Ростислав Лавров – 20-річний хлопець родом з Херсонщини, який цікавиться фотографією та нині живе у Києві. Однак перед тим, як оселитися у столиці, юнак пережив російську окупацію, смерть бабусі, розлуку з матір’ю, депортацію та жорстокість російських таборів.
Свою історію Ростислав розповів німецькому виданню ZDF.
З перших днів повномасштабного вторгнення рідне село Ростислава на Херсонщині опинилось в окупації. Тоді 16-річний хлопець проживав разом з мамою та бабусею.
Приблизно через тиждень після початку великої війни бабуся юнака раптово померла. Невдовзі після цього його матір забрали до лікарні з хворобою. Ростислав залишається вдома сам. Про хлопця піклувалися сусіди, вони приносили йому їжу та допомагали вижити. Так минуло близько шести місяців і на порозі Ростислава з’явились російські солдати. Вони прийшли забрати хлопця.
«Звісно, я сказав, що нікуди не хочу йти, що хочу залишитися вдома», — каже тепер уже 20-річний Ростислав. Та російський солдат, заряджаючи гвинтівку сказав: «Збирай речі, ми йдемо».
Покарання для дітей – одиночна камера
Спершу Ростислава декілька разів переводили по дитячих закладах на окупованій Херсонщині допоки зрештою не привезли у дитбудинок в окупованому Криму. Там над депортованими українськими дітьми знущались, змушували забути про рідних та дім. Неповнолітніх насильно русифікували.
«Щоранку треба було вставати під російський гімн. Якщо ти не вставав, тебе просто карали. Тебе саджали в одиночну камеру», – згадує свої дитячі роки у російському таборі тепер уже дорослий Ростислав.
За його словами, вже на наступний день після розміщення у Криму окупанти почали тиснути з пропозицією прийняти російське громадянство.
«Давай, зробимо тобі російський паспорт. Зроби російські паспорт — тоді отримаєш 100 000 рублів, довідку на квартиру. Тоді ти житимеш у раю», – переповідає пропозиції загарбників Ростислав.
«Вранці я прокинувся і подумав – це сон, що я в Україні»
Вибратися з російського пекла хлопцю допомогла організація Save Ukraine. Як саме це вдалося зробити в організації не уточнюють, аби не поставити під загрозу інші рятувальні операції.
Врятувати Ростислава вдалось саме вчасно, адже таких юнаків як він росія відправляє до військових училищ, з подальшою метою – відправити на фронт проти власної Батьківщини.
Як розповіла учасниця організації Save Ukraine Анастасія Довбня, молодим людям на окупованих територіях нав’язують чужу – російську ідентичність та переконують у необхідності стати солдатами.
«У цих таборах їх навчають воювати, готують до війни. В школах проводять тести, в яких запитують дітей, чи готові вони вбивати, чи морально готові до насильства», — говорить Анастасія Довбня.
Ростислав, якому вдалося втекти з російського табору завдяки Save Ukraine, нині живе у гуртожитку організації у Києві.
Він досі добре пам’ятає перший день свободи:
«Вранці я прокинувся і подумав – це сон, що я в Україні. Я ніяк не міг у це повірити.».
Ростислав мріє стати фотографом. Однак його найбільше бажання — знову побачити матір, яка досі знаходиться на окупованій частині Херсонщини.
Головна світлина: кадр з відео ZDF.
Джерело – Гривна
