У Херсоні 12 вересня представили документальну виставу театрального проєкту "Vidlik projects" "Я теж подумав про Чорне море". Показ відбувся у рамках XXVI Міжнародного театрального фестивалю "Мельпомена Таврії"."Я теж подумав про Чорне море" — документальна музична вистава, побудована на уривках інтерв’ю з військовими, митцями та мисткинями, розповіла режисерка Євгенія Відіщева. "24 лютого 2022 року я записалась добровольцем. І нас навчали займатися вуличними боями, а потім висадили в поле Донецької області. За 10 кілометрів десь від лінії розмежування, над якою весь час літають гради, снаряди, урагани. І все, чого нас навчали, виявилося непотрібним", — говорить вона.
Режисерка вистави Євгенія Відіщева, Херсон, 12 вересня 2024 року. Суспільне ХерсонХерсонці розповідають, вистава викликала особисті думки та спогади.
"Як і в кожного херсонця, подібна вистава викликає бурхливі, дуже суперечливі емоції. Це з одного боку і жаль, і сум, і прям так і обурення за те, що відбувається з нашим містом, з нашими людьми. І з іншого боку Євгенія Відіщева зробила так, що в цьому всьому є певний оптимізм", — каже херсонець Дмитро Муценко.
Фрагмент з вистави "Я теж подумав про Чорне море", Херсон, 12 вересня 2024 року. Суспільне Херсон"Я живу у цій країні, я пережила всі ці почуття. Мій син воює третій рік, я сама тікала з Херсона, я була під цим російським чоботом не один місяць. Так що це все я пережила. І тут чути цей саксофон — це мій найулюбленіший інструмент. Я отримала задоволення", — говорить глядачка Наталя Чернишенко.
Серед уривків є спогади про творчі проєкти на Херсонщині, каже режисерка Євгенія Відіщева. Серед них про мистецьку резиденцію у селищі Олександрівка поблизу Станіслава.
Фрагмент з вистави "Я теж подумав про Чорне море", Херсон, 12 вересня 2024 року. Суспільне Херсон"Я приїжджала на "Гоголь-фест", 100%. Ми робили теж з Андрієм Маєм фестиваль "Лютий-февраль". Там кілька років поспіль я допомагала в організації. І приїжджала з різними дослідницькими місіями, як взяти інтерв'ю, познайомитися краще, ближче з містом. І потім, коли сталася резиденція, то я жила в Олександрівці десь дев'ять місяців. Ми дуже часто приїжджали в Херсон тоді. Цей образ Чорного моря, як море, яке лишається, або як море, якого дуже сильно бракує зараз. Нам дуже часто просто сниться море, тому ми взяли уривки наших снів, наших і наших друзів", — говорить режисерка.
Музикант Андрій Бармалій забезпечує музичний супровід вистави. У Херсоні, говорить, він вдруге після деокупації міста.
"Коли ми минулого разу приїжджали, це було якраз тільки Херсон звільнили, і було дуже багато людей. Прям незвичайно багато. Вибухи, вильоти, але люди стоять в чергах, гуляють. Не так багато, але багато молодих теж людей було. А зараз місто в основному пустує", — каже музикант.
Суспільне Херсон
