Українська в окупації знищена?! На цьому неодноразово наголошував як у своїх публічних доповідях, якими підтверджував російські злочини проти національної ідентичності та тимчасово окупованих територіях України, так і на міжнародних конференціях та зустрічах зі всесвітньо відомими розслідувачами фактів геноциду рф в Україні.
Такої ж думки й Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW), яка оприлюднила черговий (щорічний) звіт щодо злочинів росії проти людяності в Україні. Зокрема, у ньому йдеться про те, що "представники російської влади на окупованих територіях України і надалі вживають заходів для витіснення української мови та навчальної програми і нав'язування російської системи освіти та російської мови викладання у навчальних закладах". Це справді важливі висновки для визнання злочинів проти громадян України.
Водночас слід наголосити на тому, що на тимчасово окупованих територіях російські людожери суттєво посилили репресії проти громадян України, про що свідчать звіти інших правозахисних організацій. Це стосується не тільки численних фактів тотального витіснення української мови зі сфер освіти, культури, медіа чи публічного простору. Будь-які прояви національної чи громадянської ідентичності, що можуть бути продемонстровані в тимчасовій окупації, апріорі стають підставою для злочинів проти людей.
Вчорашні невдахи, корупціонери чи алкоголіки, а сьогодні – самопроголошені міністри освіти бравадно звітують про те, що охочих вивчати чи навчатися українською мовою немає, натомість "зростає" попит на вивчення російської мови та літератури. Тож це стало "підставою" для повного знищення україномовної літератури, особливо виданої після 1991 року, а також завезення гуманітарної макулатури з різних міст країни-агресора.
Центр національного спротиву підтвердив, що до окупованих територій Донецької та Луганської областей вже завезено понад 2,5 мільйона примірників російських видань. В деяких "денацифікованих" бібліотеках деокупованого Херсона я бачив такі книжкові пропагандистські, навчальні та методичні гори, сформовані ледь не в перші дні захоплення обласного центру.
На жаль, аналогічна тенденція і в інших поневолених куточках країни, куди став російський чобіт. Днями Центр підтвердив, що знищення ідентичності в окупації триває, причому шаленими темпами. Так, до українського Маріуполя вкотре завезено чергову макулатуру: «смерш», «спецназ», «штрафбат», «слєпой протів бєшеного», інший кремлівський шлак – суцільний художній непотріб.
В окупованих російськими злочинцями громадах відновили, як у тоталітарні часи, доноси: на сусідів і знайомих, молодь та пенсіонерів, вчителів і лікарів, журналістів та священників. Це ж стосується і чекістської системи вербування, примусу до співпраці, "перепідготовки" вчителів та молоді, принижень, перевиховних "екскурсій" до рф, катувань, "підвалів" і тортур, доволі поширених з боку ворога. Донести можуть і за те, що люди в окупації не готуються до ювілею "побєдобєсія", не дивляться пропагандистські стрічки про "звитягу" срср у другій світовій війні, не беруть російських паспортів, не одружуються з окупантами.
Зафіксована кремлівська вказівка провести учнівську "юнармійську" раптівку на ТОТ «спадкоємці перемоги» з обов'язковим залученням українських дітей до написання творів на тему «війна була на всіх одна» під диктовку "ветеранів сво" з "подяками" кривавому диктаторові – черговий злочин проти людських прав громадян в окупації. Зважаючи на те, як рашисти готуються до свого головного травневого свята, в якому на військовому параді співатимуть під балалайку іноземці – співучасники російських злочинців – межа психіатрічної фантазії ще не перейдена.
Не забуваймо і про те, що за вказівкою путіна кремль готується втілити так звані основи “державної мовної політики”, націлені на тотальне знищення української мови на тимчасово окупованих територіях ледь не до 1 червня 2025 року. Неприхований лінгвоцид, який триває в колонізованих куточках України з 2014 року, злочинці вкотре легалізують. Вочевидь, така політика стосуватиметься всього, чого торкнулася закривавлена рука людоїдів: культури, мистецтва, науки, спорту, транспорту, зв'язку, медіа, книговидання, трудових відносин, охорони здоров'я тощо. Примусова асиміляція на марші, як і постійні спроби піддати сумнівам та знищенню всього, що пов'язане з Україною. Мова не тільки про Конституцію України, мовний закон або чисельність війська, - йдеться як про спроби знищення нашої державності, так і всього живого на українській землі.
Не забуваймо, що наша єдність, сила і лють, помножена на міжнародну підтримку, – серед факторів національного успіху.
FB