Військовослужбовець Василь Швець був звільнений з полону трохи понад два тижні тому.
"Я не вірив до останнього. Навіть, доки кордон не перетнув, доки не побачив наш стяг, поки не почув "Слава Україні!", не вірив", — говорить Василь.
Чоловік пішов на строкову службу у бригаді оперативного призначення Національної Гвардії України у Маріуполі у листопаді 2021 року. Після початку повномасштабного вторгнення та бойових дій опинився на "Азовсталі".
Фотографія Василя Швеця в Оленівці. Людмила Швець
"Найчастіше були бомбардування, а бойові зіткнення були дуже рідко. І не завжди бункер або якийсь підвал рятував. Тому що їх могло засипати і якщо ти вже можна було залишитись похованим живцем. Точно не пам'ятаю, нам просто прийшли й сказали, що отриманий наказ від Президента України про здачу в полон для збереження життів", — каже військовий.
18 травня 2022 року Василя перевели до Оленівки. За його словами, їх поселили в бараки. Згадує, що було багато людей та незручно спочатку. Потім почались допити, також знімали відбитки пальців та відібрали ДНК.
Акція на підтримку військовополонених українських захисників. Людмила ШвецьПісля Оленівки, де він провів чотири місяці, його перевели до СІЗО міста Комишин Волгоградської області.
"Нас порозкидали по камерах, там по 8-16 людей. І там уже хтось був зі знайомими, хтось ні. Найважче було думати про рідних, про матір, про братів. Тому що дуже хвилювався, щоб нічого з ними не сталося. Страшно було, найбільше бажав свободи. Просто хотілося свободи, нічого не хотілось більше, навіть їжі. Просто вдихнути вільним повітрям і прогулятися, піднявши голову", — говорить колишній полонений.
Василь каже, у те, що обмін відбудеться, спочатку не повірив.
Василь Швець разом з мамою. Людмила Швець
"Нас після обіду вивели, переодягнули у військову форму. Ну когось у військову, когось у цивільну, хто що знайшов. Ми стали, потім підійшли й сказали одягатись назад в робу тюремну і позаводили по камерах. А вночі вже забрали на обмін", — говорить він.
Перший дзвінок після звільнення був до матері, розповідає Василь Швець. Побачились вони наступного дня. Також відвідували його старший брат, сестри й побратими. Зараз чоловік проходить медичне обстеження. Говорить, його мрії та прагнення лишились незмінними.
Колишній полонений Василь Швець разом зі старшим братом. Людмила Швець
"Я й раніше мріяв про свободу, Україну, незалежну і мріяв бути військовим. І зараз воно так і залишилося. Наразі планую продовжувати службу. Я відчуваю, що це не те, що мій обов'язок, але я маю це робити, захищати свою Батьківщину", — каже Василь.
Раніше Станіславський сільський голова Іван Самойленко повідомляв, що серед звільнених 115 українських військових з російського полону, який відбувся у День Незалежності України, був житель Херсонщини — військовослужбовець 12 бригади НГУ Василь Швець.
Суспільне Херсон