Такі дані містить дослідження «Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад. Херсонська область», презентація якого відбулася в Укрінформі.
«Загалом, станом на травень 2024 року, у 16 деокупованих громадах (Нововоронцовська, Бериславська, Новорайська, Борозенська, Великоолександрівська, Високопільська, Калинівська, Кочубеївська, Милівська, Новоолександрівська, Чорнобаївська, Дар’ївська, Музиківська, Станіславська, Білозерська, Херсонська) Херсонської області кількість жителів зменшилася до 154 133, що майже на 296 000 жителів (65%) менше порівняно з кількістю жителів до 2022 року», - вказується у дослідженні.
Демографічні дані від Тягинської громади дослідникам не вдалося отримати.
«Коли ми говоримо про демографію, про 154 тисячі чоловік, які лишилися на правобережжі Херсонщини, то розуміємо, що ситуація дуже погана. Ключовий виклик для надання будь-яких послуг з точки зору держави — це відсутність людей, які виїхали або за кордон, або на більш безпечні території», - розповів член Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін під час презентації дослідження.
«Значною є кількість людей похилого віку, які проживають у деокупованих громадах: 15% від загальної кількості жителів у всіх громадах», - йдеться у дослідженні.
За словами аналітикині Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяни Лукері, яка презентувала дослідження, у деяких громадах половина жителів - це люди похилого віку. При цьому через руйнування інфраструктури, безпекову ситуацію та інші аспекти на цій території держава зараз не в змозі надавати певні соціальні послуги, яких часто потребують люди літнього віку.
«Такі послуги, як підтримання вдома, догляд стаціонарний, догляд денний, натуральна допомога, яких потребують люди цієї категорії, у більшості громад не надаються, бо немає такої можливості», - зазначила Лукеря.
Не менш складною є й економічна ситуація у регіоні. Як вказано у дослідженні, «більше половини доходів громад становлять субвенції та дотації (зокрема, у 2023 році — 52,4%), їх частка у січні-травні 2024 року зростає у структурі доходів до 64,7% через збільшення розмірів трансфертів та збереження реверсної дотації».
Ще одним аспектом дослідження стала міжнародна співпраця.
«По міжнародній співпраці укладено 21 договір, але коли дивитися по цільових надходженнях від урядів іноземних держав, ми не знайшли жодних надходжень по цій категорії. Фактично договори укладаються, а проєкти не реалізовуються», - констатувала Лукеря.
Коментуючи ці дані, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко зазначила: «Це той випадок, коли можна сказати: хороших новин немає. Всі показники, які ми тут бачимо, бажають кращого».
«Ці цифри дадуть нам гарне підґрунтя, щоб розробити стратегії, політики, які б дали змогу виправити ситуацію на краще, адже найбільше у всій цій ситуації страждають люди, які безпосередньо там проживають, а захист їхніх інтересів для нас на першому місці», - підсумувала народна депутатка.
Дослідження “Аналіз соціально-економічної ситуації деокупованих громад: Херсонська область” підготовлене Лабораторією законодавчих ініціатив на запит та у співпраці з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Як повідомляв Укрінформ, на деокупованій території Херсонської області у 2024 році планують відновити 5 тисяч об’єктів у межах різних програм.
У Херсонській області у межах ініціативи «Пліч-о-пліч» у 2024 році планують відремонтувати понад півтори тисячі осель. Інші регіони країни відновлять на Херсонщині щонайменше 102 села та селища.
