Сьогодні Україна стоїть перед безпрецедентними викликами — зміною клімату та руйнівними наслідками російської військової агресії. У цих умовах модернізація систем зрошення стає критичним завданням для збереження продовольчої безпеки та конкурентоспроможності України на світових ринках.
Саме для цього Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм розробили "Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року", який окреслює комплексний підхід до трансформації системи іригації та дренажу в Україні.
Цей План, вже затверджений Урядом, узгоджений з ключовими національними документами, такими як Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року та Водна стратегія України до 2050 року. Підтримку Плану також надав Генеральний директорат Європейської Комісії з питань політики сусідства та переговорів з розширення в рамках ініціативи «Ukraine Facility».
Крім того, Мінагрополітики активно співпрацює зі Світовим Банком над розробкою Генерального плану розвитку зрошення в Україні до 2050 року. Йдеться про оцінку можливостей інвестування у модернізацію наявних та будівництва нових меліоративних систем в умовах зміни клімату, а також підтримку ключових інституційних реформ у цьому секторі з огляду на інтеграцію України до ЄС.
Чому це питання стоїть так гостро?
Зміна клімату стала реальністю для України. За науковими прогнозами, до 2050 року майже половина орних земель може опинитися в зоні ризикованого землеробства. Це загрожує не лише зниженням врожайності, але й опустелюванням територій та критичним підривом продовольчої безпеки.
Меліоративна інфраструктура перебуває у критичному стані. Системи, збудовані 40-60 років тому, не забезпечують ефективне зрошення — з усього потенціалу зрошуваних земель на підконтрольній Уряду України території фактично поливається лише близько 130 тисяч гектарів, або менше ніж 13%. Це призводить до втрат води, надмірного споживання енергії та невикористаного потенціалу врожайності.
Російська агресія завдала нищівного удару системам зрошення. Підрив Каховської ГЕС позбавив джерела води більшість зрошувальних систем півдня України — 94% на Херсонщині, 74% на Запоріжжі та 30% на Дніпропетровщині. За оцінками міжнародних експертів, зокрема Світового банку, загальні збитки та потреби на відновлення сягають понад 10 мільярдів доларів США.
Головна мета та ключові засади Плану трансформації іригаційного комплексу
Відновлення зрошувальних систем та розвиток іригації є одним з ключових пріоритетів Мінагрополітики. Наша головна мета при розробці цього Плану — створити ефективний сектор зрошення, де ключову роль у керівництві відіграватимуть Організації водокористувачів (ОВК).
Це дозволить забезпечити високоефективне, стале та екологобезпечне ведення землеробства в умовах змін клімату та сприятиме вирішенню стратегічного завдання — підсиленню та розвитку позицій України як одного із світових лідерів у виробництві та експорті продовольства.
План розвитку базується на п'яти взаємопов'язаних напрямах:
Нова роль водокористувачів
Центральним елементом реформи є створення та розвиток Організацій водокористувачів, яким передається значна частина інфраструктури (крім каналів державного значення) у власність. Такий підхід докорінно змінює філософію управління: ті, хто безпосередньо користується водою, стають відповідальними за стан систем, їх модернізацію та ефективне використання. До 2030 року планується створення 110 ОВК. На сьогодні вже зареєстровано 60 таких організацій, що свідчить про значний інтерес з боку аграріїв до нової форми управління.
Процес передачі їм об’єктів меліоративної інфраструктури у власність вже розпочато: перші чотири ОВК в Одеській (ОВК «Вода життя», ОВК «Щедра земля», ОВК «Перша Кілійська ОВК») та Полтавській (ОВК «Квітучі лани») областях отримали відповідне майно до кінця 2024 року. Це демонструє практичну реалізацію механізму, закладеного Законом «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», та є важливим першим кроком на шляху до повноцінного функціонування нової моделі управління в масштабах країни.
Технологічне оновлення та інновації
План передбачає повну інвентаризацію 242 меліоративних систем та енергоаудит 142 насосних станцій. На цій основі планується масштабна модернізація з впровадженням енергоефективних рішень, сучасних технологій зрошення — від низьконапірних дощувальних машин до систем краплинного зрошення та автоматизованого управління подачею води, — а також створення та розвиток інфраструктури для накопичення водних ресурсів. До 2030 року заплановано модернізувати щонайменше 38 насосних станцій та реконструювати понад 66 км каналів та трубопроводів. Конкретні проєкти, як-от 9 пропозицій від Одеської ОДА та концепція відновлення зрошення на Запоріжжі, вже внесені до Цифрової системи для підзвітного управління відновленням (DREAM) та отримали підтримку Держрибагентства і Мінагрополітики.
Фінансування та державна підтримка
Розуміючи масштаб необхідних інвестицій — близько 29 мільярдів гривень лише до 2030 року — потрібно забезпечити збалансовану систему фінансування через залучення коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, кредитів від міжнародних фінансових інституцій та приватних інвестицій. Міністерство аграрної політики та продовольства вже реалізує програми підтримки для аграріїв, які впроваджують сучасні технології зрошення. Зокрема, у 2024 році через Державний аграрний реєстр (ДАР) 10 аграрним підприємствам у шести областях було надано 39,4 млн грн на реконструкцію та будівництво об’єктів інженерної інфраструктури зрошувальних систем на площі 2,5 тис. гектарів. Такі інвестиції спрямовані не лише в конкретні господарства, а й у продовольчу безпеку України та адаптацію до змін клімату.
Науковий супровід та кадровий потенціал
Сучасне зрошення — це наукомістка галузь. План передбачає створення актуальних геопросторових даних для планування зрошення, підтримку наукових досліджень у сфері гідротехніки, меліорації та адаптації до змін клімату, а також підготовку кваліфікованих фахівців, здатних працювати з сучасним обладнанням.
Екологічна відповідальність
Забезпечення балансу між збільшенням сільськогосподарського виробництва та захистом довкілля — пріоритет державної політики у цій сфері. План приділяє особливу увагу збереженню родючості ґрунтів, запобіганню їх засоленню чи підтопленню, захисту водних ресурсів від забруднення та раціональному використанню води.
Очікувані результати та їх значення для України
"Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу" — це не просто модернізація інфраструктури, а визначений курс на трансформацію аграрного сектору України, яка дозволить йому стати більш стійким, продуктивним та конкурентоспроможним.
Реалізація цього Плану дозволить:
Збільшити площі ефективного зрошення до 235 тисяч гектарів до 2030 року та до 700-750 тисяч гектарів до 2050 року.
Підвищити врожайність основних сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, соя, соняшник) на зрошуваних землях у середньому до 92% порівняно з богарним землеробством.
Забезпечити аграріям понад 2,3 мільярда гривень додаткового доходу щорічно лише на першому етапі, не враховуючи економію від раціонального використання води та енергії.
Зміцнити позиції України на світових продовольчих ринках.
Значно підвищити стійкість сільського господарства до кліматичних змін.
Документ має довгострокове бачення, що охоплює період до 2050 року. Це дозволяє вийти за межі короткострокових рішень та закласти основи для системних змін іригаційного комплексу.
Його успіх залежить від консолідації зусиль Уряду, Парламенту, місцевих органів влади, наукової спільноти, бізнесу, кожного аграрія та підтримки наших міжнародних партнерів. Адже відродження зрошення — це інвестиція в майбутнє України, в її продовольчу безпеку та економічне процвітання.
Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України
Укрінформ