Угода зі США. Чи є на Херсонщині рідкісноземельні метали й що насправді можна тут видобувати 

Херсонщина має запаси корисних копалин на майже 10 млрд доларів, важливі для будівництва, хімічної промисловості та металургії. На тлі міжнародної уваги до українських надр і потенційної угоди між Україною та США щодо спільної розробки стратегічних ресурсів, важливо розуміти, які саме копалини є в області, чи є серед них рідкісноземельні та яке значення вони мають для розвитку регіону й країни.

Про те, які ресурси має Херсонщина і чи є серед них ті, що цікавлять світ – далі в матеріалі "Вгору".

Що відомо про угоду наразі?

У лютому 2025 року Україна та США погодили умови угоди про спільну розробку українських мінеральних ресурсів, зокрема критичних мінералів, до складу яких входять і рідкісноземельні метали.

Наразі відомо, що угода передбачає створення Інвестиційного фонду відновлення, куди Україна відраховуватиме доходи від майбутньої монетизації державних ресурсів, таких як нафта, газ та інші мінерали. Ці кошти мають спрямовуватися на відбудову української інфраструктури після війни. 

Президент 14 березня пояснив, що поки є рамкова угода, і наступним етапом стане розробка детального документа з конкретними цифрами та відсотками, який мають затвердити у Верховній Раді.

Угода стосується не тільки рідкісноземельних металів, а й інших стратегічних ресурсів, зокрема літію, графіту та титану, необхідних для акумуляторів, електроавтомобілів, авіації, космічної та оборонної промисловості.

Ці ресурси важливі для США та ЄС, які прагнуть зменшити залежність від Китаю. Україна натомість отримує доступ до інвестицій та технологій для розробки родовищ. Водночас гарантії безпеки для України в цій угоді поки не передбачені. 

Які корисні копалини має Україна, важливі для іноземних партнерів?

За даними інвестиційної карти України, країна має 117 зі 120 найбільш поширених у світі корисних копалин.

Вона володіє одними з найбільших у Європі запасів корисних копалин, що мають стратегічне значення як для її власного економічного розвитку, так і для міжнародних партнерів. Зокрема, Україна має найбільші оцінені запаси урану в Європі (7% світових запасів), другі за величиною запаси залізної руди, титану та марганцю та треті за обсягами запаси сланцевого газу, стверджує канадська аналітична компанія “SecDev”. 

Родовища титану, урану, марганцю та залізної руди добре розвідані. Водночас відомості про літій, берилій, тантал, ніобій, цирконій та скандій становлять державну таємницю.  

За інформацією міжнародної організації “Всесвітній економічний форум”, Україна є потенційно важливим постачальником багатьох критичних мінералів, які використовуються у виробництві акумуляторів, електроніки, сталі, ядерних реакторів, добрив та високотехнологічних сплавів. Україна може стати також головним постачальником титану для ЄС, де не видобувають та не виробляють титан і повністю покладаються на імпорт, переважно з Росії.

Поклади критичної сировини України. Джерело: "Захід.нет"

Згідно з даними Інституту геології, в Україні є такі запаси рідкісноземельних елементів, які використовуються в оборонній промисловості, електроніці, відновлюваній енергетиці. Однак ці родовища не розвідані до промислового рівня. Точні дані про обсяги запасів частково засекречені через стратегічний характер цих ресурсів. Наразі рідкісноземельні метали в Україні не видобуваються і не експортуються, оскільки для їхньої розробки потрібні складні технології та значні інвестиції.

Які корисні копалини є на Херсонщині?

За даними Інвестиційної карти України, Із 2 тисяч 160 родовищ в Україні наразі понад 700 з них окупувала російська армія. Так, 81% родовищ вугілля та 24% родовищ нафти й газу перебувають під російським контролем. Серед них і Стрілкове газове родовище на Арабатській стрілці в Херсонській області. 

Доктор географічних наук, професор кафедри географії та екології ХДУ Ігор Пилипенко розповів “Вгору”, що нафтогазові поклади на території Херсонщини переважно залягають в межах Азовського і Чорного моря. Енергетичні тверді копалини представлені торфом у Кардашинському родовищі, яке використовується здебільшого для виготовлення органічного добрива.  

Ігор Пилипенко вважає, що торфові родовища на Херсонщині є нетиповим явищем:

“Специфіка Херсонської області така, що в сухому степу є родовища торфу. Вони притаманні, наприклад, українському Поліссю – території, яка на 500 км північніше. Це така азональна специфіка, що проявляється завдяки впливу Дніпра”.

За словами професора, запаси рудних копалин (заліза, марганцю) в Херсонській області є, але вони малоперспективні через бідність руд і відсутність інфраструктури для збагачення. 

Рідкісноземельні метали та інші стратегічні метали на території області мають лише рудопрояви, перш за все, на узбережжі морів, на Кінбурнській косі, острові Джарилгач. Вони не розвідані, не видобуваються і найближчим часом розробка не планується, адже є значно багатші й доступніші родовища в інших регіонах, зокрема в Запорізькій та Донецькій областях, стверджує професор.  

Загалом, Херсонщина не є пріоритетною областю для видобутку стратегічних або рідкісноземельних ресурсів, особливо з огляду на екологічну вразливість регіону. Будь-який видобуток корисних копалин, особливо відкритим способом, загрожує Херсонщині через малу висоту над рівнем моря і вразливу екосистему узбережжя.

Усе ж основні корисні копалини Херсонської області, за словами Ігоря Пилипенка, – це будівельні матеріали (піски, глини, вапняки, мергелі), які залягають у верхніх шарах осадових порід Східноєвропейської платформи. Їх використовують переважно в будівництві, частково – в металургії.

Значні запаси піску на Херсонщині впливають на формування підземних вод. Тому, якщо і видобувати його, наприклад у Каркінітській затоці Чорного моря, то з урахуванням екологічної безпеки. 

За даними Інституту геології та “Стратегії розвитку Херсонської області на 2021-2027 роки”, мінерально-сировинна база регіону на 53% складається з корисних копалин будівельної галузі, на майже 37% – із прісних та мінеральних підземних вод, решта – паливно-енергетичні та гірничо-хімічні корисні копалини, мінеральні солі та лікувальні грязі. У межах Херсонської області розташовано 112 родовищ корисних копалин, з яких 92 обліковується на Державному балансі запасів. 

Область має такі корисні копалини: 

1. Газ (розвідано 1 родовище).
2. Торф (розвідано 3 родовища).
3. Залізо (три рудопрояви). 
4. Титан (лише рудопрояви).
5. Золото (лише рудопрояви).
6. Марганцеві руди (1 родовище).
7. Цегельно-черепична сировина (20 родовищ). 
8. Піски (розвідано 22 родовища).
9. Вапняки (розвідано щонайменше 7 родовищ). 
10. Мергель (розвідано 1 родовище).
11. Мінеральні солі.
12. Лікувальні грязі.
13. Підземні та мінеральні води.

Які перспективи видобутку корисних копалин на Херсонщині? 

На думку професора Ігоря Пилипенка, найперспективнішими для регіону є ресурси, пов’язані з хімічною промисловістю та галургією – галуззю металургії, яка працює не з рудами, а з розчиненими солями. Наприклад, на основі солей із Сиваського басейну працюють хімічні підприємства в Яни Капу (Красноперекопську) та Армянську в Криму. З концентрованих соляних розчинів Сиваша видобувають бром та інші важливі хімічні компоненти. Їх застосовують в хімічній промисловості, частково – у геологічній розвідці й навіть у металургії. 

У “Стратегії розвитку Херсонської області на 2021-2027 роки”, яку затвердила обласна рада, перспективними напрямами розширення мінерально-сировинної бази називали: 

• розвідку родовищ з корисними копалинами для будівництва, а саме пісків та вапняків; 
• мінеральних лікувальних термальних вод у межах Арабатської Стрілки та Скадовської курортної зони.

Найбільша пустеля Європи, Олешківські піски, розташована на Херсонщині/"Вгору"

Також найбільш актуальною називали розробку вже розвіданого родовища мергелю (сировини для виготовлення цементу) в селі Заповіт Бериславського району.

З огляду на повномасштабну війну та окупацію лівобережжя Херсонщини, зрозуміло, що регіон навряд чи стане пріоритетним для розробки стратегічних корисних копалин у найближчому майбутньому. Херсонщина має обмежені поклади, переважно будівельних матеріалів і солей Сиваша, тоді як родовища залізної та марганцевої руди бідні за складом, а рідкісноземельні метали представлені лише рудопроявами. Окрім економічних і технологічних обмежень, вагому роль відіграє екологічна вразливість регіону.

На загальноукраїнському рівні, хоча Україна володіє великими запасами критичних мінералів, значна їх частина, близько 35%, наразі перебуває на окупованих територіях. 

Угода між Україною та США щодо спільної розробки критичних мінералів спрощує Україні доступ до іноземних технологій та фінансування. Утім, подальша реалізація угоди можлива лише за умови відновлення контролю над ресурсами, стабільної ситуації в країні та гарантій безпеки.