Від розвитку людського капіталу до його збереження – так переформатувала своє завдання з початком широкомасштабного вторгнення громадська організація «Місто сили» з Херсона. На її рахунку – вивезені з окупації тисячі людей (один з активістів цієї організації херсонець-волонтер Антон Кушнір загинув, виконуючи цю місію), допомога постраждалим після підриву росіянами Каховської ГЕС, проєкти з інклюзії для Миколаївщини. А ще – юристи, які й створили цю громадську організацію, надають консультації українцям щодо механізму подання заявок до Міжнародного реєстру збитків (МРЗ).З головою громадської організації Євгеном Гіліним говоримо про те, що і навіщо робить зараз «Місто сили», чому так важливо нині масово подавати заявки у Реєстр, та про волонтерів, які працюють під обстрілами в Херсоні.
ЗАЯВКИ МОЖНА ПОДАВАТИ І ЩОДО ЗРУЙНОВАНОГО ЖИТЛА НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ- Євгене, з січня 2025 року в Україні запрацював механізм подання заявок до Міжнародного реєстру збитків для отримання репарацій від Росії за втрату близьких. Розкажіть власне про саме процедуру і наскільки вона складна?
- Звертаю увагу, що у Міжнародному реєстрі збитків вже запущена процедура по двох типах заявок – це заявки за збитки, завдані житлу, і заявки за збитки, завдані через втрату близької людини. Сама процедура звернення до Міжнародного реєстру збитків реалізована через платформу «Дія». І, як відомо, все, що є в «Дії» – воно досить системне і структуроване. Тобто, ви не можете перейти до наступного розділу, не заповнивши попередній. Немає складнощів будь-якій людині, яка розуміє, про що йдеться у тому чи іншому розділі, самостійно все заповнити. Але наповнення, на мою думку, все таки потребує допомоги юристів, тому що саме фахівці можуть підказати людині, яку інформацію варто було б вказати, якими доказами її варто було б підкріпити.
Для прикладу, часто виникають запитання: а чи можна додавати фотографії, чи можна додавати скани документів, чи дані свідків, чи можна додавати ще якісь додаткові докази до форм «Дії». Ще можуть виникнути запитання щодо підтвердження родинних стосунків – і людина не знає, які докази мають підтвердити ці родинні стосунки. Адже, наприклад, по заяві форми А 2.1 (це реєстрація збитків, завданих через втрату близької людини), треба підтверджувати родинні стосунки або стосунки залежності між заявником та загиблим. А якщо це, наприклад, цивільна дружина? Саме тут вам підкаже юрист, що може бути підтвердженням таких стосунків.
- Наскільки я знаю, ви допомагали родині Антона Кушніра, якого вбили росіяни, подати першу в Україні заяву за цією категорією. Ваша громадська організація пропонує підтримку українцям у подачі таких заявок?- Так, громадська організація «Місто сили» (наголошу, що вона була створена херсонськими юристами, нотаріусами, адвокатами) реалізує спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) проєкт «Право на відновлення» з надання правової допомоги херсонцям, зокрема, й тим, які покинули свою Батьківщину. І основний фокус цього проєкту – саме на Міжнародному реєстрі збитків, тому що це не лише допомога людині з поточними, побутовими питаннями юридичного, правового характеру, а це допомога з посилення міжнародного юридичного тиску на країну-агресора.
Проєкт правової допомоги зараз реалізується на території Херсонщини – є мобільні команди юристів, які приїжджають у громади і надають безпосередню правову допомогу там. Але найближчим часом ми сподіваємося продовжити його ще на рік на три регіони – Херсонську, Миколаївську, Одеську області.
Міжнародний реєстр збитків – це наразі, на наш погляд, найбільш перспективний механізм з отримання компенсації за завдані збитки у результаті військової агресії. Він підтриманий 43 країнами світу і Радою Європи. Розробка компенсаційного механізму фінансується великою міжнародною спільнотою. І чим більше заяв буде зареєстровано у Міжнародному реєстрі збитків, тим ефективніше і динамічніше він буде розвиватися.
Зазначу, що Міжнародний реєстр збитків планує у 2025 році відкрити ще заявки по інших категоріях – це, зокрема, збитки, завдані бізнесу – комерційній нерухомості, підприємницькій діяльності.
На сьогодні Міжнародний реєстр збитків розробляє (окрім першого компоненту, що вже працює – прийому заявок) ще компоненту самого компенсаційного механізму – оцінювання розміру збитків, процедуру розгляду поданих заявок, процедуру їх задоволення. І третю компоненту – це власне сам фонд, безпосередньо виплати збитків. Протягом 2025 року ми розраховуємо на те, що велика дипломатична робота закінчиться тим, що міжнародна спільнота в особі Міжнародного реєстру збитків запустить на повну цей механізм і ми зможемо не лише реєструвати свої заяви, отримувати їх погодження, але ми зможемо проходити процедуру їх оцінки, виплати і безпосередньо отримання самої суми відшкодування. І це дуже надихає насправді, тому що на сьогодні ми не маємо жодного прецеденту, коли б фізична або юридична особа отримали реальну компенсацію за рахунок заморожених (арештованих) активів країни-агресора.
Ми дуже закликаємо всіх українців, що постраждали через війну, не лише мешканців півдня, подавати заявки до Міжнародного реєстру збитків. Це дуже важливо. Бо наразі Міжнародний реєстр збитків отримав лише близько 20 тисяч заяв. Але коли цей механізм стартував, очікувалось, що буде подано понад 10 млн заявок.
Звертаю увагу також, що заявки за житло можна подавати навіть, коли йдеться про житло на окупованій території або на території активних бойових дій. Це – на відміну від програм єВідновлення, яка не дозволяє подавати заявки по житлу, що знаходиться на окупованій території, або території активних бойових дій. А Міжнародний реєстр збитків приймає такі заявки. Більше того, в кінці 2024 року Міжнародний реєстр вже погодив більше 800 заявок по шкоді, завданій житлу саме на території активних бойових дій, зокрема, по Бахмутському району.
Хочу підкреслити, що кожен українець має подати цю заявку. А це стимул для Міжнародного реєстру збитків продовжувати свою роботу, далі фінансувати роботу юристів-міжнародників, дипломатів, фахівців, які розробляють механізми арешту, конфіскації і подальшого відшкодування цих збитків. І якби це було не 20 тисяч поданих заяв, а 2 млн заяв, то ми собі уявляємо, як би це стимулювало країни-партнери розвивати Міжнародний реєстр збитків.
Процес подання заяв на відшкодування збитків, завданих війною, є важливим не лише для постраждалих громадян України, а й для міжнародної спільноти. Якщо у майбутньому відбудуться переговори щодо відновлення України, наявність чіткої та масштабної бази даних про завдані втрати відіграватиме ключову роль.
Якщо кількість поданих заяв виявиться незначною, це може створити хибне враження про відсутність суспільного інтересу до компенсаційних механізмів. У такому разі міжнародні партнери можуть вважати, що питання відшкодування збитків не є пріоритетним для українців, що потенційно може вплинути на подальші рішення та ресурси, виділені на цей процес.
Тому вкрай важливо, щоб якомога більше постраждалих громадян скористалися можливістю подати відповідні заяви. Для розуміння масштабу: в одній лише Херсонській області нині проживає близько 150 тисяч осіб (на деокупованому правобережжі області проживають близько 145 тисяч людей, що втричі менше, ніж до великої війни, – авт.). Майже кожен має обґрунтовані підстави для звернення – втрати житла, бізнесу, доходів, оплачених комунальних послуг або втрати близьких.
Наразі вже приймаються заяви щодо пошкодженого чи зруйнованого житла та втрати близьких людей. Інші категорії збитків будуть доступні для подання протягом 2025 року.
- За дітей опікуни можуть подавати заявки?- Так, можуть опікуни. Технічно функціонал не доопрацьовано під подачу від дітей, але він в розробці.
- Загалом, які родичі можуть подати такі заявки (ступінь споріднення) і що означає «близька людина)?
- Можуть подавати навіть ті, хто не мав офіційного споріднення, але був у стосунках залежності (наприклад, цивільний партнер, утриманець, роботодавець, бізнес-партнер, та все ж краще по кожній ситуації порадитись із юристом). Цивільним партнером вважається особа, незалежно від статі, яка на момент смерті підтримувала з померлим/померлою тривалі близькі стосунки, проживала та вела з ним/нею спільний побут, мала з померлим/померлою спільні значні витрати або надавала одне одному допомогу та підтримувала інші елементи сімейних стосунків. Цивільний партнер повинен подати докази, що підтверджують існування цивільного партнерства з померлим/померлою.
- Якщо подають такі заявки двоє людей водночас (наприклад, мама і дружина, діти – якщо дітей кілька)?
- Можуть подавати кілька людей, кожному з яких завдана шкода.
- Щодо майна – так само, якщо є кілька власників, то кожен за себе подає заявку чи все таки кожен із власників від себе окремо?
- Кожен співвласник подає відносно своєї частки.
- Якщо людина вже отримала компенсацію від України за житло, чи зможе вона претендувати ще й на компенсацію від Міжнародного реєстру збитків за житло?
- Може, але про це слід вказати в заявці.
- Якщо ми кажемо про житло в окупації – це в сенсі знищене чи просто по факту, що ти змушений був його залишити і не можеш повернутися?
- Знищене, пошкоджене майно в окупації. Якщо майно не знищене, не пошкоджене, тоді заяву подати не можна. Для МРЗ майно повинно бути знищеним або пошкодженим. Аксіома, що майно, розташоване на ТОТ або на територіях, де ведуться бойові дії, вважається знищеним, встановлено лише в законопроєкті 11161 і лише для цілей цього законопроєкту (ще не прийнятий). До МРЗ це не застосовується.
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЗАЯВОК ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА БЕЗОПЛАТНОЮ ПРАВОВОЮ ДОПОМОГОЮ
- Щодо житла. Багато херсонців, зокрема, постраждали під час російських обшуків, зокрема, росіяни грабували житло, вибивали двері. Чи такі втрати можна вносити у Реєстр?
- Так, це є предметом звернення. Бо двері і вікна для когось можуть бути далеко не дрібною шкодою. Для багатьох наших співвітчизників 10 тис. грн для відновлення 2 вікон – це, щонайменше, пів року праці, це може бути серйозна втрата в бюджеті родини.
Важливо ще сказати, що дуже багато громадських організацій, не лише наша, але «Право на захист», «Данська рада у справах біженців», «Норвезька рада у справах біженців», «Десяте квітня» та інші надають безоплатну правову допомогу в інших регіонах країни. І, по суті, будь-якій людині треба просто загуглити «безоплатна правова допомога» і вже буде великий перелік контактів, куди можна зателефонувати. На сьогодні юридичний ринок в Україні на 20-30% представлений такими організаціями, як наша, що надають саме безкоштовну юридичну допомогу. Тому людям, які і так втратили рідних, житло, роботу, бізнес, не треба витрачати кошти на консультації.
- Крім правової підтримки мешканців півдня ваша ГО відома також волонтерською діяльністю. Укрінформ розповідав, як ви допомагали евакуювати людей, як надавали допомогу мешканцям Херсонщини, чиї домівки затопила вода після підриву росіянами Каховської ГЕС. Розкажіть про ваших волонтерів та проєкти.
- Наша організація була створена у 2021 році юристами для реалізації соціального мотиваційно-освітнього проєкту для молоді, тоді це було про розвиток людського капіталу. Ми провели опитування понад 5 тисяч херсонських студентів і тільки 17% опитаних задекларували, що пов’язують своє майбутнє з областю. Тобто, 83% нашої молоді пов’язували своє майбутнє з іншими регіонами України або взагалі планували виїхати за кордон. Ми показали цю статистику керівникам місцевих вишів і сказали: дивіться, наш із вами людський капітал – це лише 17%. Щоб виправити ситуацію, ми створили проєкт POWER DAY FORUM – розповідали молоді про можливості Херсонщини, знайомили з досвідом успіху і найкращими підприємцями, зірками шоу-бізнесу, спорту, ми прагнули подолати стереотипи, що були поширені серед молоді щодо можливостей, які відкриває їм мала батьківщина, хотіли зробити регіон більш сприятливим і привабливим для проживання.
А коли розпочалося широкомасштабне вторгнення, наші пріоритети змінилися – ключовим для нашої команди стало збереження людського капіталу, допомога громадам. За 2022 рік – з березня по серпень, ми вивезли з окупації безкоштовно понад 10 тисяч людей. Ми завезли десятки тисяч тонн гуманітарної допомоги, зокрема, дуже потрібних ліків, ми співпрацювали з медичними закладами, іншими волонтерськими групами у Херсоні. До листопада-грудня 2022 року ця волонтерська робота відбувалася за власні кошти, ми діставали гроші з кишень, із бізнесу, шукали спонсорів. А вже з 2023 року ми почали системно залучати у Херсон ресурси міжнародних донорів. Так, наприклад, ми змогли допомагати нашим землякам, які постраждали через підрив росіянами Каховської ГЕС, завдяки підтримці Lifting Hands International та Danish Refugee Council.
Для прикладу, з моменту підриву греблі Каховської ГЕС протягом 3 місяців волонтери «Місто Сили» у співпраці з гуманітарним проєктом «Нової пошти» розвантажили, розсортували та видали близько 140 тонн гуманітарної допомоги, яку для жителів правобережжя Херсонщини передали організації та небайдужі люди з усієї України та з-за кордону. Наша команда працювала у цей період 24/7. У 2023 році протягом 3 місяців з моменту затоплення Херсонської міської громади через підрив греблі Каховської ГЕС ГО «Місто Сили» ліквідувала понад 50 тис. тонн нечистот, які могли потрапити у Дніпро. Мобільні бригади викачували воду з домівок людей, соціальних об’єктів, очищували підвали багатоповерхівок та осушували їх. Йдеться про повний цикл робіт на об’єкті, аж до повного приведення його до стану готовності до використання.
У 2025 році наша діяльність зосереджена на правозахисному секторі, на секторі екстреної допомоги населенню, збереженню людського капіталу і на інклюзії – безбар’єрності.
Проєкт безбар’єрності реалізуємо у Миколаївській області спільно з Данською радою у справах біженців. Уже в 2025 році побудуємо в установах соцзахисту та підрозділах юстиції (куди, для оформлення документів, виплат, пенсій, звертаються багато маломобільних людей, людей на милицях, на візках колісних) двадцять пандусів. Для порівняння – в найкращий рік у соціальних підрозділах області побудували три пандуси за рік. Крім того, проєкт передбачає навчання працівників цих установ спілкуванню з такими відвідувачами. Бо безбар’єрність є в двох форматах – це фізична і ментальна. І подолати оці дві форми бар’єрів однаково важливо.
У Херсоні ми реалізуємо проєкт із допомоги жінкам і дітям, а також з лютого місяця 2025 року ми розпочали проєкт з допомоги молоді. Це простори, де можна в безпечних умовах поспілкуватися, випити каву, подивитися фільм на великому екрані, позайматися йогою, отримати соціальну підтримку, допомогу у профорієнтуванні, в отриманні нових знань, навичок.
Щодо сектора екстреної допомоги – наші бригади на деокупованій території Херсонщини, яка постійно обстрілюється росіянами з боку окупованого лівобережжя, допомагають місцевим мешканцям зі швидким відновленням житла. Ми розподіляємо будівельні матеріали і гуманітарну допомогу.
Якщо казати про перспективи подальшої нашої роботи, то ми бачимо, як нині змінюється мапа фінансування і підтримки України, все більше громадські організації фокусуються на європейських фондах, також нарощується присутність азійських фондів в Україні.
НАШІ ВОЛОНТЕРИ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ПРЯМИМ ПРИЦІЛОМ ВОРОЖИХ ДРОНІВ
- Якщо казати про ваших волонтерів, які працюють у Херсоні й допомагають містянам відновлювати житло, то чи не виникає проблем, адже це, напевне, чоловіки призовного віку?
- За останні три роки питання мобілізації не створювало перешкод для нашої волонтерської діяльності, оскільки ми відкрито взаємодіємо з державними органами та розуміємо важливість як військової, так і цивільної підтримки. Хоча вже шестеро наших волонтерів мобілізувалися, це завжди був відкритий діалог і врахування всіх чинників такого рішення. Кожен пішов на фронт добровільно. Справа в тому, що члени нашої команди усвідомлюють складність цього вибору: залишитися в місті, щоб допомагати цивільним, чи долучитися до лав захисників на фронті. Обидва рішення – прояв відповідальності та служіння країні. Наші волонтери працюють у складних умовах: відновлюють дахи будинків, допомагають постраждалим, часто перебуваючи під прямим прицілом ворожих дронів та ракетних атак. Це такий самий фронт, така сама небезпека, але з іншою метою – допомогти вистояти мешканцям Херсонщини. За нашими спостереженнями, організації, залучені до життєзабезпечення цивільного населення та евакуації, підтримують постійний діалог із місцевою владою, правоохоронними органами та військовими адміністраціями. Ми бачимо, що нас чують і розуміють важливість нашої місії. Волонтерство в Херсоні – це не лише гуманітарна допомога, це боротьба за життя і стійкість громади в умовах постійних загроз.
Ще хочу звернути увагу на те, що ми бачили у Дар’ївській громаді, де у місцевої влади виникла конфліктна ситуація з прокуратурою щодо будівництва укриттів. Зараз там проживає 5 тисяч осіб (до широкомасштабного вторгнення було майже 14 тисяч людей). Ми бачили днями, як дрон атакував у цій громаді 11-річну дитину. Тому звертаюся до обласної прокуратури: зберіться спільно з військовими адміністраціями, з громадою, проговоріть проблемні моменти щодо процедур будівництва укриттів, підкажіть, допоможіть, не треба розпочинати оті провадження. Це дуже важливо для збереження людських життів.
- Ваша організація з огляду на те, що ви готували проєкт із розвитку людського капіталу, не залучалася до розробки стратегій розвитку громад?
- Наразі ми зосереджені на базових потребах населення та громад Херсонщини. В умовах, коли 70% території області залишається під окупацією, а решта – у зоні активних бойових дій, розробка комплексної стратегії відновлення наразі не є першочерговим завданням.
Я переконаний, що пріоритетними для всієї країни зараз мають бути лише два ключові напрями – це підтримка військових та допомога цивільному населенню. Перш за все, це спрямування ресурсів на допомогу Силам оборони, які стримують наступальні дії противника та захищають мирне населення. Протидія військовій агресії та захист міжнародно визнаних територій України є критично важливими для майбутнього не лише нашого регіону, а й усієї нашої України. По-друге, відсутність системних програм релокації цивільного населення означає, що багато мешканців Херсонщини залишаються у своїх громадах, не маючи можливості переїхати до інших регіонів України. У таких умовах нашим завданням є створення безпечних і, наскільки це можливо, комфортних умов для тих, хто змушений залишатися. У майбутньому, коли ситуація стабілізується, розробка стратегій розвитку регіону стане невід’ємною частиною процесу відновлення. Однак сьогодні ми повинні сфокусуватися на нагальних потребах як військових, так і цивільного населення.
Довідково. Голова ГО «Місто сили» Євген Гілін – кандидат юридичних наук, адвокат, медіатор, співзасновник і керівник адвокатського об’єднання «Жованник і партнери» – однієї з найпотужніших юридичних фірм Херсона до повномасштабного вторгнення, офіс якої був знищений внаслідок двох «прильотів». Член Координаційного центру підтримки цивільного населення при Херсонській обласній військовій адміністрації, очолює Херсонський регіональний офіс Ukraine Support Team. Зараз ГО «Місто сили» співпрацює з американським приватним благодійним фондом «Lifting Hand International», Данською радою в справах біженців (DRC) та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Ірина Староселець, Укрінформ
Фото Ніни Ляшонок та надані ГО «Місто сили»