То чому ж муніципальна влада «відіграла назад»? Секрету в цьому ніякого немає: рішення міськвиконкому пішло врозріз із головною тезою меморандуму, підписаного вже 30 вересня Президентом Володимиром Зеленським, урядом, НАК «Нафтогаз України» й Асоціацією міст України – до кінця опалювального сезону вартість тепла для населення не піднімати. Тож городяни можуть видихнути – платити за гарячі батареї більше поки не доведеться. Але меморандум і державна влада не дає відповіді на інше животрепетне питання: хто відшкодовуватиме фактичні витрати енергетиків за надання соціально значимої послуги?
Без дотації вони вочевидь не впораються, але з якого джерела вони надходитимуть, і чи надходитимуть узагалі – цього ніхто наразі не знає. Різницю між собівартістю централізованого опалення та завідомо збитковим тарифом начебто має відшкодовувати держава. Але механізму цієї компенсації Кабінет міністрів України не розробив, і джерела надходження коштів не визначив. Якщо ж перекласти цей тягар на місцеві бюджети, то скарбничка Херсона «вилетить у трубу». І йдеться не тільки про населення. Бо зафіксована ціна для опалення бюджетних установ складає 13,6 гривень за квадратний метр площі, а цього може бути замало.
Міський голова Херсона Ігор Колихаєв: «Місто втомилося бути вічним заручником опалювального сезону».
Не випадково підприємства-постачальники голубого палива в Україні масово призупинили свою участь у контрактах на його постачання: вони просто не ризикують брати на себе зобов’язання, які потім не зможуть виконати. Адже вартість газу на європейських ринках сьогодні не стабілізувалася – доходила до 2 тисяч доларів США за тисячу кубометрів, потім знизилася до 1,4 тисячі доларів. Тож сьогодні підпишеш договір про постачання газу покупцям, виходячи з ціни 30 гривень за кубометр, а завтра вона підскочить до 50 чи 60 гривень, і як працювати собі на збиток?
Та й збереження стабільної ціни на централізоване опалення для масового споживача – це теж ілюзія. Адже кошти на покриття збитків теплопостачальних організацій з неба не впадуть. Їх скерують з бюджету, а бюджет формується з наших з вами податків. Відповідно, так чи інакше ми сплатимо за тепло, що карколомно подорожчало, повною мірою. Та й підприємці, котрі обігрівають свої приміщення (для них передбачений меморандумом тариф на обігрів зафіксований на рівні 24,7 гривень за квадратний метр площі – чи не вдвічі більше, ніж для бюджетників), не забаряться компенсувати додаткові витрати збільшенням відпускної ціни своєї продукції – у тому рахунку товарів першої необхідності. Власне, це вже відбувається: в Україні і на Херсонщині зокрема вже подорожчали хліб, курятина, яйця. Далі буде, і те що буде нічого доброго не віщує.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, Новий день