Але найбільш жваві дискусії виникли під час розгляду питання, чи варто відзначати у Херсоні 80-ту річницю “Акту проголошення Української Держави”. Тут її вперше відсвяткували у 2017 році, зараз же серед депутатів розгорнулася запекла дискусія. Якщо рік тому Колихаєв був автором законопроєкту, яким цю дату пропонували вшановувати на загальнодержавному рівні, то у статусі мера міста Херсона він різко змінив свою думку.
Рух ЧЕСНО слідкував за тим, як працювали депутати на сесії міськради.
Проти прийняття програми у запропонованій управлінням культури редакції першою виступила депутатка від “Слуги народу” Евгенія Бєла. На думку депутатки, у програмі передбачені аномально великі суми на фестивалі та інші заходи, які планує проводити Херсонський обласний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша.
“Це обласний заклад культури, його фінансують з відповідного бюджету, але ми все одно передбачаємо левову частку грошей саме на цей театр. Я пропоную зняти програму та переробити її, а вивільнені кошти витратити на щось корисне. Наприклад, на будівництво громадських вбиралень. У нас їх не вистачає, наприклад у парках”, — заявила вона під час розгляду питання.
Але пропозицію Бєлої не підтримали колеги — за неї проголосувало всього 12 депутатів при необхідних 28.
У програмі дійсно більшу частину коштів передбачили для обласного театру, директором якого є депутат обласної ради від партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити” Олександр Книга.
З передбачених на фестивалі 3 857 999 грн 1 990 000 грн має освоїти саме обласний театр. Причому до фестивалів зарахували, наприклад, проведення великоднього ярмарку. На нього передбачили 120 тис. гривень.
За словами начальниці управління культури міськради Лариси Косенко, ці кошти будуть розподіляти через тендерні процедури, і не факт, що театр виграє цей тендер. Проте вона не пояснила, чому саме театр прописаний у програмі виконавцем.
Але не тільки театральні кошти хвилювали депутатів.
Депутатка від “Блоку Володимира Сальдо” Ольга Співакіна запропонувала виключити з програми пункт про святкування на офіційному рівні річниці “Акту проголошення Української Держави”. З такою ініціативою виступили парламентарі. У Херсоні вперше відзначали це свято у 2017 роціУ проєкті програми, що опублікований на сайті, пункту щодо святкування річниці “Акту проголошення Української Держави” немає, але за пропозицією депутата від “Європейської солідарності” Олександра Ложичєва цей пункт включили до додатку до програми.
Додаток до рішення
“Ми що, будемо святкувати акт, в якому славлять Адольфа Гітлера? Я пропоную виключити цей пункт і голосувати його окремо”, — заявила Співакіна.
Йдеться про Акт, прийнятий 30 червня 1941 року у Львові, яким “волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголосили відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України”.
Як вважає Інститут національної пам’яті, “з дипломатичних міркувань в останній момент до Акту був доданий третій пункт, що проголошував подальшу співпрацю з “Велико-Німеччиною” (його не було у першій редакції документу). Щоправда, він не захистив від подальших репресій і широко використовувався у ворожій пропаганді”.
Якщо моменти можливої пропаганди в далекому минулому депутати обговорювали жваво, то те, що відбувалося просто на сесії ради, вони воліли не помічати. Перед початком сесії міськради ксерокопію газети “Самостійна Україна” та власні міркування щодо документу депутатам на столи розкладали відомі в Херсоні проросійські активісти Дмитро Савлученко та Олег Грушко. А Херсонський міський голова ще перед початком сесії писав голові своєї фракції Юрію Рожкову, що “на наступний день цей уряд Бандери почав погроми та вбивство є…”.
Фото переписки опублікував Костянтин Риженко.
Пізніше мер пояснив голосування проти тим, що його “діди воювали”.Хоча відомо, що за декілька днів, не переконавши Степана Бандеру та Ярослава Стецька відкликати Акт, їх заарештували і згодом направили у концтабір Заксенгаузен. 11 липня була заборонена діяльність будь-яких українських організацій, а у вересні нацисти розпочали масові арешти та розстріли оунівців.
Цікаво, що Ігор Колихаєв ще рік тому, будучи депутатом Верховної Ради, не вважав цю дату якоюсь неправильною і був співавтором проєкту постанови про урочисте відзначення річниці на державному рівні.
Пропозицію Ольги Співакіної голосувати окремо за програму культурних заходів, які фінансує бюджет міста, та питання 80-ї річниці “Акту проголошення Української Держави” підтримали тільки фракції Блоку Сальдо, ОПЗЖ та декілька депутатів із фракції “Нам тут жити”.
Не підтримали депутати і пропозицію депутата Ігоря Семенчева про виключення цього пункту. Знову питання не підтримала більшість депутатів від промерської фракції.
Після цього депутати провалили прийняття програми — за неї проголосували 25 депутатів при мінімально необхідних 28.
Проголосували за програму тільки з другого разу, після того як переконали фракцію мера “Нам тут жити” підтримати її. Із пропозицією голосувати за програму без спірного додатку виступив голова фракції мерської партії Юрій Рожков.
Програму прийняли без додатку, в якому були передбачені 4 тис. гривень на святкування річниці Акту, така ж сума — на святкування Дня добровольця та інші заходи.
Нагадаємо, що ще у 2016 році депутати Херсонської міської ради прийняли рішення, згідно з яким відзначення цього пам’ятного дня відбувається на місцевому рівні і управління культури має включати його до програм.