«Туризм — це економіка», — переконаний начальник управління туризму та курортів Херсонської ОДА Микола Шаповал. Він впевнений: якщо туристам надаватимуть хороші послуги, то вони захочуть приїхати туди ще.
Що нового може запропонувати Херсонщина для туристів у цьому році? Які «не розкручені» громади можуть бути для них цікавими? Про це напередодні нового курортного сезону «Новий день» розпитав у Миколи Шаповала.
— До літа вже рукою подати, і на азовському та чорноморському узбережжі ми знову побачимо наплив відпочивальників. Чим цей рік буде особливий для нашої області?
— Головне, над чим ми сьогодні працюємо: щоб усі, хто приїде відпочивати на Херсонщину, почувалися у нас безпечно. Безпека —головний тренд. І не лише в Україні, а й у світі.
Ми є учасниками міжнародного ініціативи SafeTravels, яка допомагає туристам впізнавати локації, що прийняли й виконують глобальні стандартні протоколи охорони здоров’я та гігієни задля безпеки відпочиваючих. Також Херсонщина — єдина область, яка довгий час перебувала в «жовтій зоні». Безпека у нас — на першому місці.
— Від поняття «туристичний сезон» намагаємось відійти. Раніше ми його дійсно урочисто відкривали, коли лише починали систематично працювати над туристичним напрямом. Тепер же ми прагнемо показати, що і в міжсезоння в нашій області можна отримати гарні послуги. Не лише просто відпочити на морі влітку, а й відвідати цікаві екскурсії, прогулятися на байдарках, відвідати термальний комплекс на Арабатці або Олешківські піски. Туди можна приїжджати будь-якої пори року.
— В деяких громадах раніше були впевнені, що вони не можуть бути цікавими для приїжджих. Ви перерахували місця, які вже притягують до себе туристів. А чи можуть їх зацікавити ще «не розкручені», маловідомі території?
— Справа в тому, що відомі нині громади свого часу теж не були «розкручені» і в них так само мало вірили в свої перспективи. Але поступово завдяки зусиллям ОДА і, що дуже важливо, бізнесу, інформація про них почала поширюватися. Візьміть ті ж Станіславські гори. Для місцевих жителів — це звичайний краєвид. Коли ж почали говорити, що там цікаво і неймовірно, всі захотіли туди поїхати.
Ми почали працювати з громадами, запитувати, які їхні об’єкти можуть бути цікавими для приїжджих. Адже замало просто мати такі місця, потрібно все правильно організувати. І ми будемо робити це в громадах, де в тому зацікавлені.
Приміром, у Станіславі, крім гір, є дуже цікаве давньогрецьке городище Скелька. У червні там запланована нова археологічна експедиція під керівництвом науковця Херсонського державного університету Сергія Нємцева. Ми хочемо, щоб це була нова туристична локація. Бо не скрізь в Україні можна побачити справжні розкопки. Тож разом зі Станіславською громадою, науковцями та бізнесом зараз відпрацьовуємо механізм, як можна туди повезти людей, показати їм роботу експедиції і дати можливість поспілкуватися з археологами.
Сама експедиція триватиме приблизно місяць. Тому обговорюємо можливість створення там археологічного парку, щоб у Станіславі можна було додатково відвідати цікаву локацію, і не лише протягом одного місяця.
— На які громади ви б радили рівнятися тим, хто тільки збирається впритул зайнятися туризмом?
— Приміром, на Присиваську громаду Каховського району. У ній змогли зацікавити туристів Лемурійським озером, і в результаті торік там спостерігався величезний туристичний бум. Усі хотіли приїхати і зробити там фотографії.
Також Станіславська громада. Нова Каховка — вона має розвинуту інфраструктуру, готелі, виноробні, чудову природну складову, історію і правильно все це використовує та розвиває. Олешківська громада, в якій цього року ми запустимо садибу Остапа Вишні.
Інші громади теж мають свої бачення і бажання щось робити. І ми їм у цьому допоможемо. Бо без їхнього бажання не буде нічого. Якщо двері твого дому будуть закриті, до тебе ніхто не прийде.
У Нововоронцовці є цікава ініціатива Андрія Селецького створити музей затопленої пам’яті. Ми хочемо, щоб туди приїжджали дайвери, які свої знахідки змогли б передавати до цього музею. Для створення дайвінг-центру потрібно облаштувати відповідні місця, рятувальні пункти, прокат обладнання. Питань там багато. Але головне, що є бажання це створити.
До речі, неподалік від Нововоронцовки є й багато інших цікавих місць історико-культурної спадщини. Зокрема, залишки маєтку Фальц-Фейнів, дорожній знак «Катерининська верстова миля». Необхідно використовувати це, розповідати про такі місця людям.
— Але ж чимало цікавого є і в Бериславі, Каховці, Великій Олександрівці. Чому ці та інші подібні громади не використовують свій туристичний потенціал?
— Насправді в області дуже мало спеціалістів, які серйозно займаються туризмом. Крім того, основна маса відпочиваючих приїжджає на узбережжя. Виїхати кудись додатково забирає багато часу. Тож потрібно більше орієнтуватися на тих, хто їде до нас, наприклад, з Дніпра або Запоріжжя, і може дорогою до моря побачити щось цікаве.
— Серед тих, хто займається туризмом у себе в регіоні, є новокаховське комунальне підприємство «Агенція регіонального розвитку». Проте міськрада останнім часом почала порушувати питання її ліквідації. Це може якось позначитися на туристичних перспективах цієї громади?
— Подібні агенції зараз в Україні вважаються основою регіонального розвитку, завдяки яким громади можуть заробляти додаткові кошти. Можливо, в Новій Каховці варто переглянути формат її роботи або надати їй якусь підтримку. Але ліквідовувати подібну структуру мені здається не логічно.
В Херсоні нещодавно теж створити таку агенцію. Вона залучатиме грантові кошти, розроблятиме проєкти, працюватиме над розвитком громади. Це класний інструмент для того, щоб місцеві території могли більше заробляти. Якби подібні агенції у нас були і в інших містах, то вони змогли б краще розвиватися.
— На Херсонщині працює чимало музеїв, але багато з них є нецікавими і навряд чи можуть приваблювати туристів. Як це можна змінити?
— Так, здебільшого українські музеї — це місця, де просто стоять експонати. Приміром, якісь амфори, які самі по собі, як правило, не дуже цікаві. А ось якщо про них розповідати якісь історії, то їхня цінність зростатиме.
Будь-яка екскурсія — це вистава одного актора. Не завжди вона може бути цікавою. А іноді можна взяти якусь нібито непримітну річ і розкрутити з неї класну історію, про яку всі говоритимуть. Тож у музеях багато що залежить від їхніх працівників, від екскурсоводів.
На Херсонщині є цікаві музеї, в яких є на що подивитися. Наприклад, де ще на півдні ви зустрінете в музеї скелет справжнього кита? Інша справа, що для таких експозицій потрібно робити більше промоції, оновлювати їх, осучаснювати. Без бажання людей на місцях щось змінювати нічого не буде.
— Скільки в цьому році ви очікуєте туристів у нашій області?
— У 2019 році до нас приїхало 4,2 млн гостей. Хоча, звичайно, порахувати всіх туристів дуже складно, і це не є проблемою лише нашої області. Але в цьому році, думаю, реально вийти на 4 мільйони. Головне, щоб з настанням тепла не було якихось нових обмежень.
Ми вже відпрацювали, щоб нашим гостям було простіше дістатися до Херсонщини. «Укрзалізниця» погодилася запустити 9 додаткових пар потягів до Новоолексіївки і Генічеська. Також ми домовилися, що поїзди у Новоолексіївці прибуватимуть на першу колію. А не на четверту, як раніше.
До речі, перші три пляжі на Арабатській Стрілці нещодавно отримали відзнаку міжнародної програми сталого розвитку пляжів “»Блакитний прапор». Є у нас ще кілька інших претендентів на таку відзнаку. Це важливо, бо часто кажуть про круті пляжі десь в Італії або Греції. Тепер гарні пляжі, які відповідають міжнародним стандартам якості, є і у нас.
Якість послуг для нас є пріоритетом. Навіть якщо у нас не буде чогось грандіозного на кшталт Диснейленду або американського Гранд-Каньону, але якщо туристи отримуватимуть у нас якісні послуги, то вони захочуть приїхати сюди ще. Якщо мені десь сподобається, я поділюся цим із друзями. І така рекомендація спрацює краще за будь-яку іншу.
Олег БАТУРІН, Новий день
Фото: visitkherson.gov.ua і Фейсбук/Микола Шаповал.