
АГРАРІЇ ПРАЦЮЮТЬ І ВИХОДЯТЬ НА ОНЛАЙН-РИНОК
«Наші аграрії дотримуються карантинних вимог – людей перевозять у масках, транспортні засоби обробляються дезінфекторами, у РДА зареєструють маршрутний лист. Коли виконуються всі ці норми, то поліція не зупиняє», – каже кореспондентові Укрінформу директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Олександр Паливода.

«За відсутності будь-яких форс-мажорних обставин або стихійних лих плануємо отримати врожай на рівні минулорічних показників», – зазначив у кінці березня голова ОДА Юрій Гусєв, розповідаючи про стан озимих і посівну.

«У нас зима пройшла без снігу, але й без морозів. Аномально теплий березень, проте було кілька днів з температурою мінус 8-9 градусів у деяких районах. Оце завдало великої шкоди ріпаку та іншим культурам. І якщо протягом десяти днів не буде опадів, то ми матимемо ще більший відсоток загибелі озимих культур», – каже Олександр Паливода.
Що стосується стану плодових багаторічних насаджень, то ранні сорти постраждали від заморозків на 60-80% – це абрикос, рання черешня (залежно від районування). А середні та пізні сорти на сьогодні потребують догляду. Тобто, з ранніх сортів урожаю великого не буде.
Щодо овочів, то опади для них не є таким важливим елементом, бо сільгоспвиробники працюють на крапельному зрошенні і залежать від роботи зрошувальних систем, від подачі води Північно-Кримським, Каховським каналами.
«Поки ще рано прогнозувати, але думаю, що з овочевими культурами проблем не матимемо», – каже Паливода.
В області ринки не працюють з 20 березня, всі, крім найбільшого на півдні України гуртового ринку "Неждана" в с. Великі Копані.
«Я відстоював це питання (щоб ринок у Великих Копанях працював – авт.), бо якби ми закрили і його, то наші аграрії взагалі б не розуміли, куди можна реалізувати продукцію. Ведемо перемовини з ІТ-компаніями, щоб створити онлайн-ринки. Не треба їхати на ринок виробнику, а до нього додому приїде покупець-посередник і викупить продукцію. У цьому напрямку ми йдемо», – розповідає Паливода.
Станом на ранок 10 квітня стало відомо, що роботу найбільшого на півдні України гуртового ринку «Неждана» в Олешківському районі таки тимчасово призупинили.
Як зазначають в ОДА, адміністрація ринку недопрацьовує в питанні безпеки покупців та працівників: не здійснюється температурний скринінг, допускається велике скупчення людей, працюють торговельні точки-кафе, робота яких у зв’язку з карантином заборонена.

Уже з 8 години ранку 10 квітня проводиться роз’яснювальна робота із власниками та директором ринку, повідомляють в ОДА.
Тим часом, за період карантину овочі почали продавати онлайн, з’явились групи у соцмережах, люди замовляють – і ту ж картоплю чи ранні овочі їм підвозять до під’їздів. Так працюють і виробники, і посередники. Останні забирають вирощену продукцію від хати чи з поля аграрія і везуть на продаж. Тому наразі можна побачити обговорення у Facebook про якість овочів, що привозить той чи інший продавець.
Наприклад, група «Ринок Херсонський онлайн» створена, щоб вирішити проблеми, які виникли у зв’язку з закриттям продовольчих та промислових ринків. Тут обмінюються інформацією, хто продає, що саме і за яку ціну, чи готові підвозити продукцію. Наразі тут пропонують не лише овочі, а й маски, наприклад, а також десерти, напівфабрикати та інше.
ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ
Поки працівники ТОВ СП «Злато Таврії» працюють у полі, центральний офіс, який розміщується в Херсоні, відправили на карантин, розповідає депутат облради, керівник підприємства «Злато Таврії» Ігор Йосипенко.

Що стосується сільгоспробіт, то в полях все робиться вчасно, підприємство забезпечене паливно-мастильними матеріалами, добривами, насіннєвим фондом. Десь за тиждень закінчать сіяти соняшник. Озимина у господарстві з зими вийшла в достатньо гарному стані, хвилювалися за ячмені, але, дякувати Богові, все чудово. Пережили і морози в кінці березня.
«Крім черешневого, решта саду вимерзло на 90%. Рання та середня черешня теж вимерзла, є надія, що залишиться пізня. Все інше – працюємо», – каже Ігор Йосипенко.

«Фермери підняли ціну на ту ж цибулю, підігрівається попит карантином. Зараз до нас в Україну цибулю везуть з Казахстану та Нідерландів, дожились! Послуги вантажівки з Нідерландів коштують приблизно 2800 євро і це лягає на собівартість товару, який вони везуть, і все одно вигідно везти в Україну, продають дешевше, ніж наші сільгоспвиробники», – дивується Ігор Йосипенко.
НИНІШНІ ПРОБЛЕМИ З РАЛІЗАЦІЄЮ МАЮТЬ ПІДШТОВХНУТИ ДО РЕФОРМ
Чи вирушить наступного року відома вже баржа з херсонськими кавунами на Київ – про це питаю у директора приватного підприємства «Александр А. Синенко», депутата облради та президента кооперативу «Південний союз» Олександра Синенка. «Буде баржа на Київ плануватися, так», – каже він.

Що стосується дрібних виробників, одноосібників, які потерпають зараз від того, що базари в області закриті через карантин, то, на його думку, нинішня ситуація має стати поштовхом для реформи, для того, щоб змінити формат агробізнесу в Україні, нарешті Верховна Рада мусить прийняти Закон про сільськогосподарську кооперацію.
«У Голопристанському районі ми маємо 7 тис. 240 одноосібників. Ці люди тяжко працюють, не заперечиш. Але якби вони платили у Пенсійний фонд, платили ПДФО, наповнювали бюджет… Чому тракторист, який працює у нашому господарстві, платить податки, а одноосібник – ні? У селі 150-200 одноосібників – нехай об’єднуються у кооператив, працюють у правовому полі, сплачують податки, будують сховище, наймають професійних маркетологів, менеджерів з продажу, логістів. Тоді буде зовсім інший формат агробізнесу в Україні, вони зможуть укладати угоди з мережами супермаркетів, і в них не буде таких проблем, як зараз», – каже Олександр Синенко.
МІНІ-ГОЛЛАНДІЯ НА КАРАНТИНІ: ПРО ТУРИЗМ, КВІТИ І ШАФРАН
Фермерське господарство «Шафран Любимівський», що на Херсонщині, яке в народі називають міні-Голландією, відоме завдяки тюльпановому фестивалю і тому, що тут вирощують найдорожчу в світі спецію – шафран. Сюди традиційно приїздять милуватися у березні тюльпанами, у травні – шавлією, лавандою, влітку – лілією, а в кінці вересня починаються шафранові тури.
Проте нині поле, де квітне пів мільйона тюльпанів і нарцисів, – без відвідачів, милуватися є чим, але нема кому. Фермери бідкаються: що робити далі – незрозуміло, бо невідомо, коли закінчиться карантин.

Лілії висадили, вони починають сходити, а господар сподівається, що карантинні обмеження до літа таки закінчаться і туристи зможуть помилуватися їх цвітінням. Бо як не крути, а невідомо, коли кордони відкриють, а тут своє, рідне, дорогою до моря можна милуватися. Проте особливих заходів на лілії вже не планують через брак коштів.

Що далі робити, поки що не вирішив. «Брати кредити – не знаю, ніколи в житті їх не брав. Можливо, доведеться», – розмірковує фермер.

Ірина Староселець, Укрінформ
Фото Віталія Шакало, Ігоря Йосипенка та з відкритих джерел