На Херсонщині, як і по всій країні, село працює, незважаючи на коронавірус, посівна кампанія триває. А ще, оскільки закриті всі ринки, розвинулась онлайн-торгівля. Виявляється, карантин – не лише обмеження, а й поштовх для розвитку? Що там цьогоріч з урожаєм, чи будемо з хлібом, овочами та фруктами – запитуємо у фахівців агросектору та керівників господарств.
АГРАРІЇ ПРАЦЮЮТЬ І ВИХОДЯТЬ НА ОНЛАЙН-РИНОК
«Наші аграрії дотримуються карантинних вимог – людей перевозять у масках, транспортні засоби обробляються дезінфекторами, у РДА зареєструють маршрутний лист. Коли виконуються всі ці норми, то поліція не зупиняє», – каже кореспондентові Укрінформу директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Олександр Паливода.Сівба у розпалі, всі працюють – мають посіяти 120 тисяч ранніх зернових і наразі 74% від плану вже зробили.
«За відсутності будь-яких форс-мажорних обставин або стихійних лих плануємо отримати врожай на рівні минулорічних показників», – зазначив у кінці березня голова ОДА Юрій Гусєв, розповідаючи про стан озимих і посівну.Нині в області посіяно озимих зернових культур на площі 550 тисяч га. З них близько 52% у доброму стані, 30% – у задовільному і від 9 до 15% (різних культур) – у слабкому та зрідженому стані.
«У нас зима пройшла без снігу, але й без морозів. Аномально теплий березень, проте було кілька днів з температурою мінус 8-9 градусів у деяких районах. Оце завдало великої шкоди ріпаку та іншим культурам. І якщо протягом десяти днів не буде опадів, то ми матимемо ще більший відсоток загибелі озимих культур», – каже Олександр Паливода.
Що стосується стану плодових багаторічних насаджень, то ранні сорти постраждали від заморозків на 60-80% – це абрикос, рання черешня (залежно від районування). А середні та пізні сорти на сьогодні потребують догляду. Тобто, з ранніх сортів урожаю великого не буде.
Щодо овочів, то опади для них не є таким важливим елементом, бо сільгоспвиробники працюють на крапельному зрошенні і залежать від роботи зрошувальних систем, від подачі води Північно-Кримським, Каховським каналами.
«Поки ще рано прогнозувати, але думаю, що з овочевими культурами проблем не матимемо», – каже Паливода.
В області ринки не працюють з 20 березня, всі, крім найбільшого на півдні України гуртового ринку "Неждана" в с. Великі Копані.
«Я відстоював це питання (щоб ринок у Великих Копанях працював – авт.), бо якби ми закрили і його, то наші аграрії взагалі б не розуміли, куди можна реалізувати продукцію. Ведемо перемовини з ІТ-компаніями, щоб створити онлайн-ринки. Не треба їхати на ринок виробнику, а до нього додому приїде покупець-посередник і викупить продукцію. У цьому напрямку ми йдемо», – розповідає Паливода.
Станом на ранок 10 квітня стало відомо, що роботу найбільшого на півдні України гуртового ринку «Неждана» в Олешківському районі таки тимчасово призупинили.
Як зазначають в ОДА, адміністрація ринку недопрацьовує в питанні безпеки покупців та працівників: не здійснюється температурний скринінг, допускається велике скупчення людей, працюють торговельні точки-кафе, робота яких у зв’язку з карантином заборонена.«Ми розуміємо, що ринок у Великих Копанях є одним із найбільших в Україні, й розуміємо необхідність того, щоб він працював. Але зараз безпека та здоров’я наших громадян – перш за все. Адміністрація і власники ринку мають забезпечити дотримання санітарних та протиепідемічних норм. Тільки у такому випадку ринок відновить свою роботу», – повідомив заступник голови облдержадміністрації Вадим Чабан.
Уже з 8 години ранку 10 квітня проводиться роз’яснювальна робота із власниками та директором ринку, повідомляють в ОДА.
Тим часом, за період карантину овочі почали продавати онлайн, з’явились групи у соцмережах, люди замовляють – і ту ж картоплю чи ранні овочі їм підвозять до під’їздів. Так працюють і виробники, і посередники. Останні забирають вирощену продукцію від хати чи з поля аграрія і везуть на продаж. Тому наразі можна побачити обговорення у Facebook про якість овочів, що привозить той чи інший продавець.
Наприклад, група «Ринок Херсонський онлайн» створена, щоб вирішити проблеми, які виникли у зв’язку з закриттям продовольчих та промислових ринків. Тут обмінюються інформацією, хто продає, що саме і за яку ціну, чи готові підвозити продукцію. Наразі тут пропонують не лише овочі, а й маски, наприклад, а також десерти, напівфабрикати та інше.
ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ
Поки працівники ТОВ СП «Злато Таврії» працюють у полі, центральний офіс, який розміщується в Херсоні, відправили на карантин, розповідає депутат облради, керівник підприємства «Злато Таврії» Ігор Йосипенко.«Агросектор працює, бо як кажуть: один весняний день рік годує. Ми у нашому господарстві відправили на карантин свій центральний офіс – бухгалтерію, менеджмент, юридичну та логістичну служби. Хто може, за потреби, працює дистанційно. Призупинили всі ремонтні роботи у господарстві, залишилися виключно трактористи й агрономи, та ті хто безпосередньо залучені у посівній. Кожному – маску, антисептик, перед цим провели інструктаж – і в поле», – каже Ігор Йосипенко.
Що стосується сільгоспробіт, то в полях все робиться вчасно, підприємство забезпечене паливно-мастильними матеріалами, добривами, насіннєвим фондом. Десь за тиждень закінчать сіяти соняшник. Озимина у господарстві з зими вийшла в достатньо гарному стані, хвилювалися за ячмені, але, дякувати Богові, все чудово. Пережили і морози в кінці березня.
«Крім черешневого, решта саду вимерзло на 90%. Рання та середня черешня теж вимерзла, є надія, що залишиться пізня. Все інше – працюємо», – каже Ігор Йосипенко.У цьому господарстві овочі не вирощують. Проте його керівництво стежить за тим, що відбувається на овочевому ринку, як зросли ціни.
«Фермери підняли ціну на ту ж цибулю, підігрівається попит карантином. Зараз до нас в Україну цибулю везуть з Казахстану та Нідерландів, дожились! Послуги вантажівки з Нідерландів коштують приблизно 2800 євро і це лягає на собівартість товару, який вони везуть, і все одно вигідно везти в Україну, продають дешевше, ніж наші сільгоспвиробники», – дивується Ігор Йосипенко.
НИНІШНІ ПРОБЛЕМИ З РАЛІЗАЦІЄЮ МАЮТЬ ПІДШТОВХНУТИ ДО РЕФОРМ
Чи вирушить наступного року відома вже баржа з херсонськими кавунами на Київ – про це питаю у директора приватного підприємства «Александр А. Синенко», депутата облради та президента кооперативу «Південний союз» Олександра Синенка. «Буде баржа на Київ плануватися, так», – каже він.У господарстві «Александр А. Синенко», яке знамените в Україні своєю картоплею, вирощують крім баштанних культур також томати. З реалізацією продукції навіть у нинішніх карантинних умовах у них все прогнозовано, бо працюють прозоро, мають контракти з супермаркетами.
Що стосується дрібних виробників, одноосібників, які потерпають зараз від того, що базари в області закриті через карантин, то, на його думку, нинішня ситуація має стати поштовхом для реформи, для того, щоб змінити формат агробізнесу в Україні, нарешті Верховна Рада мусить прийняти Закон про сільськогосподарську кооперацію.
«У Голопристанському районі ми маємо 7 тис. 240 одноосібників. Ці люди тяжко працюють, не заперечиш. Але якби вони платили у Пенсійний фонд, платили ПДФО, наповнювали бюджет… Чому тракторист, який працює у нашому господарстві, платить податки, а одноосібник – ні? У селі 150-200 одноосібників – нехай об’єднуються у кооператив, працюють у правовому полі, сплачують податки, будують сховище, наймають професійних маркетологів, менеджерів з продажу, логістів. Тоді буде зовсім інший формат агробізнесу в Україні, вони зможуть укладати угоди з мережами супермаркетів, і в них не буде таких проблем, як зараз», – каже Олександр Синенко.
МІНІ-ГОЛЛАНДІЯ НА КАРАНТИНІ: ПРО ТУРИЗМ, КВІТИ І ШАФРАН
Фермерське господарство «Шафран Любимівський», що на Херсонщині, яке в народі називають міні-Голландією, відоме завдяки тюльпановому фестивалю і тому, що тут вирощують найдорожчу в світі спецію – шафран. Сюди традиційно приїздять милуватися у березні тюльпанами, у травні – шавлією, лавандою, влітку – лілією, а в кінці вересня починаються шафранові тури.
Проте нині поле, де квітне пів мільйона тюльпанів і нарцисів, – без відвідачів, милуватися є чим, але нема кому. Фермери бідкаються: що робити далі – незрозуміло, бо невідомо, коли закінчиться карантин.«Ми працюємо зараз на полі лише з дружиною, бо немає як підвозити людей та й не кожен ризикує вийти на роботу. А ще майже всі заощадження вклали у підготовку тюльпанового фестивалю. Вирішили в такій ситуації цього року овочів не висаджувати зовсім, у минулі роки виділяли під них від гектара до трьох. Те, що є, – це лаванда, спаржа, шафран, квіти», – розповідає засновник фермерського господарства «Шафран Любимівський» Віталій Шакало.
Лілії висадили, вони починають сходити, а господар сподівається, що карантинні обмеження до літа таки закінчаться і туристи зможуть помилуватися їх цвітінням. Бо як не крути, а невідомо, коли кордони відкриють, а тут своє, рідне, дорогою до моря можна милуватися. Проте особливих заходів на лілії вже не планують через брак коштів.Проблеми у фермера виникають і через те, що закриті магазини, де раніше купляв запчастини для трактора чи деталі для поливу. Тепер все треба замовляти лише через інтернет – і на те, на що колись витрачав годину, тепер іде тиждень. Каже, от трактор не може відремонтувати, бо замовив прокладку, а прийшла не та – менеджер не зрозумів, яку треба. Тепер знову чекає.
Що далі робити, поки що не вирішив. «Брати кредити – не знаю, ніколи в житті їх не брав. Можливо, доведеться», – розмірковує фермер.Питаю, як там поле тюльпанове без людей. Розповідає: «От приїхала 6 квітня компанія на двох машинах – вісім чоловік – хотіли помилуватися. Попросив піти з території, щоб не порушували карантинні вимоги. Знаєте, щоб була користь хоч якась із квітів, уже зв’язався з Каховською волонтерською групою (Володимир Федченко, Віталій Позняк, Сергій Ушаков) – будемо зрізати тюльпани і відвозити у медзаклади в подарунок лікарям. Нехай милуються», – каже Віталій Шакало.
Ірина Староселець, Укрінформ
Фото Віталія Шакало, Ігоря Йосипенка та з відкритих джерел