Зображення: Мост
Калинівська селищна громада на Херсонщині стикається з серйозними фінансовими труднощами через неврожай 2025 року, що призвів до скорочення податкових надходжень від аграріїв, які є основою місцевої економіки. У бюджеті громади на 2026 рік вже закладено дефіцит у 9 мільйонів гривень, необхідних навіть для покриття захищених статей, таких як зарплати та оплата комунальних послуг. Однак, попри це, громада активно працює над відновленням і реалізацією амбітних проєктів.
Відбудова та нові можливості для ВПО
У Калинівській громаді, що розташована у Бериславському районі Херсонської області, завершується відновлення школи у селі Бобровий Кут, включаючи будівництво укриття. Також триває відбудова адміністративної будівлі в селі Благодатівка та системи водопостачання. Планується закупівля шкільних автобусів. Серед довгострокових планів — облаштування місць тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та будівництво Центру безпеки, де розмістяться поліцейський офіцер громади, пожежна команда і служба швидкої медичної допомоги.
Начальник Калинівської селищної військової адміністрації Максим Кожем’яка зазначив: “Громада всіляко намагається відновлюватися без коштів. З усіх сил шукаємо фінансування для наших проєктів. Зокрема, через Ukrainian Facility. Це – і будівництво укриття для школи, і водопостачання. Ми отримали схвалення державної комісії на будівництво Центру безпеки в Калинівському. Це для нас дуже великий проєкт. Ви ж знаєте, як сильно постраждало селище Калинівське, і нова інфраструктура для нас має велике значення”.
Програма фінансової допомоги ЄС для України Ukrainian Facility, розрахована на 2024–2027 роки, стала важливим джерелом підтримки для громади.
Демографія та освітні пріоритети
До 2021 року Калинівська громада включала 12 сіл та селищ, з населенням майже 3,5 тисячі осіб. Нині у селищі Калинівське та восьми селах проживає близько 1900 людей, серед яких приблизно 300 – вимушені переселенці, оскільки три села непридатні для проживання через війну.
Максим Кожем’яка зауважив: “Населення громади останнім часом дещо збільшується завдяки переселенцям. Є цікаві програми щодо їх розміщення. Намагаємося взяти участь в них. Наприклад, ремонт безхазяйних будинків, покинутих ще багато років тому, до повномасштабного російського вторгнення. Ми зараз звертаємося до суду щодо прийняття таких будинків в комунальну власність. Будинки можна відновити. УВКБ ООН пропонує допомогу у ремонті таких будинків для розміщення ВПО. Нам це цікаво, особливо – в Бобровому Куті, бо там буде відновлюватися школа”.
Завдяки програмі Ukrainian Facility у Бобровому Куті будується укриття для школи на 100 осіб, яке планують завершити протягом місяця. Це дозволить відновити очний освітній процес. Керівник громади висловив надію: “Чим швидше ми відновимо освітній очний процес, тим нам буде легше, і я думаю, що ми зможемо навіть когось і переманювати для того, щоб люди залишалися, ті ж ВПО”.
На відновлення Бобровокутської школи витратять у три-чотири рази менше коштів, ніж на ремонт школи в адміністративному центрі громади, яка знаходиться в гіршому стані. Громада також отримала 8 мільйонів гривень на закупівлю шкільних автобусів, оскільки жодного власного транспорту для перевезення дітей немає. Зараз триває тендерна процедура, а також сподівання на допомогу партнерів для будівництва боксів для автобусів.
Досвід та міжнародна підтримка
Керівник Калинівської СВА Максим Кожем’яка ділиться досвідом з будівництва укриттів: “На нас тренувалися, як не треба робити, у тебе зроблять, як треба, вчаться на помилках”. Він додає: “У нас невелике укриття – на 100 людей. При будівництві чітко дотримуємося технологій. Мабуть, тому й немає проблем. А школу відновлюємо переважно господарським способом – силами нашого комунального підприємства і за допомоги українських та міжнародних партнерів. Обов’язково запросимо на відкриття школи наші партнерські громади – Звягельську і Великокучерівську. Покажемо, як у нас життя відновлюється”.
Українські та міжнародні гуманітарні організації активно допомагають у облаштуванні школи. ЮНІСЕФ надав обладнання для класу цифрових технологій. Організація «Десяте квітня», партнер УВКБ ООН, також надає допомогу. Кожем’яка зазначив, що дефіцит працівників через мобілізацію уповільнює темпи робіт. Очікується, що у відновленій школі навчатимуться діти з сусідніх населених пунктів інших громад.
Виклики та стратегії розвитку
Максим Кожем’яка відверто визнає, що Калинівська громада зараз не має суттєвих “точок росту”, які б гарантували значні перспективи. Невелика кількість населення робить її менш привабливою для деяких партнерів, які віддають перевагу більшим населеним пунктам. Додатковою проблемою є близькість до лінії фронту (46 кілометрів), що відлякує потенційних інвесторів.
“Дуже близькі ми до лінії фронту. Й тому розуміємо: інвесторів ми не зацікавимо, – пояснює голова громади. – Навіть аграрний бізнес, який у нас є основою економіки, стикається з ризиками, і фермери не поспішають збільшувати капітал на території Херсонської області”.
Саме тому громада зосереджується на максимальному використанні наявних можливостей, зокрема притоку внутрішньо переміщених осіб. Деякі ВПО обирають Калинівську громаду для постійного проживання, для інших вона стає транзитним пунктом. “До нас їдуть ВПО з усієї області, навіть з Херсона їдуть. Деяким людям складно після того, як вони жили в багатоповерхівках. У нас – зовсім інший формат. Немає централізованого опалення, каналізації, інші умови. Та люди потрошку залишаються, і дуже багато допомагають міжнародні партнери і фонди відновлювати будинки”, – розповів Кожем’яка.
Завдяки підтримці партнерів вдалося не допустити подальшого зменшення місцевого населення та зробити громаду привабливою для ВПО. Фонд “Ранок Відродження” безпосередньо спілкується з мешканцями та допоміг відремонтувати дахи та вікна приблизно у 200 будинках за два роки.
У планах керівництва – облаштувати ще два місця компактного проживання для переселенців. “Шведи передали Херсону двоповерхову модульну школу, яку звідти передали нам. Ми хочемо зробити там житло, розміщувати в ній переселенців. У Бобровому Куті біля школи є площадка, там її і встановимо. Підведемо електроенергію, воду, щоб там усе відповідало стандартам житлової забудови. Є попередня домовленість із швейцарськими партнерами про допомогу у реалізації цього проєкту”, – поділився Максим Кожем’яка.
Транзитним хабом для ВПО також може стати непрацююча Калинівська спеціальна школа-інтернат, яка зараз перебуває в обласній комунальній власності. Громада очікує її передачі, особливо цікавить житловий корпус, де можна розмістити сто людей. Планується реалізація проєкту для матерів з дітьми, який передбачає розміщення ВПО у гуртожитку спецшколи, що знаходиться у непоганому стані. Ця ідея виникла після вивчення досвіду Дніпра, де успішно функціонує заклад для матерів з дітьми, які втратили житло або пережили психологічну травму.
За матеріалами: Мост
Коментарів ще немає