«Який ворог України це зробив? Навіщо нам узагалі ця ваша ГЕС? Тут усі проти неї! Це зло!» — перебиваючи один одного викрикували учасники громадських слухань у Новій Каховці. Таку реакцію викликав представлений звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2 у Бериславському районі.
Найбільш бурхливими виявились слухання у Новій Каховці. Бажаючих потрапити на них було так багато, що всі вони не вмістились у великій залі міськради. Новокаховчани вказали на головні ризики від будівництва ГЕС-2: знищення птахів і рослин, затоплення острова Козацького, пляжів міста і берегової смуги.
Сергій Щербак
— Всі запитання людей можна звести в кілька груп. У Веселому їх турбує доля вежі Вітовта, у Козацькому – вплив ГЕС-2 на джерела та фільтраційні стоки з Каховського водосховища, відомі як «водоспади князя Трубецького». Проте ніяких загроз для довкілля цей об’єкт не матиме, — запевнив керівник проекту з оцінки впливу на довкілля Каховської ГЕС-2 Сергій Щербак.
— Звіт містить велику кількість запитань і пропозицій від активістів та місцевих жителів, що надходили протягом останніх років. Більшість із них були враховані. Команда розробників проаналізувала і спрогнозувала можливий вплив на довкілля від експлуатації ГЕС-2. Враховані навіть певні незручності, що можуть виникнути на час її будівництва. Наприклад, ми передбачаємо «режим тиші» на час гніздування птахів. Частково ГЕС-2 зачепить і «Солов’їний гай» — популярне місце відпочинку у Козацькому. Але там будуть облаштовані нові місця відпочинку. Що ж стосується ймовірного підняття рівня води у нижньому б’єфі Дніпра, то цей показник під час роботи обох ГЕС не перевищуватиме в пікові години 48 см, — додав він.
Сергій Овечко
— Можливих погіршень внаслідок будівництва та роботи Каховської ГЕС-2 ми не бачимо. Фактично, мови про будівництво нової ГЕС узагалі не йдеться. Це лише проект вбудови чотирьох гідроагрегатів до вже існуючої гідроелектростанції, — заявив директор Херсонської гідробіологічної станції Національної академії наук України Сергій Овечко.Водночас він погоджується з тим, що ГЕС змінили екосистему багатьох регіонів.
— Дніпро сьогодні вже не є рікою. Це серія величезних озер, що регулюються компанією «Укргідроенерго». І насправді це – біда. Нас усіх взули. Але взули не сьогодні, а ще коли побудували [Каховську] ГЕС. До речі, я є й противником зрошення. Адже через нього ми знищуємо родючі землі та Чорне море. Зрошення – це біда, — заявив Сергій Овечко.
Точка зору
«Чи варто Україні відмовитись від існуючих ГЕС?»
«Навіщо нам узагалі розвивати гідроенергетику? Чи не краще просто спустити існуючі водосховища і розібрати Каховську і Дніпровську ГЕС?»
Ці питання не раз лунали на проведених громадських слуханнях. За коментарями ми звернулись до співзасновника організації «Clean Energy Lab» та аналітика проекту «Low Carbon Ukraine», що є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи і фінансується Федеральним міністерством із питань довкілля, збереження природи та радіаційної безпеки Німеччини Олексія Михайленка.
Згадайте, що сталось, коли Радянський Союз підірвав греблю Дніпрогес під час Другої світової війни. Тоді була затоплена велика частина Запоріжжя, загинуло дуже багато людей. Не слід забувати, що місто сильно розрослося після будівництва ГЕС. Тож треба ретельно проаналізувати вплив на енергетичну і екологічну системи, а вже потім приймати рішення. Якщо ліквідація ГЕС може завдати шкоду енергетиці та довкіллю, чи варто взагалі йти на такий крок?
Олег БАТУРІН, Новый день