- Як саме ця компанія залучена до торгівлі зерном з окупованих територій півдня?
- Як влаштована аграрна сфера у цих регіонах і наскільки вона змінилася за роки окупації?
- За якими схемами Росія вивозить викрадене українське зерно і як цьому протидіяти?
У грудні 2023 року журналісти опублікували розслідування, в якому йшлося про те, що на окупованих територіях сходу України змінився головний постачальник логістичних послуг.
Нині завдяки розслідуванню «Слідства.Інфо» стало відомо, що у 2023 році з окупованого півострова до Стамбула відправили понад 13 тисяч тонн пшениці та ячменю. Вантаж належав підприємству «Флоранс», яке було вказане як відправник.
Журналіст «Слідства.Інфо» Максим Савчук розповів «Новинам Приазов’я», що йому і колегам вдалося отримати доступ до листувань декількох поштових скриньок, які стосуються вивезення зерна з окупованої території Запорізької області. Документи, які проаналізували журналісти, свідчать про те, що компанія «Флоранс» є помітною у сфері логістики у захоплених регіонах.
Якщо раніше могли використовуватися Керченський міст, то тепер через певні обставини, логістично Росії вигідніше час від часу використовувати залізницю, яку вони так само захопили на окупованих територіях Херсонської й Запорізької областей. І от у процесі комунікації також стоїть питання про те, що «Флоранс» має якось подумати про те, як забезпечити підвезення і відвезення продукції на територію окупованого півострова», – каже він.
Віктор Медведчук – колишній народний депутат забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя». 2021 року його відправили під домашній арешт у справі про державну зраду, а у 2022 році обміняли на українських військовополонених. Медведчук перебуває під санкціями в Україні та ЄС, також припинене його українське громадянство.
Слід Медведчука
Компанія, яку пов'язують з Медведчуком, працювала на окупованих територіях сходу України ще до повномасштабного вторгнення, розповідає Савчук. А з 2022 року розширила свою діяльність і на захоплені території півдня.
«Флоранс» дуже тісно співпрацює із залізницями на окупованих українських теренах. З того, що ми чули, то скажімо так, це така нова годівниця для Медведчука. От учасники ринку говорять про те, що це компанія «нового хазяїна Донбасу». І мали на увазі Медведчука. Але сталася така ситуація, що на початку 2025 року ми помітили, що власники компанії «Флоранс» змінилися, тому станом на зараз сказати, що Медведчук саме займається перевезеннями, ми не можемо, тому що туди зайшли люди, які до цього взагалі нічим подібним не займалися. Вони схожі на підставних осіб, але з’ясувати, чиї це підставні особи, не так просто, а іноді й неможливо, тому що людину там можуть наймати через треті руки.
Отже, сказати, чи з січня 2025 року за цим стоїть Медведчук, ми не можемо. Але до січня 2025 року точно прослідковувався зв'язок безпосередньо з Медведчуком компанії «Флоранс», яка займається транспортуванням усього на світі. Вони навіть організовували вивезення металу на територію Білорусі, і цю всю історію під ключ робить саме компанія «Флоранс», – наголосив журналіст.
«Великі надії на ЗСУ»
«Новини Приазов’я» вирішили нагадати, як влаштована аграрна сфера на окупованих територіях півдня і проаналізувати, наскільки вона змінилася за роки окупації.Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо на початку липня повідомив, що жнива у регіоні почалися. Чиновник зізнався, що цього року аграріям працювати непросто. Засуха та проблеми зі зрошенням, каже, позначилися на врожаї.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників у Херсонській області Олександр Гордієнко розповів «Новинам Приазов’я», що умови, на яких працюють аграрії на Лівобережжі, не є вигідними для ведення цієї діяльності.
«Дуже тяжко, це правда! Тому що чіткої ціни на зерно немає, забирають його в них – за що скажуть, за те вони віддають. Змусили всіх переоформитися (за російським законодавством), податки там дуже великі. Всі працюють тільки для того, щоб перечекати цей час і є дуже великі надії, що ЗСУ їх (окупанти) виженуть», – поділився він.
Руйнування Каховського водосховища і системи поливу суттєво впливає на врожайність у регіоні, каже голова Асоціації фермерів Херсонщини.
«Херсонщина – це степ, зона ризикового землеробства. Херсонщина використовувала до війни, переважно 500 тисяч гектарів зрошених земель. Каховське водосховище давало понад 2000 кілометрів квадратних поверхні води. Мікроклімат зовсім інший був.
Тож там в цьому році врожаїв немає. У них така сама біда, як і в нас – зернові озимі повимерзали, посуха така сама, але їхнє зерно купують за значно меншу ціну. Тому їм там зовсім тяжко. Ну і, зрозуміло, найголовніше – вони в окупації і в них альтернативи немає», – додав аграрій.
На світанку 6 червня 2023 року, стало відомо про руйнування Каховської ГЕС. Українська влада тоді звинуватила у підриві греблі російських військових, які захопили, замінували і контролювали станцію з 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це начебто Збройні сили України вночі обстріляли і пошкодили об’єкт.
- Росія викрадає 5 мільйонів тонн зерна з окупованих територій України щороку, озвучив у травні цього року колишній міністр агрополітики Віталій Коваль. За його словами, за допомогою технічних засобів окупанти видають це зерно за своє.
- Експосадовець тоді зазначив, що далі це зерно відвантажують на ринки Близького Сходу та Африки. Україна, своєю чергою, на різних рівнях та міжнародних майданчиках наголошує на необхідності блокування торгівлі Росією краденим українським зерном.
«Доводять фермерів до банкрутства»
На захопленій території Запорізької області також триває збиральна кампанія. Про це пишуть місцеві підконтрольні окупаційній владі ЗМІ. За їхніми даними, за день аграрії обробляють понад 70 га посівів, збираючи близько 180 тонн пшениці. Роботи триватимуть ще кілька тижнів.Редактор видання «Локатор-Медіа» Олександр Пилипенко розповів «Новинам Приазов’я», що тиск на виробників агропродукції у регіоні посилився.
«Додалися нові органи контролю. Додався ще такий фактор, як невиконання зобов'язаності за договорами. Окупанти приймають зерно у фермерів і не виплачують гроші. Ми фіксуємо вже випадки банкрутства великих фермерських господарств.
Можна навести приклад конкретний – за містом Василівка є фермер, який займався вирощуванням зернових з 1990-х років. І ось у 2023 році він здав свій врожай і досі не отримав кошти від так званого «державного зернового оператора» – це установа, яку російська влада створила для прийому українського зерна. Це установа-монополіст. Той фермер за два роки фактично збанкрутував», – каже журналіст.
Також окупаційна влада висуває дедалі більше нових вимог до підприємців аграрної сфери, розповідає він.
«Росіяни дуже зарегулювали виробництва зерна на стадії вирощування. Обробка хімікатами можлива лише за стандартами, які пропонує окупаційна влада. Є такий орган, як російська «Агрохімслужба», яка визначає конкретних постачальників цих хімікатів і лише ними можна фермеру користуватися.
Тобто монетизація російської влади на зерні вже йде на стадії вирощування. Потім треба отримати певну декларацію, щоб можна було зерно здати. Цим займається «Россільгоспнагляд». Тим, хто проходить не в рекомендованих лабораторіях огляд зерна, тим фермерам анулюються декларації», – розповів Пилипенко.
За його даними, минулого року 800 декларацій були анульовані, в поточному році – вже 400 анулювали.
«Коли вже фермер отримав ці так звані декларації, він може здати це «державному зерновому оператору» – монополісту. Але ж ми бачимо, що там бувають випадки, коли гроші фермери не отримують», – зауважив журналіст.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Роль «тіньового флоту»
Головна редакторка кримського видання «Центр журналістських розслідувань» Валентина Самар розповіла «Новинам Приазов’я», що для вивезення українського зерна за кордон Росія використовує ті ж самі схеми, які застосовували після окупації Криму в 2014 році.
«Продукцію, яка вирощується на окупованих територіях, Росія чи інші країни, чи інші компанії не мають права вивозити на експорт. Втім, Росія це ігнорує. Ігнорують і ті країни, які не підтримують європейські чи загалом західні санкції.
Як це робиться? Оскільки захід у кримські та азовські порти заборонений санкціями, судна, які винаймає Росія, ми називаємо це піратським флотом, під різними прапорами виключають автоматичний визначальник сигналу AIS. Таким чином вони заходять без прапора нібито, навіть у деяких випадках прикриваються якимись ганчірками назви чи номери цих суден, щоб вони були не ідентифіковані. Однак ми це успішно робимо всі ці роки», – розповіла вона.
Після заходу в зазначені порти, за словами Самар, збіжжя перевалюється на ці судна і вони виходять у російські порти, де, навіть не заходячи в саму акваторію порту, можуть зупинитися на якірних стоянках.
«Митні пости цих портів просто видають їм уже російські документи для вивезення на експорт, таким чином знімаючи з цієї продукції їхнє походження – з окупованих українських територій», – зауважила редакторка.
«Вдосконалювати санкційні механізми»
Україні варто вдосконалювати санкційні механізми для того, щоб притягувати до відповідальності причетних до вивезення викраденого зерна, а також заарештовувати судна, які залучені до цих процесів, каже Самар.«Відкривати кримінальні провадження за порушення державного кордону України при заході цих суден в українські порти. Ми знаємо, що прокуратура АРК і міста Севастополя дуже успішно відпрацювала практику таких розслідувань. Є і фізичні арешти суден, є заочні арешти суден. Є кримінальні справи стосовно капітанів суден чи їхніх судновласників.
Тут також Україна поки що не дуже активно педалює це питання, наприклад, в Інтерполі, щоб можна було через систему міжнародної поліції арештовувати судна-порушники, затримувати капітанів цих суден, які заходять, як ми бачимо по журналістських розслідуваннях, в європейські порти й неодноразово. Тому це домашня робота, яку Україна мала б зробити за всі ці роки», – зазначила журналістка.
На її думку, Україна має наполягати на тому, щоб такі ж санкції застосовували країни-партнери та робити все, щоб документувати ці злочини, в тому числі звертатися у міжнародні суди.
В МЗС України раніше розповідали, що у випадках незаконної торгівлі українським зерном відомство намагається застосувати весь дипломатичний інструментарій, а саме – від нот протесту до переговорів різного роду, демаршів, різного спілкування з партнерами, які можуть накладати вторинні санкції.
Олена Бадюк