Херсонський театр ім. Куліша продовжує дивувати глядачів після послаблення карантину. При шаленому темпі прем’єр творчий продукт виходить ще й якісний, а істинні театрали розуміють, наскільки це важливо. Минулого уїк-енду служителі Мельпомени представили на суд глядача виставу в незвичному форматі, де шекспірівський шедевр прозвучав по-новому.
Уявіть себе в лісі вночі… Під шум соснових велетнів вам сниться сон. Ельфи, феї, фантастичні танці на піску біля багаття. Красиве марево, яке чомусь не приходить, коли засинаєш в чотирьох стінах. Незвичний сон ще в кінці XVI століття побачив великий Вільям Шекспір. Відтоді те видіння постає на театральних підмостках по всьому світу.
«Сон літньої ночі» – це класика, найфантастичніша із п’єс англійського драматурга. Чи міг він уявити, що більш як через 400 років його віршовані рядки оживуть далеко від його Батьківщини, там, де колись була чарівна Гілея?… Саме великому Шекспіру Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша зобов’язаний появою досі небаченого для нашого півдня творчого формату. Що воно таке – імерсивна вистава, і з чим його їдять? Це дійство із залученням глядача. Так, так, прийшовши у театр, ви не просто спостерігаєте за грою акторів, а, можна сказати, їм допомагаєте!
«Сон літньої ночі» – постановка на чотирьох локаціях. Розпочинається все на сцені Лісового театру на базі «Чумацька криниця», але вже згодом глядачі переміщуються до кола з містичним багаттям, де знайомляться з міфічними істотами. Далі будуть казкові галявини. За півтори години на цих локаціях відчуваєш себе учасником феєрії, де, до речі, фантастичне переплітається з життєвим – коханням, зрадою, щирістю і підступністю, на яких тримається світ. І, звісно ж, шекспірівські римовані жарти, влучні у перекладі на будь-яку мову. Хто б сумнівався, українська на сюжет класика лягла просто ідеально. Плюс чудова гра «кулішівців» – Тетяни Проворової, Сергія Мевши, Ірини Рури, Євгенія Карнауха, Ольга Марфіної, Михайла Саітова, Андрія Клочка, Вікторії Кириченко.
-Процес підготовки був крутий. Робота у лісі, переміщення, це щось новеньке. Мені дуже подобається, – ділиться враженнями актриса Ірина Рура.
Режисер-постановник лісової фантасмагорії – молодий, але амбітний і креативний. Євгеній Резніченко не приховує, що ще зі студентської лави мріяв відтворити на великій сцені найбільш незвичну п’єсу Шекспіра. Так склалося, що румунський режисер Раду Гілаш не зміг втілити цю ідею на Херсонщині, завадив карантин. Тож за неї взявся режисер театру ім. М. Куліша. Виставу зробили буквально за місяць.
-Так, через карантин, який вніс корективи у графік театру, ми дуже поспішали. Репетиції йшли невпинно. І нам допомагав буквально весь колектив, щоб створити цю казку для вас сьогодні. Сподіваюся, глядачі відчули ту енергію, яка вкладена в цю роботу. Вистава зроблена таким чином, що актори працюють на 360 градусів, кожен побачить дійство зі свого ракурсу, тому «козирне» кожне місце, – розповів режисер-постановник вистави Євгеній Резніченко.
Вдале доповнення фантасмагорії – чудернацькі костюми і потужна хореографія. Все це чудово вписалося в природні декорації. В умовах карантину вистава розрахована на 120 глядачів. Після зняття обмежень їх може бути більше.
