Місто, яке раніше асоціювалося з розвитком гідроелектростанції та процвітанням, зараз опинилося на межі гуманітарної катастрофи. Постійні обстріли, руйнації та невизначеність протягом майже трьох років окупації стали новою реальністю для тисяч людей, які ще залишаються там.
28 вересня Нова Каховка відзначає день міста. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» вирішив детальніше дізнатися, яка зараз гуманітарна ситуація в місті та як люди виживають, перебуваючи фактично на лінії вогню.
- Місто засноване 28 лютого 1952 року на місці села Ключове. Воно будувалося одночасно з Каховською гідроелектростанцією як містечко гідробудівників. З самого початку жителі називали населений пункт «Нова Каховка», адже місто розташоване неподалік іншого міста – Каховки. Назва швидко прижилася і згодом стала офіційною.
- Новокаховська громада на сьогодні об'єднує 11 населених пунктів: місто Нова Каховка, селища Дніпряни, Козацьке, Веселе, Райське та Тополівка і 5 сіл – Корсунка, Маслівка, Нові Лагері, Обривка та Піщане. У кожного з цих населених пунктів є свій день народження, але спільного дня всієї громади не було. Тому місцева влада ухвалила рішення про відзначення дня Новокаховської громади у четверту суботу вересня.
«Рана, що кровоточить»
Російські війська окупували Нову Каховку в перший день повномасштабного вторгнення в Україну – 24 лютого 2022 року. Того ж дня захопили Каховську ГЕС. Відтоді місто та громада перебувають під постійними контролем окупантів, які вимагають отримувати російські паспорти та жити за їхніми законами та правилами.За словами міського голови Нової Каховки Володимира Коваленка, в громаді залишилося близько 17 тисяч жителів із майже 56 тисяч, які проживали тут до вторгнення. Місто розташоване на лінії фронту, що робить життя в ньому майже нестерпним, підкреслює він.
«Нова Каховка – це зона не життя, це зона виживання. У нас велика проблема для сільських населених територій, які в складі Новокаховської громади – це Дніпряни, це частина Основи, це все прибережна зона. Там з будинків практично виселені мешканці, постійні обстріли цих територій. І там немає світла вже багато часу. Багато з цих мешканців переїздять переважно до мікрорайону заводу «Сокіл», – повідомив «Новинам Приазовʼя» Коваленко.
Він додає, що через російську окупацію у Новій Каховці зруйновані житлові будинки та знищені парки. Також, через бойові дії постраждав ліс, який місцеві жителі висаджували власноруч.
«Сьогодні Нова Каховка – це рана, що кровоточить. І це реально так. У місті вже зруйнована велика кількість житлового фонду, як приватного, так і багатоповерхового. У нас фактично сплюндроване наше найбільше надбання – цей відомий парк у три кілометри вздовж лівого берега. У нас 14 було таких зон рекреації: яхт-клуб, прем'єр-палац – це все сьогодні приведено до стану руйнації. Той ліс за традицією висаджували місцеві жителі – за кожним школярем у місті було закріплено до десяти дерев, кримських сосен, які висаджували для закріплення пісків. Двічі на тиждень кожен школяр поливав свої дерева. Тобто це був ліс, а ворог (окупаційні війська – ред.) спалив його по суті», – розповів міський голова.
«Автобуси майже не ходять»
Однією з найгостріших проблем залишається доступ до медичної допомоги. До війни у місті працювало понад 1200 медиків та персоналу, нині залишилося всього кілька десятків, повідомив Коваленко.
«Сьогодні залишилося там в загальній кількості до десяти, може разом з медсестрами до 20 осіб. Бувають моменти, коли 120 людей хочуть записатися до єдиного терапевта, який там залишився. Звичайно, їх прийняти не можуть. А якщо захворювання більш важке, треба їхати в кращому випадку в сусідню Каховку, куди автобуси вже майже не ходять, далі Генічеськ, або навіть Сімферополь у Криму, де контрольні перевірки, паспортний режим і потрібна російська страховка медична. Всі ці речі є елементом морального тиску на кожну людину», – зауважив Коваленко.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Побили за українську пісню»
Переселенка з Нової Каховки Єлизавета Бабич виїхала з міста у травні 2022 року, але продовжує підтримувати зв’язок із тими, хто там залишився. За її словами, життя в місті не можна назвати нормальним.«Те, що там відбувається зараз, можна назвати хіба що виживанням. Бо місто опинилось в дуже глибокій гуманітарній катастрофі. Там в цілому залишаються багато літніх людей. Вони потребують медичної допомоги, якою вони не можуть скористатися в самому місті Новій Каховці. Без російського паспорта, на жаль, ти не можеш пересуватися вільно по цій території. Дуже глибока криза в аптеках, дуже багато ліків недоступні там, а якість бажає бути кращою. Кожне фото, яке я отримую з Нової Каховки, кожне відео, видно, що там просто немає людей – просто пусто на вулицях. Колись у Новій Каховці вирувало життя, а зараз місто затамувало подих», – ділиться Бабич.
За її словами, окупаційна влада встановила жорсткий контроль, забороняє доступ до річки Дніпро, а також чинить тиск на місцевих мешканців. Відомі випадки викрадень людей, які намагалися чинити спротив окупантам. Крім того, кожен прояв української ідентичності може стати приводом для репресій.
«До Дніпра не може ніхто прийти, і ми наразі не знаємо навіть, що там з тією нашою «Казковою дібровою» (зоопарк у Новій Каховці, налічував близько 300 тварин – ред.). Після підриву Каховської ГЕС там загинули багато тварин. Посилили контроль передусім за молоддю. Це супроводжується і допитами, і викраденнями. Є декілька людей, які перебувають наразі в полоні, вони були просто викрадені. Люди перебувають в небезпеці й страху постійно. Одна людина, це ще було певно влітку 2022, грала на гітарі біля берега, підійшли російські військові й попросили заспівати українську пісню. Він це зробив. І вони почали бити його вп'ятьох і били до того, поки він не втратив свідомість. Просто за українську пісню», – розповідає Бабич.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.
Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
Офіс генпрокурора України повідомив 6 червня, що в рамках розслідування руйнування греблі Каховської ГЕС підозру висунули російському генерал-полковнику, екскомандувачу російським угрупованням «Днєпр» Олегу Макаревичу. У Службі безпеки України вважають, що саме цей російський воєначальник наказав підірвати об’єкт.
«Люди хочуть додому»
Окупаційна влада також активно використовує пропаганду, показуючи «благоустрій», якого в місті насправді немає, каже жителька Нової Каховки.«Те, що ми насправді бачимо на тих вулицях, фото які нам вдається отримати, там видно, що все просто поросло травою, нічого там не робиться, окрім того, що вони друкують пропагандистські плакати зі всілякими російськими наративами. Вітають місто зі святами. Але кого там вітати? Вони час від часу знімають кіно про те, що вони привозять якусь волонтерську допомогу. Ще, коли ми перебували в окупації, ми бачили, як це відбувається – вони просто привозять свою групу для фільмування, знімають і їдуть. Тобто немає насправді якоїсь фундаментальної допомоги, щоб це було помітно, відчутно і якось дійсно допомагало людям. Це все робиться заради фейкових новин», – стверджує дівчина.
Попри всі труднощі, багато українців мріють повернутися додому після деокупації міста. Єлизавета Бабич також сподівається, що після звільнення Нової Каховки від окупантів зможе долучитися до її відбудови.
«Я сподіваюся, що ще колись ми повернемось і зустрінемося там десь біля кінотеатру «Юність». Поспілкуємось, обіймемось, згадаємо, як це було, і будемо тішитись тим, що ми вдома. Авжеж, я збираюсь повертатися, бо дуже багато буде роботи в місті після його звільнення по відбудові. Ми, певно, не цінували те, що у нас було раніше», – підсумовує Бабич.
Керівниця благодійного фонду «Нова Каховка – це Україна» Олена Красовська у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначила, що з початку окупації з Нової Каховки виїхали майже 80% жителів. Усі вони наразі перебувають у «підвішеному» стані й не знають, як влаштовувати життя далі, каже вона. Через це благодійний фонд впровадить адвокаційну кампанію, яка працює з запитами внутрішньо переміщених осіб з Нової Каховки, які передусім стосуються отримання компенсації за втрачене житло в окупації.
«Ми не можемо туди потрапити, ми не можемо користуватися своїм майном, ми не можемо продати його, нічого не можемо зробити з цим майном, яке перебуває в окупації. Механізм, який прописаний в цьому законопроєкті, він дає змогу, поки наше житло в окупації, отримати сертифікат, з яким ми можемо далі вирішити, що робити – або придбати житло на деокупованій території, або на іншій території вільної України. Тобто, у людини буде вже якийсь вибір, бо зараз вибору немає», – пояснює активістка.
Законопроєкт вже пройшов перше читання. Наразі жителі громади очікують на ухвалення документа в другому читанні.
«Я працюю з людьми з-за кордону, які хочуть допомогти, хочуть так само повернутися додому. Розумієте, люди навіть з-за кордону, які отримують там компенсації, виплати, мають змогу не працювати, діти там ходять до школи – все одно вони хочуть додому, хочуть в Україну, але їм немає, де жити. Я бачу, скільки людей хочуть повернутися додому. Це неймовірна кількість», – наголосила Красовська.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року. У Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну й назвали це «спеціальною операцією». Також російська влада відкидає звинувачення у скоєнні злочинів проти цивільних жителів України.
