Жителька Нової Каховки Херсонської області Оксана Ткачук виготовляє різдвяних янголів.
Оксана Ткачук робить ляльок з текстилю, спеціалізується на мотанках, її вироби , говорить, подорожують містами України. На майстер-класі у бібліотеці Гончара Оксана показала, як зробити різдвяного янгола.
"Ми будемо робити ось таких різдвяних янголів, вони дуже ніжні, гарні та легкі. Янгол- охоронець приносить у дім тепло, затишок, оберігає, береже сон дитини. Мотанки усі різні, кожна представляє собою якийсь символ".В українців свої уявлення про янголів, говорить Оксана Ткачук, вони знайшли відображення і в мотанках.
"Ближче до янгола ось ця мотанка. Вона називається ведучка, Адже янгол у дитини – це мама, вона завжди захищає. І ось руки у них – поєднані, спільні, і руки мами переходять у руки дитини. Ця мотанка створена для того, щоб ніколи не обірвався зв'язок між батьками та дітьми".
До кожного свята українські майстрині робили особливу мотанку, - розповідає Оксана, - вона давно вивчає тему виготовлення мотанок. Одна з ляльок називається Пилипівка та має 6 рук:
"Це Пилипівка – шестиручниця, у неї 6 ручок, у неї обов’язково мішечок для грошей, тут монетка та гречане зернятко, не лише в Індії була шести рука Шива, у нас теж є така лялька. Чому? 27 листопада відзначали день Пилипа, робили таку ляльку. По-перше – вона оберіг майстринь, жінок, бо вони і шиють, і в’яжуть. І займаються рукоділлям. До 27 листопада усі роботи на городі і подвір’ї завершувались. І жінки сідали за рукоділля. Щоб на все вистачало рук – в цього оберегу 6 рук. Мене часто запитують, чому немає обличчя – тут сонячний хрест. Є ще лялька – зерновиця. Коли збирали перший врожай, перше зерно клали ось у цей мішечок, і навесні це ж зерно висівали, ляльку зберігали до весни – вона символізувала добробут".
До Масниці також готували спеціальних ляльок, розповідає майстриня. Їх робили дівчата, які хотіли у новому році вийти заміж. Матеріал, з якого робили ляльок, підбирали особливо ретельно.
"По-перше, вона робиться лише на березовій гілочці, коли йде Масниця, ті, хто не вийшов заміж, хто не одружився, березову гілочку перев’язували червоною ниткою і прив’язували до руки або до ноги, хлопцю чи дівчині не одруженим. Так ось – ця лялька називається – щасливе заміжжя, вона ніби говорить – я ось така в хусточці, така хороша, така хазяйновита, тільки заміж мене візьміть. Кольори стрічок означають якості характеру майбутнього чоловіка – цю ляльку ставили біля віконця, щоб дівчина протягом року вийшла заміж".
За словами майстрині, до весіль готували нерозлучників. Чоловіча та жіноча фігурки поєднані однією рукою, такі ляльки дарували молодятам. А тим часом, продовжує жінка, різдвяні янголи, створені дітьми під час майстер-класу, готові оберігати своїх нових господарів.
Суспільне Херсон