Влада Херсонщини повідомила, що упродовж серпня російські військові 2200 разів атакували з безпілотників населені пункти області. Людей закликають до евакуації у безпечні райони, жителі просять захистити їхні населені пункти системами РЕБ, а російська влада продовжує відкидати звинувачення в агресії проти мирного населення України.
У звільненій частині Херсонської області почастішали атаки безпілотників. З них військові Росії скидають боєприпаси на мирне населення узбережжя Інгульця та Дніпра. Про переслідування бойових дронів розповідають самі місцеві жителі.
«Просто Антонівку вони використовують як тир. Люди страждають, і багато цивільних страждає. Вони (російські військові) спеціально, цілеспрямовано вибивають мирне населення. Просто тому, що вони можуть», – каже житель Антонівки Ілля Ширяєв.
Дружина чоловіка Тетяна розповіла, як російські військові скинули снаряди з дрона на автомобіль та будинок родини.
«На щастя, нас не було в автомобілі. Ми не могли вийти одразу глянути, щоб, не дай боже, не було пожежі, тому що була атака дронів. Дрони літали постійно. Буквально через день нам вибухівку скинули на будинок», – каже жінка.
Зі слів жителів правобережної Херсонщини, російські військові скидають на мирне населення гранати та запалювальні снаряди. Спочатку вони підривають чи підпалюють з дронів генератори, які качають воду зі свердловин. Без води місцевим важче загасити полум’я. Далі військові РФ підпалюють автівки, будинки та територію населених пунктів, стверджують херсонці.
«Трубка отака падає (снаряд), у дві сторони йде вогонь. Робили скиди на генератори, які стоять на свердловинах для води. Тобто вони знали, що Антонівка вже без води. Тут балка, сухо – якраз найспекотніші дні літа були. Вони скинули з одної сторони балки запалювальний (снаряд) і – з іншої. Воно, звісно, загорілося все», – поділився Ілля Ширяєв.
«Виходиш з хати – вже висить над тобою»
На атаки російських дронів скаржаться й жителі села Садове, що стоїть на річці Інгулець.«Дрони не дають нам не те, що десь сходити, а навіть у дворі посидіти, вийти на город чи до сусіда сходити. Тільки-но ти десь виходиш – він (дрон) уже тут як тут, висить над тобою. І вони (російські військові), якщо раніше літали, кидали по автівках, то зараз – по людях, по тваринах. Що ворушиться – по тому й кидають (снаряди з дрона). Вони – нелюди. Якщо це йде війна, то я й розумію, що воюють військові. При чому ті тварини?! Люди?!» – обурюється жителька Садового Світлана Мала.
Жінка на власні очі бачила, як російські дрони підривали та підпалювали сусідські будинки, а ще – скидали на тварин та односельців вибухівку. Світлана розповіла, як її переслідував російський безпілотник з гранатами.
«Ми тільки вийшли – і він (російський дрон) тут як тут і з гранатами. Він так низько спускався, що я ті гранати бачила. Отак йдемо додому, нам метрів 500 додому йти, і він (дрон) отак от підіймається високо й спускається низько. Голову підняти ж не можеш на нього дивитися, а він опускається й видно, ті дві гранати як висять у нього. Я тоді йду й кажу чоловіку: «Я піду трохи швидше вперед, якщо кине (гранату), може, на когось одного». Поки ми аж не зайшли в хату, тоді він нас залишив. Тоді вони ще так по людях не кидали «здорово», як оце зараз», – зауважила жителька села.
Коли російські військові скинули з дрона запалювальний снаряд на приватний будинок, Світлана з чоловіком та сусідами кинулися гасити пожежу. Бо через загрозу обстрілів пожежні машини до них не їдуть.
«Термін – 20-25 хвилин. От він летить, завантажується, прилітає, кидає. На п’ятий раз він приніс запалювальний уже заряд. Він цілився у ті дірки, які він набив, і кидає цей запалювальний снаряд. Він кинув, полетів – ми прибігли, із сусідами загасили полум’я. Він прилітає знову: п'ятий, шостий раз. І на шостий раз коли кинув – загорівся будинок. Він висів-висів, полетів. Ми із сусідами завели генератори, почали качати воду зі свердловини, гасити. І от коли ми гасили, він прилетів знову. Чоловік мій почув і кричить: «Летить!» – Я їм кричу: «Кидайте шланги! Тікайте!» – а сусід у мене іноземець, і поки жінка йому переклала, дрон кинув, снаряд розірвався. Я вискакую – вони лежать обидва: він стогне, вона кричить. Я побігла викликала швидку допомогу, а сусіда прошу: «Марко, будь ласка, повзи, повзи до гаража, тому що він прилетить і кине знов – і вже тебе не буде». Він з цією ногою роздробленою повз-повз, звісно, з передишками, він заповз, встиг у той гараж, і дружина встигла. Дрон політав-політав, бачить, що горить – заспокоївся, улетів. Потім приїхала «швидка», сусідів відправили у лікарню», – розповіла Світлана Мала.
«Жертви – цивільні та діти»
Фельдшер швидкої допомоги Віталій Токарєв з Херсона сказав «Новинам Приазовʼя», хто переважно потерпає від російських дронових атак: «Це прості люди, які нікому нічого не роблять, не заважають. От вони й потрапляють під скиди, а також діти різного віку».У радіусі ураження російських дронів перебуває весь правий берег Херсонщини. До того ж безпілотники залітають далі, вглиб території, каже фельдшер.
«Особливо Дніпровський район потерпає, Східний, Кіндійка, Антонівка – там дуже багато скидів. Буває за день більше десятка. І в центр Херсона дрони залітають, навіть на Таврійський район прилітають. Червоні зони, може, є, але ми їх не знаємо. Ми їдемо на всі, де б це не сталася», – зазначив медик.
Жителі Садового стверджують, що в їхньому селі немає українських військових. Тож вони вважають себе головною мішенню російських дронів.
«Тобто тут цілеспрямовано скидають (російські снаряди з дронів) на цивільних, на тварин й на автомобілі. Автомобілі у військових РФ у пріоритеті. Це схоже на якийсь геноцид. Усе, що побудоване, усе, що гарне, усе, що їде – усе просто випалюється, розтрощується вщент. Дрони курсують просто 27/7», – наголошує жителька Херсонщини Наталія.
Староста Антонівського старостинського округу Сергій Іващенко закликає жителів правобережної Херсонщини, чиї оселі розташовані поблизу Дніпра чи Інгульця, переселитися у безпечні райони.
«Щодня десятки дронів летять у нашу сторону й руйнують усе. Щодня скиди, щодня палять будинки, щодня поранені й, на жаль, є загиблі. Статистика розуміння, що треба евакуюватися, дуже низька. Здебільшого це пенсіонери, хто не хоче виїжджати, їхня відповідь: «Я тут прожила, прожив усе життя. Куди мені їхати?!». При тому, що є діти. Але життя – то найдорожче, що в нас є на сьогодні. Ті чотири стіни, які вони намагаються врятувати, не варті їхнього життя», – наголосив Іващенко.
- Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого 2022 року.
- В Росії заперечували, що ведуть проти України загарбницьку війну і назвали це «спеціальною операцію». Також російська влада заперечує, що скоює злочини проти цивільних жителів України.
Іван Антипенко, Юлія Щетина