Кандидат історичних наук Артем Петрик названий "Молодим вченим року". У національному конкурсі Міністерства освіти і науки України його книга перемогла у номінації "Наукова та науково-популярна книга"."Епоха великих надій" - нариси історії Литви у міжвоєнний період з 1918 по 1940 роки. Україномовна книга видана трьома видавництвами України, Латвії та Польщі.
Артем Петрик досліджує військову історію Балтійських країн, і нині працює в Інституті історії та археології Клайпедського університету. Тобто живе фактично і в Україні, і у Литві.
У Клайпеді займається науковою роботою. Але не менш важлива - популяризація історичних знань. Свою місію бачить у зміцненні гуманітарних зв’язків між Україною та Литвою.
"Я належу до категорії людей, яких можна назвати поколінням незалежності. І в плані віку. І в плані ментального росту, скажімо так, і самосвідомості я сформувався в період вже незалежної України, і пройшов шлях як освітній, так і наукове становлення ", - каже Артем Петрик.Україна і Литва: нас розділяють тисячі кілометрів, мова, культура, історія. Насправді ж, точок дотику багато. 1918 рік – литовці відновлюють незалежність. 1917-1921 – часи української революції, яка закінчилась поразкою. Інтелігенція і військові – у вигнанні, Литва надає фінансову підтримку українському визвольному рухові. Артем Петрик разом з науковцями Інституту історії та археології Клайпедського університету займається вивченням українсько-литовських відносин у 20 столітті.
"Литва в цей самий період підтримувала український визвольний рух, і як вже було сказано, 25% бюджету ОУН в деякі роки складали навіть гроші з Литви. Надавалась легалізація, тобто паспорти лідерам ОУН, таким як Євген Коновалець, Сушко, але, крім того, Литва і на своїй території влаштовувала івенти, які були направлені на підтримку українського руху. Наприклад, кожного 1 листопада в Литві відзначався День листопадового чину, тобто день Галицької революції і подальше утворення Західної Української Республіки. Протягом багатьох днів читались лекції з історії України литовцями, ставились вистави по творах українських письменників і навіть по радіо литовському лунав український гімн", - каже історик.
"Епоха великих надій" - це про надії обох народів на самостійність. Світлини, документи часів міжвоєнної Литви – історичні нариси створені у співпраці з провідними литовськими та українськими фахівцями. І перша наукова праця вченого видана під грифом Литовська наукова інституція.
"Для мене особливо приємно, що у створенні цієї книги, тобто мені, допомогу надавали провідні литовські, такі як…. Пасіта, який в Литві являється спеціалістом з історії Клайпедського краю. Вступне слово до моєї книги написав провідний наразі, найвідоміший серед молодих литовських істориків Вітовтас Якубавіскас. Крім того підтримку надавали відомі українські літераністи Борис Черкас, представник НААН, Олена Лукачук, молода історикиня, зі Львова", - говорить Артем Петрик.
Українська та литовська історичні школи об’єднались в одній особі. Артем Петрик визнаний "Молодим вченим року", його контент – краща наукова книга. Науковий процес може бути цікавим і сучасним, а бути вченим – престижно.
"Ми перемогли в номінації «Наукова та науково-популярна книга» і це також було вперше, коли конкурс цей проводився до 30-річчя відновлення української держави і показово, що перемагає книга саме з історії Литви. Ми набрали 29 з 30 можливих балів, і це до речі, найвищий показник серед історичної тематики, який був представлений в конкурсі. Вважаю великим успіхом моєї інституції – Клайпедського університету, тому що в такому конкурсі і Клайпедський універ, і литовські виші були представлені вперше. І я хочу вірити, що це сприятиме скажімо так зміцненню контактів в гуманітарній сфері між нашими двома країнами однозначно", - говорить молодий вчений.
Олена Ліщенко.
Суспільне Херсон