Секретар Херсонської міської ради Олена Урсуленко розповіла, що завадило депутатам проголосувати за бюджет міста, які шляхи боротьби з чорногорськими відходами та поділилася думками про те, чи зможе Херсон жити за 1/12 обсягу бюджетних призначень.-Чому депутати не проголосували за бюджет міста на сесії міської ради у грудні?
-Однією з причин є те, що сесія затягнулася. Як відомо, перше засідання було призначене на 20 грудня. Воно не завершилося за один день. Це також має доволі прості причини: по-перше, у нас багато часу зайняло обговорення проблеми чорногорського «піску». Але ця тема потребує не лише обговорення, а й дії. Мені дуже подобається, що депутати не сприймають спокійно і позитивно питання відходів на берегах нашого міста, тому, мені здається, справедливість повинна перемогти. Насамперед, важливо, аби наші громадяни були здорові і захищені від будь-яких токсичних речовин. На цьому етапі до вирішення питання підключиться не тільки Міністерство екології та природних ресурсів України. Національна служба здоров’я України також має втрутитися в цю ситуацію, а також народні депутати, які добре розуміються на цих процесах: Павло Павліш – юрист, Вікторія Вагнєр – медик. Тому найближчим часом Херсон повинен позбавитися цих відходів.
-Які причини ще слід зазначити?
-На робочій групі міським головою були включені до порядку денного додаткові питання, які не були обговорені в комісіях, тому в сесійній залі зайняли багато часу. Я вважаю, що є обставини, за яких можна внести до порядку денного додаткові питання, які зазначені у регламенті – це, так звані, «кричущі» питання. Все було б набагато простіше, якщо б ми обговорювали їх у робочому порядку. Тому бюджетні питання були перенесені на додаткові засідання сесій міської ради. На мій погляд, бюджет не є ідеальним. Протягом чотирьох років депутати дуже часто підкреслюють у бюджетній складовій, що дохідна частина початково зменшена. Вона повинна бути правильною та чесною. Ми самі для себе повинні розуміти, скільки коштів надходитиме до бюджету, щоб потім їх правильно розподілити задля вирішення різноманітних проблем міста (спорт, культура, медицина, освіта, благоустрій). Але дуже складно розподілити кошти, коли ми не бачимо загальну бюджетну суму.
Друге питання – комунальні підприємства. Якщо відслідкувати, можна побачити, що комунальні підприємства у грудні 2015 року на своє існування бюджетним запитом виділяли одні суми, а сьогодні вони значно збільшені. Я неодноразово наполягала на проведенні депутатського дня. Було б справедливо, якщо б приєднався директор Департаменту бюджету і фінансів із усіма бюджетними запитами, аби пояснити депутатам, що вимагає значних коштів і де вони будуть доцільними. Було б правильно запрошувати на цей депутатський день директорів комунальних підприємств, аби вони презентували свою роботу і доводили б депутатському корпусу, що на функціонування окремого комунального підприємства дійсно потрібна зазначена сума. Бюджет не прийняли тому, що немає розвитку.
-Як місто буде жити за 1/12 обсягу бюджетних призначень?
-Мабуть, для бюджетної сфери це не найкращий варіант. На жаль, депутати не прийняли пропозицію одного зі своїх колег щодо голосування за субвенції, заробітну плату, утримання комунальних закладів і бюджетних організацій. Але ця пропозиція була справедлива. Ми знаємо, що сьогодні лікарі та вчителі мають невеликі заробітні плати, тому краще виділити ці сфери в окремий розділ і підтримати їх.
Все, що пов’язане з роботою департаменту ЖКХ, земельними відносинами, благоустроєм, можна обговорювати і вирішувати, що є першочерговим, а що можна зробити за рахунок залучених коштів. Адже сьогодні країна має можливість взаємодії з міжнародними та європейськими фондами задля реалізації своїх програм, наприклад, енергозбереження. На одному із виконкомів директор Департаменту ЖКГ все, що пов’язане з енергозберігаючими технологіями, чомусь залишив внутрішнім питанням. Депутатський корпус створив комунальне підприємство, яким керує професіонал. Але чому? Ми затвердили у рамках міської ради і на рівні міністерства Програму енергозабезпечення нашого міста, щоб на місцях її реалізовували у комунальних закладах, лікарнях, дитячих садочках, школах.
Також є питання, яке обговорюється ще з 2016 року – генеральний план. Ніщо не може бути безкоштовним. Зважаючи на стан нашого міста, воно потребує великих коштів. Але важливо усвідомлювати, кому ми ці кошти довіряємо, хто надасть якісні та прозорі послуги. У своєму депутатському запиті я поставила питання: скільки грошей було використано містом без процедури Prozorro. Ми з вами розуміємо, чому директори комунальних підприємств обходять стороною всі ці електронні майданчики. Я сподівалася отримати відповідь від Департамента бюджету і фінансів до початку бюджетної сесії. Але, на жаль, я її не отримала.
Марина Азізова, pivdenukraine.com