текст закону, то виходить, що цей документ зберігає головний корупційний чинник – необхідність звертатися до державної кваліфікаційної комісії, яка має видавати документи морякам.«Виходить, що чиновники МорАду все одно залишають за собою можливість направити всіх мореходців на екзаменаційну комісію. Тож, як виявилося, покликаний знизити корупційні ризики закон перетворився на новий важіль для здирництва», – констатує Артем Поліковський.