1 квітня 2020 року депутати все таки примусили міського голову Херсона провести позачергову сесію, на якій виділили зі скандалом 43 млн. гривень на заходи протидії пандемії. Але міський голова довго не підписував це рішення, ніби чогось очікуючи.За цей час у Херсоні випадки коронавірусу почастішали, а гроші досі були на рахунках казначейства. Під натиском депутатів міський голова рішення таки підписав і 7.04. гроші будуть на рахунках лікарень. Але депутати знов написали звернення, вимагаючи прозорості використання коштів.
Одним із пунктів звернення є :
– “Виконавчим органам міської ради (Управління охорони здоров’я, Департамент житлово-комунального господарства, Управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв’язку, Управління соціальної політики, Управління споживчого ринку, Відділ з питань цивільного захисту міста Херсона), КНП «ХМКЛ ім.О.С.Лучанського», КНП “ХМКЛ ім. А. і О. Тропіних”, КНП «ХМКЛ ім. Є.Є. Карабелеша» щоденно надавати у Департамент бюджету і фінансів звіт про використання коштів для формування зведеної звітності і її висвітлення на сайті міської ради. Департаменту бюджету і фінансів щоденно формувати зведену звітність”.
еред тих, хто поставив підпис і секретар міськради Олена Урсуленко, яка “Українському півдню” прокоментувала:“ Ми дійсно ще на сесіі 18.03 наполягали, аби медичній галузі міста виділили кошти згідно з бюджетним запитом профільного управління, стільки, скільки потрібно на забезпечення протидії розповсюдження коронавірусу: ліки, обладнання , тести, персональні захисні засоби… Але ж користувачі бюджетних грошей разом із директором департаменту бюджету і фінансів – Підперигора не поспішали розлучатися з коштами. Зараз після проведення позачергового сесійного засідання на рахунках медичної галузі – 43 млн, окрім цього, надані гроші й на інші напрямки: для проведення санації міста, транспорту, забезпечення продуктами незахищених верств населення. Для контролю за використанням коштів депутати звернулися до міського голови із пропозицією – розмістити на сайті міськради план усіх заходів по запобіганню розповсюдження вірусу: закупівлі обладнання, послуг, матеріалів тощо, щоб було чітко і прозоро видно кожному жителю нашого міста, скільки і на що витрачено. Це – правильно! І городяни будуть більш спокійніші- зможуть побачити, що місцева влада працює у цьому напрямку, підтримуючи контроль за використанням коштів, звітує, взаємодіє, робить все можливе, аби забезпечити якісне медичне лікування і обслуговування. Це надасть впевненості у захисті та безпеці, а це – головне! “
Одним з інціаторів звернення є і представники політичної партії “Батьківщина”, її керівник в Херсонській області Юрій Одарченко сказав “Українському півдню” наступне:
“Треба віддати належне депутатам міськради, вбачаючи серйозність ситуації, вони виділили необхідні кошти, які повинні піти на нагальні потреби медицини. На жаль, тільки в п’ятницю міський голова підписав відповідне рішення і лише сьогодні-завтра гроші будть на рахунках лікарень. На наше переконання, прискорити цей процес можна, лише зробивши його прозорим, аби люди бачили, на що гроші платників податків терміново витрачаються. Бо на попередній сесії міськради, наприклад, було виділено вже 11 млн гривень, але на теперішній час освоєно лише – близько мільйона. Аналіз, який будуть бачити херсонці, спонукатиме і лікарів, і міську владу ефективно та інтенсивно працювати. Якщо на ці кошти не будуть купуватись корисні речі для медицини: ШВЛ, захисні засоби та інше, то буде скликатись сесія, на якій можна вимагати і відставки профільного заступника міського голови, що відповідає за ці питання. Якщо кошти не будуть освоюватися, то треба спонукати міську раду водночас і посилювати адміністрацію медичних закладів, щоб б були додаткові (фахові) люди, які зможуть цим займатися: робити певні закупки – швидко, інтенсивно й ефективно. На моє переконання, дуже фахове в міській раді управління освіти – порівняйте стан медичних і освітніх закладів у Херсоні! Треба відкинути на сьогодні і розмови про те, що керівники лікарень купили щось дорожче. Спочатку треба організувати процес, а потім – перевіряти, наскільки чесно або нечесно відпрацьовано. Це треба робити швидко, аби ми не втратили час.”
