На третій рік повномасштабної війни основна проблема серед військовослужбовців – виснаження, як фізичне, так і моральне. Супутниками травми війни – стану психіки, який людина отримала у стресовій ситуації, стають розлади сну, тривожність, почуття провини вцілілого та депресії.Ми розпитали у військовослужбовців з Херсонського напрямку, як вони долають психологічні проблеми, та поспілкувались із працівниками центрів, які надають бійцям допомогу.
Військовослужбовець 126 бригади територіальної оборони 30 корпусу морської піхоти Олексій Оксаніченко на псевдо "Чучупака" другий рік служить на Херсонщині. До лав Збройних Сил захисник став з перших днів повномасштабного вторгнення, до того — був учасником АТО. Каже, що попри втому, йому допомагає триматися обов’язок і розуміння того, що війну необхідно закінчити.
"Власне, втому відчуваю. І втому відчувають більшість. Я не скажу зараз, що фізично дуже стомлений. Все-таки я не постійно на "нулі". Є люди, які значно більше задіяні. Але морально — так. Хочеться просто спокою, хочеться відпочинку. Однозначно так. Також я розумію, що якщо зараз повернуся, то від цього стане тільки гірше. І така сама думка є у моїх побратимів. Тобто залишити це на півдорозі – ні, це потрібно закінчити", — каже Олексій Оксаніченко.
Військовослужбовець 126 бригади територіальної оборони Олексій Оксаніченко. Суспільне ХерсонВін розповів, що навряд чи повернеться до своєї цивільної професії – кухарської справи. Зараз чоловік розмірковує, що робитиме після закінчення війни.
"Для початку, якщо повертатися в цивільне життя, то для цього потрібен час. Мені потрібно реабілітуватися, потрібно попрацювати з психологами. Я це цілком усвідомлюю. Я не вважаю, що у мене якісь серйозні проблеми, але розумію, що таке повертатися в цивільне життя. У мене вже це було. Це досить складно, це значно складніше, ніж здається зараз в армії: зовсім інші відносини з людьми, на зовсім інших речах все базується. На лінії фронту все просто: там — погані, тут — хороші. В реальному житті все сіре", — сказав військовослужбовець.
Військовослужбовиця 126 бригади територіальної оборони Христина Панасюк. Суспільне ХерсонХристина Панасюк на псевдо "Щастя" виконує обов’язки психологині у 126 бригаді тероборони.
"Знаєте, що найважче воїну, який на передовій постійно під вибухами, в стані стресу? Йому дуже важко включити емоції, тому що там він емоції вимикає. Вони забувають написати дружині й дітям, забувають, що в них є якісь побутові питання. Основна задача – вижити. І це нормально, тому що так працює мозок, так працює наш організм", — сказала вона.
Христина підтримує моральний стан військовослужбовців підрозділу, вчить реагувати на стрес, надавати психологічну допомогу. Бійці, з якими вона спілкувалась, часто мають проблеми зі сном, каже дівчина.
"Я завжди наголошую нашим воїнам, коли вони говорять про такі речі як: "Я вбивця, я вбивав". Кажу: "Ні, ви не вбивця, ви захисник! Ви робите все можливе, щоб ворог не прийшов до вас додому, не вбив вашу, не дай Боже, сім'ю, не знищив ваш будинок. Ви тут на захисті вашої країни, вашого дому, ваших рідних". Декомпресія – це коли підрозділ виходить з бойових і у когось є проблемні питання, у когось накопичилось багато гніву, агресії. Це певною мірою зняття напруги в підрозділі чи в цілому батальйоні. І це теж те, з чим ми працюємо. Плюс, звісно, тестування на перевірку рівня, для прикладу, суїцидальних нахилів. Це теж зараз дуже важлива робота", — пояснила психологиня.
Військовослужбовиця 126 бригади ТрО МП зі своєю гітарою. Суспільне ХерсонХристина Панасюк також співачка та музикантка. Терапевтичний вплив музики на морально-психологічний стан бійців вона використовує і під час служби.
"За майже рік мого перебування тут лише один чи два рази хлопці сказали, що зараз у телефонах хочуть посидіти, дружині подзвонити, чи що вони зайняті. А в основному вони всі: "Ух ти, гітара! Давайте!" І приходиш до них, виконуєш буквально дві-три пісні, вірш, присвячений їм, і вони просто розквітають", — сказала вона.
Родіон Григор'ян під час тренінгу. Родіон Григор'ян/Facebook, Olga SoshenkoНа третій рік повномасштабної війни основна проблема серед військовослужбовців – виснаження, як фізичне, так і моральне, говорить тренер-психолог "Центру стратегічного розвитку "Імпульс" Родіон Григор’ян. З 2022 по 2024 роки він був офіцером-психологом Сил територіальної оборони. Третій рік чоловік бере участь у проєкті тренінгів "Бойовий стрес: перша психологічна допомога та відновлення" в рамках Комплексного Пакету Допомоги НАТО Україні, за підтримки Програми людиноцентричного підходу.
"Коли ми проводимо наші заняття, тренінги з військовими під час їх ротацій, відновлення боєздатності, то одна з цілей нашої роботи — це адвокація саме психології в їх розумінні, в їх світі. І ми якраз мотивуємо вчитись звертатись по допомогу та вчитись приймати її, бо це одна з особливостей більшості військових. Ми не вміємо цю допомогу приймати, або за нею звертатися", — каже Родіон Григор’ян.
Тренер-психолог "Центру стратегічного розвитку "Імпульс" Родіон Григор’ян. Суспільне Херсон, кадр з відеодзвінкаЗа його словами, основам психологічної допомоги навчають і командирів, і рядових бійців, здатних передати знання іншим членам підрозділу.
"Якщо в підрозділі всі знають базові принципи надання як першої психологічної допомоги, так і підтримки психологічної, то зрозуміло, що ефективність підрозділу з виконання завдань вища, ну і виживання, і відновлення. Я формую навколо себе мережу з трьох-п'яти контактів. Це можуть бути як побратими, посестри, так і просто знайомі, рідні на телефоні, до яких я можу звернутися в будь-який момент. І я чітко знаю, що вони мені допоможуть так, як мені потрібно", — сказав психолог-тренер ГО "Центр стратегічного розвитку "Імпульс".
Неврологиня Ксенія Возніцина. Суспільне ХерсонСупутниками травми війни – стану психіки, який людина отримала у стресовій ситуації, стають розлади сну, тривожність, почуття провини вцілілого та депресії, говорить директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації ветеранів "Лісова Поляна", неврологиня Ксенія Возніцина. Військовослужбовець має звернутися за допомогою до медичної служби свого підрозділу, каже лікарка. Начмед, у свою чергу, обирає лікувальний заклад. Часто це — психіатрична лікарня. На думку Ксенії, такі заклади не підходять для лікування травм війни.
"Коли вибухова хвиля невидимо впливає на мозок — це те, що в народі називається контузія. Але це термін неправильний, ми від нього вже відходимо, бо це — легка черепно-мозкова травма. І з цим пов'язана величезна кількість скарг: це і головні болі, і порушення слуху, і порушення зору, і запаморочення, і шум у вухах, і метеозалежність колосальна. Також розлади когнітивної функції: коли порушується пам'ять, увага, концентрація, коли важко довго тримати увагу на чомусь, сконцентруватися чи висловити якусь свою думку ясно та адекватно. Окрім психотерапії, дуже важлива соціальна підтримка і доєднання фізичної складової", — сказала Ксенія Возніцина.
Кабінет Ксенії Возніциної. Суспільне ХерсонЗараз в Україні діє шість "Центрів досконалості" з акцентом на фізичну реабілітацію, "Лісова поляна" — сьомий. За словами Ксенії, тут більше уваги приділяють метальному здоров’ю пацієнтів. За час повномасштабного вторгнення до центру звернулися близько 10 тисяч військовослужбовців, у тому числі — з Херсонського напрямку.
"Розлади психіки неможливо вилікувати і провести реабілітацію за пару-три тижні, навіть за місяць. Якщо цей стан ще не сформувався в розлад, то ми тут гарно можемо попрацювати. Ми можемо надати той ресурс, стабілізувати людину і відправити далі служити. Але якщо вже сформувався певний тривожно-депресивний розлад чи той же пост-травматичний стресовий розлад, то за такий короткий час неможливо до норми людину відновити. У цьому разі важливо дати оту основу — що треба робити далі. Дати навички на майбутнє життя", — розказала директорка Центру психічного здоров'я та реабілітації ветеранів.
Суспільне Херсон