Хоча офіційно програму так званих “житлових сертифікатів” для біженців з Херсонської області росіяни закрили ще у 2024 році, епопея з ними триває й досі. Десятки херсонців, що повірили обіцянкам окупантів, зараз судяться з чиновниками в РФ, адже їм було відмовлено в халяві. До суду подала, наприклад, родина переселенки Світлани та її сина Артема (імена змінені російськими журналістами), що замість двох “сертифікатів” не отримали жодного. Біженці змушені були понад тиждень жити в авто на заправці поблизу Краснодару, а зараз весь сімейний бюджет вони витрачають на оренду квартири в цьому місті. Російські чиновники відмовили Артему і Світлані в отриманні безплатного житла шість разів.
Про це повідомляють кореспонденти “IPC-Південь”.
“Загалом вони отримали шість відмов у наданні сертифіката. У відписках із Кубанського центру держпідтримки населення йдеться, що у наданні сертифіката було відмовлено через літеру в імені. Замість букви “ё” була написана буква “е”. Вчетверте документи не ухвалили через те, що чиновники зробили запит про наявність майна та реєстрацію членів сім’ї в Херсонській області, але відповіді не отримали. У п’ятому — у МФЦ повідомили, що сім’ї знову необхідно подавати окремо. У грудні 2023 року Артему та його батькам прийшла чергова відмова. Причина – необхідність подавати документи разом, а не окремо”, – зазначають росіяни.
Виїжджала родина до Росії через Румунію, адже, за їхніми словами, на той час Антонівський міст вже було підірвано окупантами, а “евакуацію” з Херсона було закінчено. Замість того, щоб обрати собі для проживання цивілізовану країну, Світлана та Артем попрямували на болота, повіривши обіцянкам отримати там безплатні квартири. Певний час родина з трьох осіб жила в автомобілі поблизу заправки, куди ходили до душу і туалету.
Молодший з родини, Артем, все ж таки відсудив у чиновників свій “сертифікат”, адже на момент подачі документів йому виповнилося 18 і він мав право на окреме “безплатне житло”. Проте квартиру він так і не отримав, адже цей папірець хлопцю видали вже після того, як термін дії “сертифікатів” закінчився. Зараз молодик вчиться у місцевому виші, проте має паралельно працювати в пункті видачі замовлень.“Робота сама по собі проста: сидиш та видаєш замовлення. Але багато перепрацювання. Приходити доводиться значно раніше. За договором маю 12-годинний робочий день, але фактично працювати доводиться набагато більше. Але коли ти втрачаєш усе, нічого іншого робити не залишається. Робота дає хоч невеликі, але гроші. Батько також заробляє, знайшов вакансію охоронця. Мама теж на підробітку. Але грошей не вистачає”, – розповідає хлопець.
Родина біженців ще розраховує отримати належні виплати за сертифікатами, тому подала позов до суду. Проте, навіть самі колишні херсонці розуміють, що шансів на успіх у них майже немає. А значить у майбутньому їх чекає лише важка щоденна праця для забезпечення себе хоч якимось житлом.
Своєю чергою, росіяни традиційно висловили в коментарях під публікацією свої “співчуття” переселенцям з Херсона.
