У 2023 році в Генічеську на окупованій Херсонщині відкрили пункт для складання російського ЄДІ — єдиного державного іспиту, що використовується для вступу до вишів у РФ. За інформацією окупаційного міністерства освіти, на участь у цьогорічному іспиті зареєструвалися 44 старшокласники. ЄДІ поки не є обовʼязковим для дітей в окупації, поки що вони можуть вступати в російські виші без його здачі, але в майбутньому іспит планують зробити таким.
“Вгору” розповідає, як Росія намагається інтегрувати окуповану Херсонщину в освітнє поле РФ і наскільки це їй вдається.
Багато чи мало?
У 2023 році, за повідомленнями окупаційних ЗМІ, жоден учень з окупованої Херсонщини не склав ЄДІ, хоча 11 клас там закінчили 1 122 дитини. У 2024-му цей іспит склали четверо. За даними окупаційного міністерства освіти, у 2024/25 навчальному році на лівобережжі Херсонщини навчатимуться понад 20 тисяч учнів у 105 школах.
Для порівняння: до повномасштабного вторгнення, у 2017/18 навчальному році на всій Херсонщині загальну середню освіту здобували понад 108 тисяч учнів у 425 школах.
У цьому контексті 44 учні, зареєстровані на ЄДІ — це радше свідчення того, як повільно йде процес інтеграції, попри всі зусилля окупаційної влади.
Урок у незаконному Генічеському коледжі. Фото з окупаційних ЗМІ
Так вважає і заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Він розповів “Вгору”, що Росія вкладає величезні гроші в молодіжну політику, в освітні програми, тому, звичайно, “вони матимуть якийсь успіх, але неспівмірний з їхніми очікуваннями і ресурсами, які на це витрачаються”.
“Треба розуміти, що це за діти. По-перше, вже є російські сімʼї, які переїхали на окуповану Херсонщину. Діти військових, поліціянтів, які тут постійно, пішли в школу. По-друге, є діти колаборантів, які теж навчаються в школі. І частково це просто місцеві мешканці, які пливуть за течією, не можуть виїхати з тих чи інших причин, які також якось пристосовуються в житті”, – розповідає Сергій Данилов.
Донька окупаційного ексголови Голої Пристані Геннадія Недялкова коментує своє рішення здати ЄДІ для пропагандистського каналу
Реальну ситуацію з освітою на окупованих територіях аналізують міжнародні організації. Моніторингова місія ООН в Україні детально висвітлила тему знищення української ідентичності й виокремила такі тенденції:
з вересня 2022 року російська окупаційна влада замінила українську навчальну програму російською в багатьох школах всупереч зобов’язанню не втручатися в діяльність установ на окупованій території;
місія підтвердила, що збройні сили РФ погрожували батькам вилученням їхніх дітей, якщо вони не підуть до переведених на російські стандарти місцевих шкіл;
окупаційна влада може вдаватися до репресій проти вчителів, які відмовляються працювати за нав’язаними освітніми системами;
окупаційна влада одночасно перешкоджає в отриманні української освіти дистанційно;
ОБСЄ, ЄС і Рада Європи, Міжнародні організації, зокрема “Human Rights Watch” та “Amnesty International” у звітах та дослідженнях заявляли про порушення міжнародних норм щодо освіти на окупованих Росією територіях України. Ними зазначаються нав’язування російської ідентичності, ідеологічний вплив антиукраїнської пропаганди, тиск на вчителів та інше, що порушує право українських дітей на освіту.
Доступ до української освіти
За інформацією Міністерства освіти України, на тимчасово окупованих територіях перебуває 600 тисяч українських дітей. Станом на лютий 2025 року 7% з них навчається в українській системі освіти онлайн.
Водночас дедалі більше випускників з ТОТ обирають українські університети. У 2024 році до вишів в Україні вступили 11 325 абітурієнтів з окупованих територій та зон бойових дій – це приблизно в 1,7 раза більше, ніж роком раніше.
Держава створює для таких абітурієнтів пільгові умови. Вони можуть вступати за спрощеною процедурою через освітні центри «Донбас–Україна» та «Крим–Україна», які діють при українських університетах. Міністерство освіти й науки також розширило перелік вишів, до яких можна вступити за спрощеними умовами, лише за результатами співбесіди.
Переїзд з окупованих територій для навчання в Україні — це завжди фінансові труднощі, бюрократія й адаптація до нового. Але попри все, молодь не відмовляється від освіти — і часто обирає саме українську.
Оксана Кривіцька
