Майже два роки без водопостачання залишаються прибережні і частина степових громад тимчасово окупованої лівобережної частини Херсонської області. Деякі з них зараз повністю «сидять» без води. Одразу після підриву росіянами Каховської ГЕС і знищення Каховського водосховища місцеві свердловини стали стрімко мілішати, а окупаційна влада взагалі не переймається цією проблемою, списуючи все на розв’язану нею ж війну.Що зараз відбувається з водопостачанням на ТОТ Херсонщині розбирався Центр журналістських розслідувань.
Любимівка: одна свердловина на селище
Без централізованого водопостачання повністю залишилось селище Любимівка однойменної громади Каховського району. Тут працює лише одна свердловина, решта – «висохли» остаточно ще в минулому році.
«Декого рятують власні свердловини, але у багатьох людей вже торік вони подавали один пісок. Тож усі їдуть до єдиної діючої свердловини, з якої можна набрати воду всім охочим. Але є обмеження: це можна зробити з 8.00 ранку до 17.00. Окупанти трохи підвозять до селища розфасовану питну воду, але її недостатньо. На всі питання людей гауляйтер Каховки Павло Філіпчук пояснює, що зараз триває війна і обстріли. Тому росіяни займатися водою не будуть», – розповіли ЦЖР мешканці Любимівської громади.
На думку Сергія Коновалова, законно обраного голови Любимівської селищної громади, начальника Любимівської селищної військової адміністрації, пояснення окупантів про обстріли і обміління свердловин не відповідають дійсності. Він впевнений, що росіяни і представники місцевої окупаційної влади попросту вкрали все обладнання на водогоні і відновлювати його навіть не планують.До того ж, ще в 2023 році росіяни повністю розграбували і перетворили на смітник також інженерно-диспетчерський корпус керування системою водорозподілу розташованого в Любимівці управління Головного Каховського магістрального каналу (далі – УГКМК). Тож на відновленні останнього вони теж поставили хрест.
«Думаю, це неправда, що в Любимівці немає води. Вона є, але росіяни вкрали все обладнання, тому подавати її не можуть. Окупанти попросту забили на людей точно так же, як їхній керманич Владімір Путін забиває на весь світ», – сказав Сергій Коновалов.
Він нагадав, що до приходу «орків», як називають російських загарбників місцеві мешканці, вода в Любимівці подавалась цілодобово. Люди настільки звикли до її безперебійної подачі, що її відсутність протягом кількох годин тут завжди сприймалась як надзвичайна подія, що спричиняла хвилю скарг на гарячі лінії уряду та інших органів влади.
Ситуація була б значно гіршою, якби не та єдина свердловина, яка тепер виручає Любимівку. Пробурили її не так давно поруч із Каховкою. Тоді селищна рада погодилась виділити під неї земельну ділянку з умовою, що ця свердловина в разі необхідності задовольнятиме потреби й мешканців Любимівки. Саме до неї тепер їздять з тачками і на велосипедах люди, щоб набрати собі води.
Через відсутність води в Любимівці нічим гасити пожежі. На початку липня 2025 року і місцевих чатах з’явилось відео, на якому видно як місцеві мешканці самотужки гасять пожежу в яру: у пожежної служби, якою керують окупанти, не виявилось ані краплі води.
Складна ситуація з водопостачанням в селі Василівка Любимівської громади. Дещо краща вона в сусідній Софіївці, але там людей виручають власні свердловини.«У Софіївці близько 60% людей мають свої свердловини. Так, їх пробурили свого часу без належних дозволів, однак вони тепер їх рятують.
А ось система водопостачання в селі зникла ще раніше, вже під час окупації», – пояснив Сергій Коновалов.
На додачу до відсутності централізованого водопостачання в Любимівці постійно бувають перебої з електрикою. За словами представників законної влади селища, російські окупанти постійно «кучкуються» біля головної насосної станції УГКМК і трансформаторів. По їхніх позиціях періодично «прилітає», після чого людям доводиться сидіти без світла.
Самі окупанти ще в 2024 році визнали свою нездатність відновити водопостачання в Любимівці і навколишніх селах та навіть заборонили висаджувати і поливати городи. Зараз, за їхніми словами, найскладніша ситуація у Василівці, де відновлення водопостачання взагалі очікувати не варто.
А для вирішення проблеми з водою в Таврійську, селі Малокаховка і селищі Любимівка вони заявили про наміри побудувати новий водогін з Нової Каховки довжиною понад 12 км. Вона нібито поєднає новокаховську станцію «Сокіл» зі станцією другого підйому в Каховці. Однак у заявах окупантів нема жодної конкретики щодо бодай ймовірних термінів побудови цього «дива-водогону».
Велика Лепетиха: «полювання» на воду
«Спека і засуха у нас стоїть така, що картопля у людей вродила розміром у горох», – розповіли ЦЖР мешканці селища Велика Лепетиха однойменної громади Каховського району.
Люди кажуть, що вода в системі водопостачання тут трохи є, але щоб її «націдити» з кранів, жителям доводиться чергувати вночі і встигнути підставити відро під кран.
За їхніми словами у селищі є вулиці, де взагалі немає води. Раніше окупанти погоджувалися доставляти до тамтешніх житлових будинків по 2 кубометри води на місяць на кожне домогосподарство за окремими заявами. Зараз цей ліміт зменшили до 1 кубометра на місяць.
Наявність проблеми з водопостачанням у Великій Лепетисі визнали й представники окупаційної влади. Ольга Барановська, голова місцевої окупаційної адміністрації навесні 2025 року пов’язала це зі зниженням рівня підземних вод і аварійним станом системи водопостачання тимчасово окупованої громади. Вона ж закликала людей не поливати свої присадибні ділянки водою з водогону, «адже це стає причиною відсутності води у тисяч інших мешканців».
У самій Великій Лепетисі, як і в інших окупованих росіянами населених пунктах затребуваною є послуга на буріння свердловин.«У селищі й раніше бурили глибокі свердловини, на 90-95 метрів. А зараз є випадки, коли бурять-бурять, наштовхуються на скалу і до води так і не дістають. Думаю, далі буде ще гірше і рівень води буде падати ще», – сказав ЦЖР мешканець Великої Лепетихи.
Нижні Сірогози: кілька днів поспіль без води стало нормою
Від постійних перебоїв з водопостачанням страждають й мешканці степової Нижньосірогозької селищної громади Генічеського району. Російські загарбники експлуатують тут старі мережі, не вкладаються в їх оновлення і капремонт. Тож хоча вода у свердловинах тут є, з її подачею є постійні проблеми.
«Ситуація погана. Дуже часто трапляються пориви, часто виключають електроенергію, тож доводиться то два, то три дні зовсім сидіти без води. Всі відключення відбуваються без попередження, окупаційна влада ніяк не комунікує з людьми. До того ж у захопленому комунгоспі нема кому працювати, окупанти постійно поширюють оголошення про пошук потрібних спеціалістів. Їм доводиться брати аби кого, всі справжні фахівці давно звідти розбіглися», – розповіли ЦЖР мешканці громади.
Попри всі перебої з водопостачанням російські окупанти з 1 липня 2025 року суттєво збільшили тарифи на ці та інші комунальні послуги.Якщо до 30 червня вартість водопостачання на ТОТ Херсонщини становила 33,03 руб/кубометр, а на водовідведення – 17,14 руб/кубометр, то тепер відповідно – 39,21 і 22,01 руб/кубометр. А з 1 січня 2026 року тарифи можуть знову вирости.
За словами мешканців Нижньосірогозької громади, якщо раніше про підвищення тарифів окупанти попереджали в своїх пабліках, то тепер підняли їх тихенько і без особливих попереджень.
Самі ж представники окупаційного «Облводоканала» замість вирішення питань водопостачання займаються благоустроєм пам’ятників, присвяченим так званій «Великой Отечественной войне» і активно висвітлюють це в окупаційних пабліках.
«Облводоканал» Херсонщини – «мильна бульбашка» окупантівПроблема з водопостачанням на ТОТ Херсонщини настільки вийшла з-під контролю, що навіть в окупаційних пабліках її стали називати саботажем з боку незаконно створених росіянами органів влади. Там дедалі частіше пишуть про непрозорість роботи відповідального за подачу води підприємства «Облводоканал», відсутність даних про його виробничу діяльність і звітність, що є порушенням навіть російського законодавства.
Саме окупаційний «Облводоканал» відповідає за водопостачання на всій лівобережній частині Херсонщини, для чого загарбники кілька років тому незаконно передали йому всі системи водопостачання і майно «ліквідованих» ними водоканалів та інших профільних комунальних підприємств місцевих громад. Після цього на так званий «Облводоканал» посипались звинувачення в перебоях з водопостачанням з боку представників окупаційних структур – зокрема, гауляйтера Каховки Павла Філіпчука.
Першим керманичем незаконно створеного «Облводоканалу» був 50-річний Владімір Бочурко зі столиці депресивної російської республіки Марій Ел Йошкар-Ола. В січні 2024 року його замінив зрадник з Криму Носков Ігор Іванович, 27 грудня 1966 року народження. Носков з 1993 по 2006 роки працював директором ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Інтерскіф ЛТД», колективного підприємства «Інтерскіф Плюс», комунального підприємства «Комплексне упорядкування 2000» Феодосійської міськради.
Потім він очолював управління житлово-комунального господарства Феодосійської міськради, був заступником міністра з житлово-комунального господарства АР Крим, з 2012 року і досі очолює ТОВ «Еколого-економічні програми Криму».
У 2014 році Ігор Носков став працювати на російських окупантів – спочатку заступником гауляйтера так званого Кіровського району АР Крим, у 2015-2018 роках очолював тамтешнє окупаційне підприємство «Чистота и порядок», у 2018-2019 роках очолював департамент житлово-комунального господарства окупаційної адміністрації Ялти, у 2019-2020 роках очолював окупаційне підприємство «ЖилСервисКерчь».Саме Ігоря Носкова в окупаційних пабліках зараз роблять винним за зрив водопостачання на ТОТ Херсонщини і відверто глузують над ним, називаючи «кримським бігунком, який організовує роботу за старими збитковими схемами» і який перетворив незаконне підприємство «Облводоканал» у «мильну бульбашку».
Втім, головну відповідальність за проблеми з водою на ТОТ Херсонщини несе не Носков і не очолюване ним якесь там фейкове підприємство, а самі російські загарбники. І як показує багаторічний досвід тимчасової окупації тої ж Донецької області, яку росіяни взагалі позбавили води, ситуація в Херсонській області буде тільки погіршуватися.